Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 357/9159/18
провадження № 61-7947св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Юлія Юріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі - ТОВ "Олійникова Слобода") звернулося з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (далі - ТОВ Агрокомплекс "Узин"), державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю. Ю. (далі - державний реєстратор Мироненко Ю. Ю.) про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.
Позовну заяву мотивувало тим, що 05 червня 2013 року між ТОВ "Ім. Котовського", яке у листопаді 2016 року перейменоване у ТОВ "Олійникова Слобода", та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду позивачу земельну ділянку площею 2,28 га, кадастровий номером 3220484400:03:005:0053, строком на 10 років. 16 червня 2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 13806036, яким зареєструвала за позивачем право оренди вищевказаної земельної ділянки. Протягом усього часу дії цього договору позивач користується цією земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.
Позивач вказував, що з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про те, що 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди б/н, за яким передала ТОВ Агрокомплекс "Узин" в оренду вищевказану земельну ділянку, а державний реєстратор Мироненко Ю. Ю. 05 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс "Узин" і 15 березня 2018 року прийняла відповідне рішення про державну реєстрацію такого права оренди за відповідачем.
Позивач вважав, що за наявності дійсного договору оренди, раніше укладеного із ним та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди ТОВ "Олійникова Слобода" на земельну ділянку площею 2,28 га, кадастровим номером 3220484400:03:005:0053, ОСОБА_1 не мала права передавати її в оренду іншому орендарю - ТОВ Агрокомплекс "Узин", у зв`язку із чим порушила права позивача, як законного її орендаря. При цьому вказував, що державний реєстратор також не мала правових підстав проводити державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Уточнивши позовні вимоги, ТОВ "Олійникова Слобода" просило суд:
- визнати недійсним договір оренди землі від 05 березня 2018 року, б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", щодо земельної ділянки, площею 2,28 га, кадастровий номер 3220484400:03:005:0053;
- скасувати рішення державного реєстратора Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40137390 від 15 березня 2018 року 18:16:42;
- припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на вказану земельну ділянку, що виникло на підставі договору оренди землі від 05 березня 2018 року б/н, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року позов ТОВ "Олійникова Слобода" залишено без задоволення.
Залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції виходив з того, що системний аналіз статті 125 ЗК України та частини четвертої статті 334 ЦК України свідчить про те, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації. Оскільки рішенням Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 40127608 скасовано запис про інше речове право від 12 червня 2014 року № 6023523, відповідно ТОВ "Олійникова Слобода" не набуло право оренди за договором оренди землі від 05 червня 2013 року б/н, що прямо передбачається пунктом 37 укладеного із ОСОБА_1 договору, а також положеннями спеціального законодавства.
Оспорюваний договір від 05 березня 2018 року б/н, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", набрав чинності 15 березня 2018 року після того як на підставі рішення державного реєстратора Мироненко Ю. Ю. від 15 березня 2018 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право від 05 березня 2018 року № 40137390. У зв`язку із наведеним, суд першої інстанції не вбачав будь-яких порушень закону при укладенні оспорюваного договору.
Крім того, як зазначив суд першої інстанції, сплив строку, передбаченого частиною першою статті 19 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не є підставою для відмови у державній реєстрації прав. Тому, з урахуванням того, що на момент ухвалення рішення державного реєстратора Мироненко Ю. Ю., індексний номер: 40137390 від 15 березня 2018 року у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право оренди ТОВ "Олійникова Слобода" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053 був скасований, то підстави для задоволення позову у цій справі також були відсутніми.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" задоволено частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ТОВ "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, ТОВ Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Мироненко Ю. Ю. про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 05 березня 2018 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053, загальною площею 2,28 га.
Скасовано рішення державного реєстратора Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 40137390 від 15 березня 2018 року 18:16:42 та припинено право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053.
