Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 206/3612/20
провадження № 61-12830св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2022 року під головуванням судді Маштак К. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом в якому просило: звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2007 року № DNU0GK00000198, а саме заборгованості за наданим кредитом в розмірі 57 822,22 дол. США на квартиру загальною площею 67,5 кв. м, житловою площею 40,2 кв. м, розташовану за адресою: кв. АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах з визначенням ціни предмета іпотеки при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселити та зняти з реєстрації громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, які зареєстровані та/або проживають у зазначеній квартирі (предмет іпотеки).
В обґрунтування позову зазначено, що 21 травня 2007 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № DNU0GK00000198, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредитні кошти на строк з 21 травня 2007 року до 21 травня 2037 року включно у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 45 500 дол. США на купівлю квартири, а також 14 625 дол. США на сплату страхових платежів.
Також, 21 травня 2007 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № DNU0GK00000198, відповідно до умов якого позичальник в забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором передав в іпотеку квартиру загальною площею 67,5 кв. м, житловою площею 40,2 кв. м, розташовану за адресою: кв. АДРЕСА_1 .
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику кредит. В порушення відповідних умов кредитного договору та відповідних приписів законодавства позичальник допустив прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення отриманого кредиту та інших платежів.
У зв`язку із чим, у позичальника утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 158 644,25 дол. США, у тому числі 57 822,22 дол. США - заборгованість за наданим кредитом, яка і становить ціну позову.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
27 лютого 2020 року позивач направив претензію кредитора до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красоти Т. О.
17 березня 2020 року банком отримано відповідь про те, що нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красотою Т. О. заведено спадкову справу після смерті позичальника, проте відомості про осіб, які прийняли спадщину надано не було. Як вбачається з довідки про склад сім`ї, позичальник мав дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 була зареєстрована до 31 січня 2008 року за адресою: кв. АДРЕСА_2, а також, ОСОБА_1 володіє 1/5 частини квартири за вказаною адресою. Окрім цього, померлий спадкодавець під час свого життя був зареєстрований та проживав за адресою: кв. АДРЕСА_3, разом із матір`ю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Володільцем квартири за цією адресою по 1/3 є спадкодавець ОСОБА_3, його мати ОСОБА_4 та його батько ОСОБА_5 .
Станом на 15 лютого 2016 року разом із боржником проживала лише його мати, а відомості про батька відсутні, хоча всі троє є власниками в рівних частках цього майна. Відповідачі зареєстровані за адресою предмета іпотеки з 26 жовтня 2009 року.
Таким чином, відповідачі, будучи зареєстровані з порушенням вимог законодавства, як неправомірно зареєстровані особи, підлягають виселенню зі зняттям з реєстрації місця проживання, що є предметом іпотеки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Самарський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 16 березня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишив без задоволення.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2022 року залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач дізнався про смерть ОСОБА_3 у 2015 році, а претензію кредитора подано до приватного нотаріуса у лютому 2020 року, тобто з пропуском установленого статтею 1281 ЦК України преклюзивного строку, а тому суди дійшли висновку, що банк втратив право вимоги до спадкоємців боржника за кредитним та іпотечним договорами від 21 травня 2007 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В грудні 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 636/2726/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 01 березня 2019 року у справі № 635/1677/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 209/2032/14-ц. Крім того, суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення кредитора про відкриття спадщини, тому банк не знав та не міг знати про відкриття спадщини. Позивач не міг отримати 12 листопада 2015 року повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_3 та лише 18 травня 2018 року дізнався про смерть позичальника.
Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до спадкоємців з претензією через нотаріуса протягом шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 1281 ЦК України, з дня коли кредитор дізнався про відкриття спадщини та пред`явив вимоги кредитора у порядку встановленому законом.
Крім того, суд першої інстанції застосував Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який не підлягав застосуванню.
Також, судом першої інстанції не враховано те, що положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" лише зупиняють дію статей 38, 40, 41, 47 Закону України "Про іпотеку", проте не скасовують його норми.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що стаття 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" виключено на підставі Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" та зміни до статті 7, прийняті Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання осіб на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус" внести неможливо.
