Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 372/3260/20
провадження № 61-8523св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Хопти С.Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, зміну розміру аліментів, відібрання та визначення місця проживання дитини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з липня 2009 року по травень 2014 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, у них народилась дочка ОСОБА_3 .
Після припинення фактичних шлюбних відносин з відповідачем дочка проживала разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 .
За місцем реєстрації та проживання дитина мала укладену декларацію з лікарем, навчалась в Українській спеціалізованій загальноосвітній школі з поглибленим вивченням окремих предметів. Батько дитини мав можливість постійно спілкуватися з дочкою, однак 17 серпня 2020 року відповідач приїхав за місцем проживання матері позивачки, де в той час на літніх канікулах перебувала дочка, та забрав з собою дитину, обіцяючи привезти її через деякий час. В цей день і наступні дні, відповідач дитину не повернув, на її дзвінки не відповідав, телефону дитині не надавав. Неправомірні дії відповідача сприяли її зверненню до правоохоронних органів, які повідомили, що відповідач не бажає повертати дитину до місця її постійного проживання та навчання.
Вважала, що наявні підстави для відібрання у відповідача дитини та визначення місця її проживання разом із нею.
Також вказувала на те, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року у справі № 395/234/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконання судового рішення у справі № 395/234/15-ц здійснюється у примусовому порядку державною виконавчою службою.
Зазначала, що відповідач аліменти своєчасно не сплачував та має заборгованість зі сплати аліментів за декілька років.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який складений державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), сума заборгованості за період з лютого 2015 року по 25 вересня 2020 року, що обліковується за відповідачем, складає 39 921,00 грн.
Посилаючись на вимоги статті 196 СК України, яка передбачає відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати, позивач вважала, що із відповідача на її користь підлягає стягненню пеня, яка станом на 25 вересня 2020 року становить 12 329,88 грн.
Крім того, враховуючи те, що відповідач працевлаштований та має регулярний дохід, просила змінити розмір аліментів на частину від доходів відповідача.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила:
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 12 329,88 грн;
- змінити розмір аліментів (спосіб стягнення аліментів), визначений рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення та до досягнення дитиною повноліття;
- відібрати дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у батька ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав і передати дитину їй (матері ОСОБА_1 );
- визначити місце проживання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з нею - її матір`ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року, ухваленим у складі судді Зінченко О. М., позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 12 329,88 грн.
Змінено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 згідно рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 23 вересня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Відібрано дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у батька ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав і передано дитину матері - ОСОБА_1 .
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з її матір`ю ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягуючи з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 12 329,88 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином не сплачував аліменти, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому відповідно до вимог статті 196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Змінюючи розмір аліментів, визначений рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зміни розміру аліментів, стягнутих з відповідача, та зміну способу і розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме до 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про визначення місця проживання дитини з її матір`ю, посилаючись на те, що дитина зареєстрована разом з позивачкою у квартирі АДРЕСА_1 та, проживаючи з матір`ю, мала укладену декларацію з лікарем, постійно отримувала амбулаторну допомогу за місцем реєстрації, навчалася в Українській спеціалізований загальноосвітній школі з поглибленим вивченням окремих предметів.
Задовольняючи позовні вимоги про відібрання дитини у батька без позбавлення його батьківських прав і передання дитини матері, суд першої інстанції керувався частиною першою статті 162 СК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції ухвалив рішення про визначення місця проживання дитини та про відібрання дитини у батька за відсутності висновку орган опіки та піклування щодо розв`язання спору в цій частині, не знаючи достовірно ні місця проживання, ні умов проживання дитини, не маючи відповідного висновку органу опіки та піклування.
Суд апеляційної інстанції в контексті першочергового врахування інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, врахувавши обставини справи та відносини, які існують між сторонами, думку дитини, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, наданий на виконання ухвали апеляційного суду від 27 січня 2022 року, житлово-побутові умови проживання кожного з батьків, та установивши відсутність виняткових обставин, які б вказували на неможливість подальшого проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та відібрання дитини у батька з поверненням її за попереднім місцем проживання.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не довела позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2015 року по серпень 2020 року в сумі 12 329,88 грн.