У задоволенні позовних вимог ТОВ "Олійникова Слобода" до державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю. Ю. відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" з кожного по 1 762 грн понесених позивачем витрат на сплату судового збору та по 12 997,59 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" понесених позивачем витрат на сплату судового збору по 2 643 грн з кожного та по 9 977,31 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав, що скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року, яким була скасована державна реєстрація права оренди за договором від 05 червня 2013 року, суттєво вплине на результат рішення у цій справі та як наслідок на недійсність укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, що встановлено з постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20, яка на час ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову у позові не була прийнята, а суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 357/9440/20. Отже, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги вказане судове рішення та вказав, що оскільки ТОВ "Олійникова Слобода" відмовлено у позові саме з підстав скасування державної реєстрації його права оренди спірної земельної ділянки, а постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 скасовано зазначений наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5, то вказані обставини є підставою для скасування судового рішення відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України.
Укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить наведеним нормам ЦК України, ЗК України, Закону України "Про оренду землі" та порушує права орендаря, якому ця земельна ділянка була передана в оренду раніше.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зважаючи на те, що на дату укладення оспорюваного договору від 05 березня 2018 року договір оренди, укладений ТОВ "Олійникова Слобода" з ОСОБА_1, був дійсним, не оспорений у судовому порядку, не був припинений або розірваний з підстав, визначених законом або договором, ОСОБА_1 не мала права передавати спірну земельну ділянку в оренду будь-якій іншій особі, у тому числі ТОВ Агрокомплекс "Узин", і відповідно укладати із ним договір оренди.
Апеляційний суд виснував, що укладення оспорюваного договору оренди з ТОВ Агрокомплекс "Узин" суперечить частині першій статті 792 ЦК України, статтям 13, 24, 25 Закону України "Про оренду землі" та умовам договору оренди, оскільки перешкоджає ТОВ "Олійникова Слобода" користуватися спірними земельними ділянками і тим самим позбавляє його права користування ними та права самостійно господарювати на них за відсутності підстави для припинення або розірвання укладеного ним договору оренди, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до частини першої статті 203 та статті 215 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині скасування державної реєстрації, заявленої до державного реєстратора, суд апеляційної інстанції вказав, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, зокрема, витрати на правничу допомогу, суд апеляційної встановив, що на підтвердження витрат, понесених ТОВ "Олійникова Слобода" на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи у суді першої та апеляційної інстанцій були надані всі передбачені законом докази. При цьому суд проаналізував доводи та мотивування клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, вважав, що ці клопотання відповідачів є безпідставним, ґрунтуються виключно на їх незгоді із визначеним розміром понесених витрат на правову допомогу. Врахував той факт, що за наслідками апеляційного розгляду у цій справі частково задоволено апеляційну скаргу та скасовано рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову, пред`явленого до ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин", тривалість провадження у суді першої та апеляційної інстанції, визначені законом принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної адвокатським об`єднанням роботи, апеляційний суд вважав, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану заявником суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, підстави для відмови у їх стягненні, або ж зменшення їх розміру у суду відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у який, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 6, 202, 204, 210, 640 ЦК України, статтю 125 ЗК України, статтю 6 Закону України "Про оренду землі".
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що внаслідок скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 речове право на земельну ділянку не з`явилося у позивача, договір оренди землі позивача не набув чинності. Вказує, що єдиний юридичний наслідок, який створює постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 - це повторний розгляд скарги, а зовсім не поновлення речового права позивача.
Крім того, постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 та постанова Верховного Суду від 04 травня 2022 року у цій справі були долучені як нові докази до матеріалів справи у суді апеляційної інстанції. Однак суд апеляційної інстанції не врахував, що намомент ухвалення рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року у справі № 357/9159/18, яке було предметом апеляційного оскарження, не існувало ні постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, ні постанови Верховного Суду від 04 травня 2022 року, а також не існувало тих обставин, які ними були встановлені.
Крім того, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права у тій частині, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а також апеляційний суд не врахував висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21).
Отже, визначаючи підстави позову, уточнюючи позовні вимоги, визначаючи доводи апеляційної скарги та обґрунтовуючи їх, позивач не посилався на те, що чинність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 є підставою позову. Таким чином, виключно під час апеляційного розгляду справи позивач змінив підстави позову, вказавши, що саме внаслідок скасування наказу Міністерства юстиції України № 727/5 його право оренди чинне. Таким чином, приймаючи такі підстави позову, суд апеляційної інстанції розглянув справу з інших підстав поза межами доводів апеляційної скарги та доводів позову.
