Постанова
Іменем України
18травня 2023 року
м. Київ
справа № 761/24136/15-ц
провадження № 61-12243св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1,
заінтересована особа (боржник) - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",
суб`єкт оскарження: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно Сергій Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", яка підписана представником Павликівським Володимиром Івановичем, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Желепи О. В., Поливач Л. Д.,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, суб`єкт оскарження: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петрухно С. О. (далі - державний виконавець), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (далі - ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива").
Скаргу мотивував тим, що на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 50498043 (далі - ВП № 50498043) з примусового виконання виконавчого листа, виданого 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" на користь заявника суми коштів за договором банківського вкладу, процентів та трьох процентів річних.
Заявник зазначав, що державний виконавець після відновлення виконавчого провадження 24 квітня 2020 року не вчиняв жодних ефективних виконавчих дій. При цьому рішеннями судів неодноразово визнавалася протиправною бездіяльність державного виконавця в цьому виконавчому провадженні.
Враховуючи викладене, а також положення законодавства щодо обов`язковості судових рішень, практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 просив суд:
визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка О. С. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду у цивільній справі № 761/24136/15-ц;
зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у десятиденний строк повідомити суд та стягувача про виконання ухвали, постановленої за наслідками розгляду цієї скарги.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Валевського О. О. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц.
Зобов`язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в десятиденний строк повідомити суд та заявника ОСОБА_2 про виконання даної ухвали суду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець не надав суду доказів на підтвердження того, що ним після відновлення виконавчого провадження у квітні 2020 року вживалися будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, тому зробив висновок про наявність підстав для задоволення скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2021 року поновлено ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" задоволено частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначив, що заявник, звертаючись до суду із скаргою на підставі статті 447 ЦПК України, на власний розсуд визначає рішення, дії чи бездіяльність якого саме виконавця він бажає оскаржити та з яких підстав. При цьому, виходячи зі змісту принципу диспозитивності, суд не має повноважень оцінювати правомірність та визнавати протиправними рішення, дії чи бездіяльність інших виконавців, які брали чи беруть участь у виконавчому провадженні, сторона якого звернулась зі скаргою до суду. У зв`язку із наведеним, колегія суддів погодилась із тим, що суд першої інстанції неправомірно вирішував питання щодо правомірності рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця Валевського О. О., оскільки в скарзі ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка О. С. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" Караченцева А. Ю. задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначив, що ОСОБА_1 подав до суду скаргу у порядку судового контролю за виконанням судового рішення, суд мав встановити виконавчий орган, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження, та вирішити питання щодо правомірності рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц, оскільки згідно з положенням статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що поданий заявником під час апеляційного провадження лист ДВС щодо того, хто на даний час здійснює виконавче провадження, є новим доказом, який під час апеляційного розгляду може бути прийнятий лише у виняткових випадках. Цей лист не є новим доказом у справі і свідчить лише про те, хто на час розгляду справи представляє державну виконавчу службу і виконує рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" Караченцевим А. Ю., залишено без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 9 грудня 2020 року залишено без змін.
Стягнуто з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 400грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року (справа № 761/24136/15-ц) заявник, як особа, яка захищає своє право на захист прав споживача фінансових послуг, з урахуванням значного проміжку часу, що пройшов від ухвалення остаточного рішення у справі, звернення його до примусового виконання і до винесення 13 червня 2019 року постанови державного виконавця про закінчення без виконання виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", фактично втратила можливість задовольнити свої вимоги за рахунок банку у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та не повинна нести додатковий тягар із повторного доведення своїх законних вимог відповідно до іншого механізму реалізації таких прав, встановленого державою. Верховний Суд зазначив, що наявність норми пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, не може суперечити принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду може бути виконане за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", відповідно банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних осіб, зокрема, не може зарахувати на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" на виконання виконавчого листа суму коштів у розмірі 8970,35 дол. США, cуд апеляційної інстанції відхилив, оскільки цей довід не впливає на висновки суду першої інстанції про доведеність факту бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні № 50498043 після прийняття 24 квітня 2020 року рішення про відновлення виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції також відхилив доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі в якості заінтересованої особи Фонд гарантування вкладів, як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, оскільки з урахуванням предмету скарги правові підстави для залучення Фонду відсутні.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року стягнуто з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 1 200 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" подало касаційну скаргу, підписану представником Павликівським В. І., в якій просять скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанцій не застосовано висновки Верховного Суду, викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 вересня 2021 у справі № 127/376/18, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц. Так, поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилося те, що з 24 червня 2015 року порядок задоволення майнових вимог вкладників та інших кредиторів ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" регулюється виключно Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Суд не врахував, що банком були вчинені дії з метою виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц в спосіб, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (подання ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про включення даних ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Суд не вказав, які конкретно виконавчі дії державний виконавець зобов`язаний ще вчинити, окрім тих, які були ним реалізовані в межах ВП № 50498043, так щоб обраний спосіб захисту порушеного права стягувача був дійсно ефективний. Вказує, що у державного виконавця відсутні засоби, способи і можливість, визначені Законом України "Про виконавче провадження" для продовження вчинення будь-яких виконавчих дій, що призведуть до виконання рішення суду, а відтак висновки суду щодо протиправної бездіяльності державного виконавця є необґрунтованими.