В даному випадку порушуються законні права та інтереси позивача, як іпотекодержателя та кредитора. Позивачем доведено, що відповідачі порушили умови договору іпотеки та зареєструвались за адресою предмета іпотеки.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Справа № 206/3612/20 надійшла до Верховного Суду 15 лютого 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 листопада 2004 року на підставі свідоцтва про право власності від 23 вересня 2004 року за ОСОБА_1 зареєстровано 1/5 частки приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 21).
28 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб виданого повторно 08 листопада 2007 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 492, серії НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 89, 156, 195).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно 08 листопада 2007 року, серії НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2, батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 82, 157, 196).
21 травня 2007 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № DNU0GK00000198, відповідно до якого позичальник отримав кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк з 21 травня 2007 року до 21 травня 2037 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 45 000 дол. США на наступні цілі: купівля квартири за адресою: кв. АДРЕСА_4, а також у розмірі 14 625 дол. США на сплату страхових платежів.
Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека: трьохкімнатна квартира, за адресою: кв. АДРЕСА_4 (т. 1 а. с. 21-22, т. 2 а. с. 37-38).
Також, ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру загальною площею 67,5 кв. м, житлова площа 40,2 кв. м, за адресою: кв. АДРЕСА_4, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2007 року, що підтверджується копією іпотечного договору від 21 травня 2007 року № DNU0GK00000198.
Відповідно до пункту 16.7 іпотечного договору, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог: звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань за кредитним договором у випадках: відмови іпотекодавця в переоформленні договорів страхування, згідно кредитного договору; порушення іпотекодавцем зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, у тому числі при порушенні цільового використання коштів; порушення іпотекодавцем зобов`язань по іпотечному договору у тому числі при порушенні порядку заміни предмета іпотеки, надання іпотекодавцем предмета іпотеки у користування (аренда, найм и т. п.) іншій особі без письмової згоди іпотекодаржателя; встановлення невідповідності дійсності відомостей, які містяться в кредитному або іпотечному договорі, або інших документів, представлених іпотекодавцем під час отримання або обслуговування кредиту, перевірки стану предмету іпотеки; пред`явлення третім особам вимог до забезпечення й/або порушення іпотекодавцем зобов`язань по договорах, укладених з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором; надання іпотекодавцем предмета іпотеки іншій особі без письмової згоди банку.
У пункті 16.9 іпотечного договору зазначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з пунктом 16.7 цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Відповідно пункту 18.13 звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору здійснюється відповідно чинного законодавства України та цього договору. Якщо банк у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет застави, він може використати таке право у випадках: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %, або несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту, або іншого істотного порушення умов кредитного договору.
За змістом пункту 22 звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених пунктами 16.7.1, 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу 5 Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. В разі продажу предмету іпотеки на публічних торгах іпотекодержатель відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" здійснює реалізацію предмета іпотеки у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 року № 1448, якщо інше не передбачене законодавством на день реалізації предмету іпотеки. При зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється в розмірі 50 % від його вартості згідно з пунктом 11 цього договору. Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною, вище зазначеної в цьому пункті.
Згідно з пунктом 33.4 іпотечного договору, вартість предмету іпотеки складає 328 250 грн. (т. 1 а. с. 26-27, т. 2 а. с. 39-40).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21 травня 2007 року № 12609471 внесено заборону на відчуження майна, переданого в іпотеку ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 28, т. 2 а. с. 41).
24 березня 2011 року ухвалено рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області відповідно до якого ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку з кв. АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 118-119).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08 грудня 2021 року № 288978541, 29 квітня 2021 року на підставі постанови про опис та арешт майна боржника № 64964065, виданої 29 березня 2021 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоуст Л. А., накладено арешт на майно ОСОБА_6, а саме: кв. АДРЕСА_1 .