Заявник вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, а судом апеляційної інстанції не враховано, що обраний спосіб захисту у цій справі, а саме визнання недійсним договору оренди землі від 05 червня 2013 року б/н, скасування рішення про реєстрацію речового права та припинення оренди, є неналежним, оскільки оспорюваний договір припинено, право оренди також припинено, рішення державного реєстратора вичерпало свою дію, відновити земельну ділянку неможливо. Тобто, у жодний із обраних способів захисту, вказаних у позові, права та інтереси позивача, які на його думку порушено, не можуть бути відновлені. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору, був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Відповідне клопотання про закриття провадження у справі у частині скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди було подане суду апеляційної інстанції та міститься у матеріалах справи. Однак суд апеляційної інстанції під час судового розгляду його не розглянув, послався на те, що воно буде вирішене у нарадчій кімнаті. Натомість оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції взагалі не містить результатів розгляду такого клопотання, внаслідок чого судом апеляційної інстанції порушено принципи цивільного судочинства.
Заявник вказує, що позивач не отримає жодних прав та чи майна у результаті проведення реституції у результаті визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, недійсним, оскільки реституція не проводиться відносно договорів оренди, а припиняє лише права на майбутнє. Отже, позивач не є заінтересованою особою у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України, не є стороною договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, а тому судом апеляційної інстанції неправомірно встановлено наявність у позивача права оскаржувати такий договір.
Порушено норми процесуального права, зокрема, статті 11 ЦПК України щодо пропорційності у цивільному судочинстві, статті 137 ЦПК України у частині співмірності витрат на оплату послуг адвоката.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19), від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18 (провадження № 61-19770св19), від 08 квітня 2021 року у справі № 357/7886/18 (провадження № 61-14414св20), від 12 квітня 2021 року у справі № 357/8107/18 (провадження № 61-14415св20), від 11 травня 2021 року у справі № 357/7999/18 (провадження № 61-10444св20), від 15 вересня 2021 року у справі № 357/8095/19 (провадження № 61-4931св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 357/8115/18 (провадження № 61-7411св21).
Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
У вересні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаній з вагітністю та пологами, здійснено автоматичний розподіл справи та визначено склад суду: суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Воробйова І. А., Гулько Б. І., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
10 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2023 року, у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, здійснено автоматичний розподіл справи та визначено склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д., Хопта С. Ф.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із державного акта на право приватної власності на землю, серії РЗ № 84636 від 23 липня 2003 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 28 від 22 січня 2003 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,28 га, що розташована на території Олійниковослобідської сільської ради Білоцерківського району.
05 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського" укладений договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надала, а товариство прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться у Київській області, Білоцерківського району Олійниковослобідській раді та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії РЗ № 284636, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області від 23 липня 2003 року.
Сторони визначили, що в оренду орендарю передається земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053, загальною площею 2,28 га, що розташована на території Олійниковослобідської сільської ради. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 42096 грн, а сам договір укладено на 10 років.
Пунктами 15, 16 вказаного договору сторони погодили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 37 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
05 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського" підписали акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого остання передала орендарю у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідьської сільської ради, загальною площею 2,28 га.
Згідно з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 23052809, 16 червня 2014 року, державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О. В. ухвалив рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13806036 та вніс запис про інше речове право № 6023523 від 12 червня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки загальною площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053, за ТОВ "Ім. Котовського", що виникло згідно з договором оренди землі від 05 червня 2013 року б/н.
Із копії протоколу №5 Загальних зборів учасників ТОВ "Ім. Котовського" складеного 22 листопада 2016 року, ТОВ "Ім. Котовського" перейменоване на ТОВ "Олійникова Слобода".
05 березня 2018 року, між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:005:0053.
За умовами пункту 1.1 вказаного договору було визначено, що ОСОБА_1 передає, а ТОВ Агрокомплекс "Узин" приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області.