1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

справа № 759/12034/20

провадження № 51- 3406 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

виправданого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

перекладача ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100080001669, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Батумі, Грузія, громадянина Ізраїлю, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні у суді апеляційної інстанцій, на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 рокущодо ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.

Відповідно до ст. 76 КК ОСОБА_6 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вироком також вирішене питання щодо стягнення процесуальних витрат та щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 11 березня 2020 року, приблизно о 14:20, керуючи технічно-справним автомобілем марки "Jaguar XJ8" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по крайній лівій смузі руху проїзної частини проспекту Палладіна зі сторони проспекту Перемоги в напрямку бульвару Вернадського в м. Києві, зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., не вибрав безпечної швидкості та дистанції, проявив неуважність, відволікся та відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, чим порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил безпеки дорожнього руху (далі - ПДР) та скоїв зіткнення з автомобілем "Renault Master", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався попереду, внаслідок чого пасажиру автомобіля "Renault Master", д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме закрита травма шиї: перелом тіла хребця 2 шийного хребця зліва (без зміщення уламків), що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що:

- твердження суду апеляційної інстанції про відсутність постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 та визнання у зв`язку із цим всіх доказів недопустимими як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень та під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора, який не мав на те законних повноважень, є безпідставними та необґрунтованими;

- стороною обвинувачення долучено до судового провадження належним чином завірену копію постанови від 26 березня 2020 року та надано суду апеляційної інстанції оригінал цієї постанови, яка безпосередньо досліджувалась цим судом. Твердження апеляційного суду про неодноразове витребовування у прокурора оригіналу постанови від 26 березня 2020 року не є слушними, оскільки саме прокурором було подано до суду її оригінал. Зазначена постанова виготовлена на офіційному бланку, підписана службовою особою, яка прийняла це рішення, тощо, та прийнята з дотриманням вимог КПК. Зворотня сторінка постанови містить підпис начальника слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у місті Києві про отримання її копії, що також, на думку прокурора, свідчить про її автентичність;

- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки у відповідності до вимог ст. 94 КПК частині доказів, що були зібрані до винесення зазначеної постанови, на предмет їх допустимості належності та сукупності цих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6, а саме протоколу огляду місця ДТП від 11 березня 2020 року, схеми ДТП від 11 березня 2020 року, відеозапису, на якому зафіксовано ДТП, тощо;

- суд апеляційної інстанції також не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що, на думку прокурора, є порушенням принципу змагальності, обмеженням прав сторони обвинувачення, та свідчить про упередженість та необ`єктивність суду. Суд апеляційної інстанції безпідставно в порушення вимог ст. 94 КПК, не оцінив належним чином ці докази обвинувачення;

- суд апеляційної інстанції не мав підстав посилатися на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено у постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15), оскільки у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 є постанова про призначення групи прокурорів;

- визнаючи недопустимими докази, надані стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та не зазначив, які саме допущено істотні порушення кримінального процесуального закону органами досудового розслідування при наявності постанови про призначення групи прокурорів від 26 березня 2022 року та наявності доказів зібраних під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора, який мав на це законні повноваження;

- суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора в частині призначеного покарання та доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого в частині визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної експертизи № 042-812-2020 від 17 червня 2020 року та усупереч положень ст. 419 КПК не надав на ці доводи відповіді, чим, на думку прокурора, допустив істотні порушення вимог КПК.

На переконання прокурора, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону стали наслідком неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема незастосуванням судом закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 286 КК), у зв`язку із чим ОСОБА_6 не поніс справедливого покарання за вчинене.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав вимоги касаційної скарги;

- захисник та виправданий заперечували щодо задоволення касаційної скарги, просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Частиною 2 ст. 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.

За частиною 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 419 КПК у мотивувальній частиніухвали суду апеляційної мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Визнаючи ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд першої інстанції послався на показання:

- самого обвинуваченого, який визнав факт зіткнення автомобілів;

- потерпілого ОСОБА_10, про те, що коли автомобіль, в якому він перебував, докочувався до світлофору, ззаду відбувся сильний удар, він відчув сильний біль у шиї та йому стало погано, надалі він перебував на стаціонарному лікуванні;

- свідка ОСОБА_9 про те, що з перед світлофором автомобіль під його керуванням помалу "котився", та в цей час ззаду відбувся дуже сильний удар. Видимість була хороша, йшов невеликий дощ. Зіткнення з автомобілем під його керуванням здійснив автомобіль "Jaguar XJ8", під керуванням обвинуваченого, який рухався зі швидкістю приблизно 70 км/год. Удар прийшовся рівно в задню частину його автомобіля та приблизно 5-7 метрів обвинувачений своїм автомобілем протягнув його автомобіль. Після ДТП обвинувачений відразу вийшов з автомобіля та запропонував від`їхати, щоб вирішити питання щодо ДТП, але він сказав, що буде викликати поліцію;

Дослідив суд першої інстанції і інші зібрані докази, а саме дані;

- протоколу огляду місця ДТП та схеми ДТП від 11 березня 2020 року,

- відеозапису на DVD-R диску, на якому зафіксовано ДТП, що відбулась 11 березня 2020 року;

- протоколу огляду (перегляду відео) від 17 липня 2020 року;

- висновку експерта від 30 червня 2020 року № 12-1/1524, з ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким, на момент огляду автомобіля "Jaguar XJ8", д.н.з. НОМЕР_1 гальмівна система та система рульового керування була в працездатному стані;

- висновку експерта від 17 червня 2020 року № 042-812-2020, відповідно до якого під час звернення 11 березня 2020 року о 15:40 (час госпіталізації до стаціонару) за медичною допомогою у ОСОБА_10 (з урахуванням проведених у подальшому клініко-інструментальних досліджень/обстежень) клінічними лікарями було виявлено закриту травму шиї: перелом тіла хребця 2 шийного хребця зліва (без зміщення уламків). Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяли стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося за рахунок ударної дії тупого/тупих предмету/предметів у строк, вказаний у описовій частині постанови, внаслідок автомобільної травми - травма пасажира у салоні автомобіля (який рухався). Виявлене тілесне ушкодження, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.


................
Перейти до повного тексту