Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 753/18091/19
провадження № 61-3308св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року в складі колегії суддів Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
Історія справи
У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року позов задоволено: зобов`язано відповідачів не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселено їх з указаного житлового приміщення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано десятиденний строк для доплати судового збору в розмірі 3 141,80 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_2 не виконала вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року та не доплатила судовий збір у визначеному судом розмірі, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначила, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху двічі надсилалась на поштову адресу ОСОБА_2, яка зазначена в апеляційній скарзі, проте, поштові відправлення повернулися на адресу Київського апеляційного суду без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Суд указав, що заявниця не повідомляла суд про зміну місця проживання, а копія ухвали суду від 18 жовтня 2022 року надсилалася на останню відому суду адресу. Колегія суддів також урахувала, що ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та протягом тривалого часу перебування апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не цікавилась про стан відомого їй провадження, що свідчить про процесуальну бездіяльність скаржника, а тому повернення поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та просила її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявниця не отримала копії ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, в зв`язку з чим не була обізнана про необхідність доплати судового збору. Вказує, що повернення апеляційної скарги перешкоджає їй у доступі до суду та порушує її право на апеляційне оскарження судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 рокукасаційну скаргу залишено без руху в зв`язку з пропуском відповідачкою строку на касаційне оскарження та не порушенням нею питання про його поновлення.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та усунула недоліки касаційної скарги в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У травні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2023 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.