Установивши, що дитина, як на час пред`явлення ОСОБА_1 позову до суду, так і на момент ухвалення судом рішення, проживала разом з батьком, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зміни способу присудження аліментів на утримання дитини з батька.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції прийняв докази, які не були надані відповідачем до суду першої інстанції.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні її вимог про визначення місця проживання дитини разом із нею, не врахував, що житлові умови в неї кращі ніж у відповідача, відповідач не має власного житла, дитина проживає з ним в одній кімнаті площею 6 кв. м житлового будинку, який на праві приватної власності належить матері відповідача. Цей будинок має кухню з піччю і прохідну кімнату, вбиральня знаходиться на вулиці, відсутні будь-які умови для гігієни дитини.
Крім того, апеляційний суд надав перевагу висновку органу опіки та піклування, який наданий відповідачем, але не спростовував висновку, наданого нею.
Також апеляційний суд не врахував, що відповідач своєчасно не сплачував аліменти, а помилково відмовив у стягнення пені за несплату аліментів.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц (провадження № 14-736цс19) та у постановах Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 911/1867/17, від 14 лютого 2018 року у справі № 910/13195/17, від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 (провадження № 61-1137св18), від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У травні 2023 року ОСОБА_2 подав доповнення до відзиву, в якому посилався на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 січня 2023 року у справі № 395/1083/20 визначено місце проживання ОСОБА_3, 05 травня 2010 року, разом із ним, з 28 квітня 2021 року припинено стягнення з нього аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, починаючи з 28 квітня 2021 року.
Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина перша статті 395 ЦПК України).
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).
ОСОБА_2 не просив дозволу подати доповнення до відзиву, а суд за межами строку для подання відзиву на касаційну скаргу не визнавав їх подання необхідним. Тому ці доповнення Верховний Суд залишає без розгляду.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2015 року у справі № 395/234/15-ц на утримання дитини ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600,00 грн, щомісячно, починаючи з 13 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист, що виданий судом на виконання рішення у справі № 395/234/15-ц, пред`явлено позивачем (стягувачем за виконавчим документів) на примусове виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельніковим М. О., сукупний розмір заборгованості боржника ОСОБА_2 за аліментами за період з лютого 2015 року по серпень 2020 року становить 39 921,00 грн.
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає по АДРЕСА_3 .
До 17 серпня 2020 року дитини проживала разом з матір`ю у квартирі АДРЕСА_1, а з 17 серпня 2020 року проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_3 .
До нового 2020-2021 навчального року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відвідувала Українську спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням окремих предметів Обухівської районної ради Київської області. Також дитина мала укладену декларацію з лікарем ЗПСМ.
Із комісійного акта обстеження умов проживання від 01 вересня 2020 року вбачається, що комісією у складі депутата УМР Лахтадир В. В., свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 проведено обстеження умов проживання у квартирі АДРЕСА_1 . Комісією встановлено, що квартира складається із двох кімнат, умови проживання задовільні. За цією адресою проживають: ОСОБА_7, 1976 року народження, ОСОБА_1, 1988 року народження, ОСОБА_3, 2010 року народження, ОСОБА_8, 2004 року народження, ОСОБА_9, 2019 року народження. В акті зафіксовано, що дочка ОСОБА_3, 2010 року народження, постійно проживала з матір`ю ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, а 17 серпня 2020 року колишній чоловік ОСОБА_2 викрав дочку ОСОБА_3 і до теперішнього часу не привіз на постійне місце проживання за вищевказаною адресою і тому дочка ОСОБА_3 не в змозі піти до школи на навчання.
Факт проживання дитини разом з батьком по АДРЕСА_3 також підтверджуються довідками Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 03 листопада 2020 року № 2006, від 06 серпня 2021 року № 4560, від 31 серпня 2021 року № 4814, довідкою Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 27 липня 2021 року № 4896 про склад сімʼї ОСОБА_2, до якої входять: дочка ОСОБА_3, 2010 року народження, мати ОСОБА_10 .
Комісійним актом в складі депутатів Новомиргородської міської ради від 03 листопада 2020 року про обстеження матеріально-побутових умов життя ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_3, зазначено про те, що за вказаною адресою з батьком проживає дочка - ОСОБА_3 .