25 серпня 2009 року за ОСОБА_3 зареєстровано 1/1 частку на вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу ВЕО № 802794 від 21 травня 2007 року.
21 травня 2007 року накладено обтяження на вказану квартиру на підставі договору іпотеки від 21 травня 2007 року № DNU0GK00000198 (т. 2 а. с. 14).
ОСОБА_3 з 10 грудня 1996 року до 13 листопада 2015 року був зареєстрований за адресою: кв. АДРЕСА_3, та був власником квартири та незареєстрованим за адресою: кв. АДРЕСА_1, відповідно до довідки від 17 грудня 2014 року № 203 та довідки від 03 лютого 2016 року № 08 до складу сім`ї входять: дружина - ОСОБА_6 та дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 34, 85, т. 2 а. с. 48).
10 вересня 2015 року ухвалено рішення Апеляційним судом Дніпропетровської області відповідно до якого відмовлено ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6, яка діяла у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про виселення з квартири розташованої за адресою: кв. АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 120-121).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого повторно 12 листопада 2015 року відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 7317, серії НОМЕР_3 (т. 1 а. с. 29, 84, 101, т. 2 а. с. 25, 43).
В той же час, свідоцтво про смерть ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, було видано 26 вересня 2015 року відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровським міським управлінням юстиції, актовий запис № 7318, серії НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 160, 199).
14 квітня 2016 року ОСОБА_6 звернулась з заявою від свого імені та заявою від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красоти Т. О. в яких просила видати на її ім`я та на ім`я своєї доньки свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: частку квартири, що розташована за адресою: буд. АДРЕСА_5 ; квартиру, що розташована за адресою: кв. АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 79, 88).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 - мати ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 (т. 1 а. с. 93).
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красотою Т. О. від 27 березня 2017 року заявнику ОСОБА_6 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі на її ім`я свідоцтв про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не надано доказів фактичного прийняття нею спадщини та вона не подала у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву за місцем її відкриття, тобто у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини (т. 1 а. с. 92).
Згідно з відповіддю Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 29 березня 2017 року № 3882 на запит нотаріуса, квартира за адресою: кв. АДРЕСА_1, в цілому на праві власності належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2007 року; квартира за адресою: кв. АДРЕСА_3, на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 90).
За змістом копії свідоцтва про зміну імені від 24 лютого 2018 року, ОСОБА_6 змінила прізвище на " ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 161, 200).
Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 1217-1612729-2018, сформованого 11 травня 2018 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: кв. АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 159, 198).
27 лютого 2020 року позивачем подано претензію кредитора до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красоті Т. О. від 14 лютого 2020 року вих. № 70521DNU0L912, що підтверджується копією цієї претензії та копією поштових відправлень (т. 1 а. с. 30-31, 100-102, т. 2 а. с. 44-45).
18 березня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" отримав відповідь, згідно з якою нотаріус зазначив, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведена, кредитна претензія долучена до матеріалів спадкової справи (т. 1 а. с. 32-33, т. 2 а. с. 46).
Заборгованість відповідача за кредитним договором від 21 травня 2007 року № DNU0GK00000198 складає 158 664,25 дол. США, у тому числі 57 822,22 дол. США - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), що підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором від 21 травня 2007 року № DNU0GK00000198 та копією виписки (т. 1 а. с. 17-20, 23-25, т. 2 а. с. 29-32, 34-36).
Згідно з довідкою від 02 серпня 2021 року № 3316 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: кв. АДРЕСА_1 з 26 жовтня 2009 року до теперішній час (т. 1 а. с. 158, 197).
Відповідно до висновку від 01 березня 2022 року № 7/11-89 органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про недоцільність звернення стягнення кредитором спадкодавця, виселення та зняття з реєстрації неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи, що неповнолітня дитина з 26 жовтня 2009 року зареєстрована за адресою: кв. АДРЕСА_1, заяви про зняття її з реєстрації не надавала, прийняла спадщину після померлого батька, члени комісії з питань захисту прав дитини, одноголосно вирішили доцільним відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" (т. 2 а. с. 130-132).