Постанова
Іменем України
29 травня 2023 року
м. Київ
справа № 341/1639/21
провадження № 61-10694св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відділ освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області,
третя особа - Освітній омбудсмен України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - Дениса Тараса Дмитровича на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Гаполяка Т. В., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, про зміну дати звільнення, зобов`язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 01 липня 2003 року працювала на посаді директора Бурштинської гімназії Бурштинської міської ради Івано-Франківської області (далі - гімназія). Згодом з нею продовжено трудові відносини на умовах строкового трудового договору та 01 липня 2020 року укладено контракт терміном на один рік. За два місяці до закінчення терміну дії контракту позивач подала заяву начальнику Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради про продовження його дії на час щорічної відпустки до 27 серпня 2021 року. Однак письмової відповіді чи заперечення у визначені строки позивач не отримала. Тому вважала, що у цьому випадку має бути застосований принцип мовчазної згоди.
Крім того, відповідно до графіку відпусток працівників гімназії, затвердженого 04 січня 2021 року та погодженого з головою Первинної профспілкової організації, вона мала йти у щорічну основну відпустку строком 56 календарних днів. За два тижні до початку відпустки, 03 червня 2021 року, позивач подала начальнику Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради заяву про надання їй основної відпустки повної тривалості 56 календарних днів та 10 днів невикористаної додаткової відпустки. Жодних відмов чи заперечень також не отримала. Однак згодом на електронну адресу гімназії надійшов наказ від 09 червня 2021 року № 27-В, яким їй надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів. Зазначала, що не давала згоду на поділ своєї щорічної відпустки та виплату компенсації, а з наказом про надання відпустки не була ознайомлена у встановленому порядку.
Під час перебування позивача у відпустці, відповідач наказом від 25 червня 2021 року № 22-к припинив з нею трудовий договір з 30 червня 2021 року. Із цим наказом не ознайомив під розписку та не видав трудову книжку.
Зазначала, що з приводу таких порушень зверталась до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, однак така перевірка проведена із втручанням сторонніх осіб, у проведенні повторної перевірки їй було відмовлено.
Діями відповідача щодо ненадання їй щорічної основної відпустки повної тривалості та додаткової відпустки її було позбавлено права на перерахунок пенсії як особі, яка набула необхідний страховий стаж.
Позивач вказувала, що трудову книжку отримала рекомендованим листом з описом вкладення на своє прохання 31 липня 2021 року, отже, днем звільнення фактично мав би бути зазначений день отримання трудової книжки.
Також вважала, що внаслідок ненадання щорічної основної відпустки, невидачі трудової книжки, позбавлення страхового стажу, вона тривалий час перебувала у пригніченому, стресовому стані. Отже їй було завдано моральну (немайнову) шкоду, яку оцінює в 50 000,00 грн.
У зв`язку із затримкою видачі трудової книжки на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 просила суд:
- визнати днем її звільнення 31 липня 2021 року - фактичний день видачі трудової книжки;
- зобов`язати Відділ освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області внести запис до її трудової книжки, зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки - 31 липня 2021 року ;
- стягнути з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки;
- стягнути з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено днем звільнення ОСОБА_1 з посади директора Бурштинської гімназії 30 липня 2021 року.
У позові ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, в частині позовних вимог про зобов`язання Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради внести запис до трудової книжки ОСОБА_1, зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки - 31 липня 2021 року ; стягнення з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки; стягнення з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно висловила бажання приєднати до строкового трудового договору невикористану відпустку. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки. Відтак, надання частини відпустки та звільнення в день закінчення строку трудового договору, зазначеного в контракті, є протиправним. Однак, оскільки працівник не бажає бути поновленим на роботі, а бажає бути звільненою в межах періоду відпустки, що перевищує строк трудового договору, порушення права позивача може бути усунуто судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у день наявності правових підстав для звільнення. 31 липня 2021 року - субота, вихідний день. Отже, суд визначив днем звільнення ОСОБА_1 з посади 30 липня 2021 року - п`ятницю, робочий день.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що доводи позивача є взаємосуперечливими, а вимоги про визначення днем звільнення - 31 липня 2021 року як фактичний день видачі трудової книжки та стягнення з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки, з підстав того, що трудова книжка не була видана в день звільнення, взаємовиключними. Зазначив, що причинами того, що позивач не виконувала свої трудові обов`язки, є її право перебувати у відпустці, а не винні дії (бездіяльність) роботодавця. Компенсація за невикористану відпустку, що по суті є коштами оплачуваної відпустки, позивачу нарахована. Тому судом не встановлений факт вимушеного прогулу. А враховуючи зміну судом дати звільнення, скерування позивачу за її заявою трудової книжки поштою в період, що передував зміненій судом даті звільнення позивача - 30 липня 2021 року, відсутній факт отримання трудової книжки не в день звільнення, а пізніше.
Підставами внести до трудової книжки зміни є рішення, ухвалене у цій справі. На час розгляду справи відсутні підстави вважати, що право позивача в цій частині порушено, а тому вимоги про зобов`язання відповідача внести до трудової книжки записи є передчасними.
Також суд першої інстанції вказав, що позивач не довела наявність моральних страждань, спричинених втратою нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційні скарги Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду від 02 травня 2022 року скасовано, ухвалено нове.
Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, про зміну дати звільнення, зобов`язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визначено днем звільнення ОСОБА_1 з посади директора Бурштинської гімназії - 31 липня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав, що закінчення терміну дії трудового договору (контракту) і видання у зв`язку із цим наказу про звільнення не є ініціативою про розірвання трудового договору, а лише доводить відсутність підстав переукласти або продовжити трудовий договір (контракт). Тому суд вважав правомірним звільнення позивача з 30 червня 2021 року у зв`язку із закінченням трудового договору (контракту). Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що наказом від 09 червня 2021 року ОСОБА_1 було надано частину щорічної основної відпустки на 14 календарних днів з 14 червня 2021 року за відпрацьований період з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року, доказів її перебування у відпустці на час звільнення матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач просила визнати днем її звільнення 31 липня 2021 року - фактичний день видачі трудової книжки, а отже висновки суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача у частині ненадання відпустки та звільнення у день закінчення строку трудового договору не відповідає позовним вимогам та обставинам справи.
Посилаючись на положення статті 47 КЗпП України, у редакції Закону №1217-IX, який набрав чинності з 10 червня 2021 року та розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX, суд апеляційної інстанції вказав на обов`язок відповідача видати ОСОБА_1 трудову книжку у день її звільнення.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки державним контролем у Відділі освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 21 липня 2021 року встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 роботодавець не видав належно оформлену трудову книжку у день звільнення, з приводу чого винесено припис на усунення. Відповідне повідомлення про необхідність отримання трудової книжки направлено Відділом освіти і науки Бурштинської міської ради ОСОБА_1 тільки після проведення вищевказаної перевірки на виконання припису - 22 липня 2021 року.
Оскільки чинне трудове законодавство не містить заборони щодо звільнення працівників у вихідний або святковий день, суд апеляційної інстанції визначив днем звільнення ОСОБА_1 з посади директора гімназії - 31 липня 2021 року (день отримання трудової книжки), та вказав, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача внести відповідний запис до її трудової книжки, з огляду на положення закону, є передчасними.
Відмовляючи у стягненні з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки, суд апеляційної інстанції вказав, що за змістом частини 5 статті 235 КЗпП України закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню. Отже, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки. При цьому суд апеляційної інстанції послався на висновки Верховного Суду.
Встановивши, що ОСОБА_1 працювала на посаді директора гімназії за контрактом та була звільнена у зв`язку із його закінченням 30 червня 2021 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки мав місце вимушений прогул позивача, були перешкоди для її працевлаштування. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував поданий до суду першої інстанції доказ про те, що ОСОБА_1 на даний час працевлаштована.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення моральної (немайнової) шкоди, суд апеляційної інстанції вказав, що вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт завдання моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони завдані, в якій грошовій сумі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, ОСОБА_1 зазначала, що саме діями відповідача щодо ненадання їй щорічної основної відпустки повної тривалості та додаткової відпустки, невчасної видачі трудової книжки її було позбавлено права на перерахунок пенсії як особі, яка набула необхідний страховий стаж, і внаслідок таких дій вона тривалий час перебувала у пригніченому, стресовому стані.
Однак такі обставини не є підставою для стягнення моральної шкоди у цьому позові, а позивач не довела, що саме затримкою видачі трудової книжки їй було завдано моральних страждань чи втрат немайнового характеру. Матеріали справи доказів спричинення такої шкоди не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Денис Т. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року продовжено
ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 01 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) та у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 812/390/16 (провадження № К/9901/16011/18), від 16 грудня 2020 року у справі № 761/36220/17 (провадження № 61-3100св20), від 28 березня 2018 року у справі № 522/5656/16-ц (провадження № 61-1871св18).
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини справи, тому дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на наступне:
- відповідач порушив процедуру її звільнення, яка визначена контрактом;
- роботодавець не ознайомив її із наказом у день звільнення;
- роботодавець не розглянув її заяву про продовження контракту на час її відпустки;
- позивача не ознайомлено у порядку, визначеному законом, із наказом про відпустку;
- відповідач не спростував факт ненадання нею письмової згоди на поділ щорічної відпустки.
Посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за участі неуповноваженого представника відповідача. Матеріали справи не містять відомостей про те, що представник відповідача ОСОБА_3 може представляти відділ освіти у суді. Суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання заявника про недопущення представника відповідача до участі у розгляді справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року Відділ освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 01 липня 2003 року працювала на посаді директора Бурштинської гімназії Бурштинської міської ради, про що свідчить копія її трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29 травня 1979 року.
На підставі розпорядження Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 01 липня 2020 року цього ж дня укладений контракт з директором Бурштинської гімназії на умовах строкового трудового договору терміном на 1 рік з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року.
Наказом Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 09 червня 2021 року № 27-в директору Бурштинської гімназії Олійник О. М. надано частину щорічної основної відпустки на 14 календарних днів з 14 червня 2021 року за відпрацьований період з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу.
Наказом Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 25 червня 2021 року № 22-к припинено трудовий договір з директором Бурштинської гімназії ОСОБА_1 з 30 червня 2021 року у зв`язку із закінченням трудового договору (контракту) 30 червня 2021 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Вирішено виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову винагороду у розмірі 25 % до посадового окладу на підставі пункту 1 статті 57 Закону України "Про освіту"; виплатити компенсацію за 42 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за робочий рік з 01 липня 2020 року по 30 червня 2021 року та за 10 календарних днів невикористаної додаткової відпустки згідно з додатком 5 колективного договору за відпрацьований період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2021 року.
Згідно з копією скріншотів електронної пошти Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, вищевказані накази направлялися на електронну пошту Бурштинської гімназії 11 червня 2021 року та 29 червня 2021 року відповідно.
19 липня 2021 року та 29 липня 2021 року ОСОБА_1 зверталася до Державної служби України з питань праці щодо перевірки дотримання законодавства Відділом освіти і науки Бурштинської міської ради Івано-Франківської області при вирішенні питань про надання їй відпустки та звільнення.