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 16 грудня 2020 року, проведеного спеціалістами служби у справах дітей Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, засвідчено те, що приватний будинок АДРЕСА_3 складається із чотирьох кімнат, для дитини ОСОБА_11 виділено окрему кімнату, яка є ізольованою, в якій створено місце для навчання, відпочинку, сну, проведення дозвілля. У користуванні дитини є мобільний телефон, ноутбук, в кімнаті є телевізор. Одягом та взуттям забезпечена відповідно до віку та сезону. Родина забезпечена продуктами, необхідною побутовою технікою та приладдями, засобами особистої гігієни. В будинку чисто, тепло. За висновком комісії, в будинку створені умови для проживання дитини ОСОБА_11 .
Повторним актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 08 квітня 2021 року, що проведено виконуючим обовʼязків начальника та головним спеціалістом служби у справах дітей Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, на підставі звернення ОСОБА_1 від 05 квітня 2021 року вбачається, що за висновком комісії в будинку ОСОБА_2 є умови для проживання дочки ОСОБА_11 . Факти, викладені у зверненні гр. ОСОБА_1, не підтверджені.
Комісійним актом від 06 серпня 2021 року № 11599 щодо обстеження матеріально-побутових умов життя ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_3, слідує те, що в родині троє осіб: він - ОСОБА_2, його дочка - ОСОБА_3 та його мати - ОСОБА_10 . У власному господарстві, ОСОБА_2 має будинок, земельну ділянку площею 2 га, утримує худобу. Матеріально-побутові умови життя задовільні та придатні для проживання дочки ОСОБА_3 . Дитяча кімната обладнана меблями та оргтехнікою.
За зверненнями дитини ОСОБА_3 за медичною допомогою за місцем постійного проживання у м. Новомиргород Кіровоградської області, про що свідчить довідка від 02 грудня 2020 року № 84 Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної Медико-санаторної допомоги" Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, обстеження РЛ "Новомиргородської районної ради" від 20 січня 2021 року, укладена декларація № 0001-К177-5ААО від 27 січня 2021 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.
У довідках, виданих Новомиргородською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 та Златопільською гімназією м. Новомиргород, вказано про зарахуванням дитини ОСОБА_3 з 07 вересня 2020 року до навчального закладу Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 та продовженням навчання у 6 класі Златопільської гімназії м. Новомиргород.
Відповідно до характеристик від 04 вересня 2020 року № 01-28/399/1 та від 24 листопада 2020 року № 01-28/28/524/1, які надані відділом освіти Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_2 з 03 вересня 2020 року працює на посаді водія господарської групи з централізованого господарського обслуговування навчальних закладів і установ освіти відділу освіти райдержадміністрації, за місцем роботи характеризується позитивно.
Згідно з характеристиками від 01 вересня 2020 року № 158 з місця проживання ОСОБА_2, міський голова Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області повідомив, що заяв та скарг від жителів міста стосовно ОСОБА_2 не надходило. До адміністративної відповідальності не притягувався. Правила благоустрою та принципів добросусідства не порушував.
Відповідно до довідки від 27 жовтня 2020 року № 163 та характеристики учениці 5-А класу Новомиргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ОСОБА_3 батько дитини бере участь у її вихованні.
Згідно з даними картки обстеження та медичного огляду, ОСОБА_2 на обліку психоневрологічного та наркологічного диспансеру не перебуває.
Для встановлення індивідуально-психологічних та поведінкових особливостей малолітньої ОСОБА_3, сумісності дитини з кожним із батьків, а також виявлення наявності або відсутності ознак психотравмувального впливу на дитину конфліктної ситуації між батьками проведено психологічне обстеження ОСОБА_3 .
За результатами проведення психологічного обстеження, психологом ОСОБА_12 складено висновок від 31 серпня 2021 року, згідно з яким своїм домом ОСОБА_13 вважає помешкання батька. Між батьком та дитиною існують теплі стосунки, які ґрунтуються на сильній взаємній прив`язаності, довірі та взаєморозумінні. Батько цікавиться справами дитини, допомагає їй та приймає дитину такою, як вона є, прагне виховувати дитину самостійною і притримується демократичного стилю виховання. Розлучення дитини з батьком і переїзд її у інший будинок неприпустимі, оскільки нанесуть психологічну шкоду дитині. У відносинах ОСОБА_13 до мами існує страх і недовіра. Дитина відчуває, що мама не розуміє її, не прислухається до її думки, не співчуває їй і не приймає такою, як вона є. Через високий рівень тривожності та чутливості у дитини, постійне перебування її у середовищі, де застосовуються фізичне і емоційне насильство є небажаним, оскільки може спровокувати невроз. Мамі рекомендовано психологічну роботу щодо навчання емоційної саморегуляції з метою подолання агресії, а також роботу щодо підвищення своєї батьківської ефективності та гармонізації стосунків з донькою.