Позиція інших учасників справи
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що бездіяльність державних виконавців у цьому виконавчому провадженні неодноразово визнавалась судами протиправною, cкасування оскаржуваних судових рішень про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у ВП № 50498043 призведе до виникнення судових рішень, у яких встановлені взаємовиключні юридичні факти щодо однієї і тієї ж особи та стосовно одного й того ж предмета спору. Щодо посилань боржника на те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, вказав, що він не є абсолютним, не надає переваги в застосуванні перед нормами Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що на час касаційного перегляду боржник перебуває не в тимчасовій адміністрації, а вже у процедурі ліквідації, проте це не звільняє його від обов`язку виконання рішення суду. На думку стягувача, подання касаційної скарги має на меті виключно ухилення від виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Щодо посилань в касаційній скарзі на правові висновки Верховного Суду у справах № 127/376/18 та № 761/16124/15-ц, стягувач вказує, що фактичні обставини, предмети, підстави позову та зміст резолютивних частин судових рішень у наведених справах відрізняються від змісту спірних правовідносин у цій справі, яка розглядається, а тому відсутні підстави для врахування цих висновків. Боржник, посилаючись в касаційні скарзі на неврахування судами вчинення ним дій з метою виконання рішення суду, підмінює предмет судового розгляду, оскільки вчинення чи невчинення певних дій боржником не може впливати на визначення судом правомірності чи протиправності дій чи бездіяльності виконавця. Вказує, що подання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів листом № 416 від 13 липня 2020 року додаткової інформації щодо включення даних стягувача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами, - не можна вважати виконанням рішення суду у повному обсязі згідно з виконавчим документом, оскільки суд зобов`язав боржника виплатити стягувачу гарантовану суму відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування. Суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження виконавця, тому суди не зазначили і не могли зазначити в оскаржуваних судових рішеннях, які саме конкретні виконавчі дії повинен вчинити державний виконавець у виконавчому провадженні № 50498043. Також стягувач вказує, що з касаційною скаргою від імені боржника, як неплатоспроможного банку у стані ліквідації, звернувся (через представника) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як ліквідатор боржника, що викликає певні сумніви щодо наявності необхідного обсягу повноважень в особи, яка подала касаційну скаргу від імені боржника, оскільки згідно частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд має право подавати від імені банку виключно позови. Крім того, зміст наданої представником Фонду довіреності також породжує сумніви в наявності в нього необхідного обсягу повноважень на вчинення процесуальних дій від імені та/або в інтересах боржника
Також стягувач згідно частини восьмою статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат у справі просив врахувати надані ним докази на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/24136/15-ц, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 761/24136/15-ц.
У березні 2023 року цивільна справа № 761/24136/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 лютого 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 17 березня 2016 року державним виконавцем Ченківським О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 761/24136/15-ц, про зобов`язання ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" вчинити певні дії на користь ОСОБА_2 щодо виплати грошових коштів за договором банківського вкладу від 20 листопада 2014 року № 51-в-17/367026.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року звернуто до примусового виконання більше ніж за три роки до введення тимчасової адміністрації у банку (22 травня 2019 року).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Валевського О. О., заінтересовані особи: ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О. О. щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043.