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області. Витребувано у органу опіки та піклування письмовий висновок щодо розв`язання спору.
Рішенням Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 48 від 13 травня 2022 року затверджено висновок органу опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області щодо місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, органом опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області встановлено, що з квітня 2020 року, під час введення на території України карантинних заходів та із закриттям навчальних закладів, малолітня ОСОБА_3 приїхала до батька, після чого відмовилася повертатися до матері та залишилася проживати з батьком та бабусею, де і проживає нині за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до характеристики виконавчого комітету Новомиргородської міської ради від 21 квітня 2022 року № 5181 ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони. Заяв та скарг від жителів міста до міської ради на нього не надходило. До адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно з характеристикою Комунального закладу "Муніципальна інспекція Новомиргородської міської ради" від 21 квітня 2022 року, ОСОБА_2 зарекомендував себе як привітний, сумлінний, відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходяться в межах його компетенції. Завдання керівництва виконує якісно і в установлений строк. За характером - спокійний та врівноважений, жодної скарги на його роботу не надходило, тільки позитивні відгуки.
Відповідно до довідки про доходи, виданої Комунальним закладом "Муніципальна інспекція Новомиргородської міської ради" від 21 квітня 2022 року № 2, загальна сума доходу ОСОБА_2 у період з жовтня 2021 року по березень 2022 року без урахування аліментів становить 61 299,01 грн. (шістдесят одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять гривень).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданим Новомиргородським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21 квітня 2022 року № 3637, станом на квітень 2022 року ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 250,00 грн. Незважаючи на те, що малолітня дитина проживає з батьком, він, протягом двох років, сплачує на неї аліменти.
Актом обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 26 квітня 2022 року встановлено, що умови проживання та санітарно-гігієнічний стан помешкання добрий. У помешканні є необхідна побутова техніка, кухонне приладдя, засоби особистої гігієни, запас продуктів харчування. Для ОСОБА_11 відведено окрему кімнату, в якій є ліжко, шафа, письмовий стіл, телевізор та комп`ютер, підключений до мережі інтернет, за допомогою якого вона приєднується до онлайн уроків. В цій кімнаті дитина навчається, відпочиває, проводить дозвілля. ОСОБА_11 любить читати та має у наявності художню та розвиваючу літературу, яка відповідає віковому розвитку та вподобанням дитини. Одягом, взуттям та шкільним приладдям повністю забезпечена. У власному користуванні має мобільний телефон. На момент обстеження не виявлено недоліків та перешкод, які перешкоджали б належному утриманню дитини.
Власником зазначеного вище будинку є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка 26 квітня 2022 року надала письмове пояснення, в якому зазначила, що не заперечує, аби онука ОСОБА_11, проживала у цьому помешканні, так як воно визначене як постійне місце її проживання.
Згідно з характеристикою, виданою Виконавчим комітетом Української міської ради на громадянку ОСОБА_1, остання проживає разом з родиною: чоловіком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 . За час проживання родина ОСОБА_14 зарекомендувала себе з позитивної сторони. До мешканців будинку привітні. ОСОБА_1 спокійна, врівноважена, постійно займається вихованням та розвитком сина. Її чоловік працює достатньо, щоб сім`я мала все необхідне. Родина живе у злагоді, жодного разу ніхто не спостерігав виникнення між ними будь-яких конфліктних ситуацій.
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні від 28 квітня 2022 року, зареєстровано п`ять осіб, а саме: ОСОБА_1, 1988 року народження, ОСОБА_7, 1976 року народження, (чоловік), ОСОБА_15, 2019 року народження, (спільний син), ОСОБА_16, 2010 року народження, (дочка ОСОБА_1 ) та ОСОБА_8, 2004 року народження, (син чоловіка).
Згідно з актом обстеження умов проживання від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1, умови проживання задовільні, загальна площа квартири 52 кв. м. Квартира з сучасним ремонтом, житлові кімнати облаштовані побутовою технікою та предметами побуту. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам.
Для малолітньої виділена окрема кімната, в якій знаходиться два окремих спальних місця, письмовий стіл з полицями для літератури та учбового приладдя. На момент перевірки, ОСОБА_8 (син чоловіка) зі слів, на даний час проживає у баби, а ОСОБА_16 (дочка ОСОБА_1 ) зі слів, проживає у свого батька.
ОСОБА_1 перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.
З характеристики Академічного ліцею № 2 Української ЗШ І-ІІІ ст. м. Українка, від 27 квітня 2022 року № 121, за період з вересня 2016 року по травень 2020 року, встановлено, що ОСОБА_3 навчалася з 1 по 4 клас. Завжди була підготовлена до уроків. Товариська, мала багато друзів серед однолітків, неконфліктна, доброзичлива. Мама постійно цікавилась успіхами дитини, приділяла достатньо часу на виховання доньки, завжди була присутня на батьківських зборах, святах, виховних заходах. Батько, ОСОБА_2 успіхами дитини почав цікавитись з 3-го класу, телефонував, інколи приїжджав. Із вересня 2020 року ОСОБА_3 до навчання не приступила, так, як залишилась у батька.
Згідно з довідкою Новомиргородської ЗШ І-ІІІ ст. №1 від 27 жовтня 2020 року № 163, ОСОБА_3 зарахована у даний навчальний заклад з 07 вересня 2020 року.
Відповідно до довідок Златопільської гімназії м. Новомиргорода від 22 квітня 2022 року № 20 та № 21 ОСОБА_16 дійсно навчається у 6 класі з 10 вересня 2021 року по теперішній час.
Згідно з характеристикою Златопільської гімназії м. Новомиргорода від 22 квітня 2022 року № 22, за період навчання ОСОБА_11 зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна учениця. Навчальний матеріал опановує на високому та достатньому рівнях. Навчається в міру своїх сил, виявляє інтерес до навчання. Має добре розвинуту пам`ять. На уроках уважна, активна, завжди виконує домашні завдання, допомагає товаришам. Здібна, ерудована, цілеспрямована учениця. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. В позакласній роботі виявляє лідерські якості. Скромна, товариська, врівноважена учениця. Користується повагою серед вчителів, має авторитет серед товаришів. У спілкуванні з друзями та однокласниками комунікабельна, товариська. ОСОБА_13 виховується у неповній сім`ї. Батько, ОСОБА_2, відповідально ставиться до виховання та навчання доньки, підтримує постійний зв`язок з класним керівником.
Питання про визначення місця проживання дитини було розглянуто комісією з захисту прав дитини Новмиргородської міської ради, під час якого, ОСОБА_1 просила визначити місце проживання дочки ОСОБА_11 біля неї, а ОСОБА_2, у свою чергу, просив визначити місце проживання дочки ОСОБА_11 біля нього.
Малолітня ОСОБА_3 виявила тверде бажання проживати з батьком та бабусею, яке зазначила в усній та письмовій формі, при цьому, категорично відмовилася проживати з матір`ю ОСОБА_17, аргументувавши це тим, що в оточенні батька себе почуває розкутою, захищеною, відчуває підтримку, любов, увагу та турботу.
Прийнявши до уваги рід діяльності кожного з батьків, наявність у родині осіб, здатних надати допомогу у догляді за малолітньою дитиною, матеріального становища батьків, враховуючи думку малолітньої ОСОБА_11 про бажання проживати з батьком, де вона народилася, зростала до розлучення батьків, а також проживання дитини наразі, враховуючи вищевикладене, відповідно до принципу статті 6 Декларації прав дитини проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, частини 4, 5 статті 19, частини 2 статті 160, статті 161 та статті 171 СК України, частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, рішення комісії з питань захисту прав дитини Новомиргородської міської ради від 06 травня 2022 року № 8 та керуючись як найкращими інтересами дитини орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області вважав доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, біля батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26 травня 2022 року було заслухано думку малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка виявила бажання залишитись проживати разом з батьком та пояснила, що до 10 років вона проживала разом з матір`ю, однак після того як мама створила нову сім`ю, їй стало складно жити біля неї. Відношення батька до неї зовсім інше, ніж у матері. Батько постійно з нею розмовляє, без образ пояснює як треба вчинити. За період проживання разом з батьком вона стала краще навчатись.
Також установлено, що у провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває справа № 395/1083/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Новомиргородська районна державна адміністрація Кіровоградської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позов пред`явлено ОСОБА_2 16 вересня 2020 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо визначення місця проживання дитини та відібрання дитини
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.