Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 343/323/22
провадження № 61-11099св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя - доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство "Долина-Інвест" Долинської міської ради,
третя особа - Долинська міська рада Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Долина-Інвест" Долинської міської ради (далі - КП "Долина-Інвест", підприємство), третя особа - Долинська міська рада Івано?Франківської області, про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що розпорядженням Долинського міського голови його призначено на посаду директора КП "Долина-Інвест" та 01 січня 2018 року з ним укладено контракт.
Розпорядженнями Долинського міського голови від 26 грудня 2018 року № 169-К "Про продовження контракту з ОСОБА_1", від 27 грудня 2019 року № 206-К "Про продовження контракту з ОСОБА_1" та від 31 грудня 2020 року № 394-К "Про продовження контракту з ОСОБА_1" зміст контрактів щодо його дії неодноразово викладався в новій редакції.
Згідно з пунктом 3.1 контракту від 01 січня 2020 року, дію якого продовжено з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, йому як керівникові підприємства, нараховувалась заробітна плата, виходячи з установленого посадового окладу в розмірі 17 400 грн і фактично відпрацьованого часу. Також контрактом визначались джерела покриття витрат на оплату нарахованої заробітної плати, одним з яких були кошти міського бюджету, передбачені програмою діяльності КП "Долина-Інвест" на 2020 рік (загальний фонд) та кошти гранту Європейського Союзу (далі - грант ЄС) на реалізацію проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" (спеціальний фонд).
Позивач зазначав, що за час перебування на посаді керівника підприємства через відсутність фінансування в період з квітня 2021 року до листопада 2021 року виплата заробітної плати здійснювалась не в повному обсязі. На неодноразові звернення до засновника підприємства Долинської міської ради щодо заборгованості із заробітної плати така обмежувалась тільки формальними відповідями або взагалі їх не розглядала.
У зв`язку з цим виникла заборгованість з виплати заробітної плати, що є порушенням пункту 3.1 контракту, тому він з 01 листопада 2021 року звільнився із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
На момент звільнення його із займаної посади заборгованість з виплати заробітної плати становила 40 573,58 грн, яка не була виплачена відповідачем.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та відмови від частини позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КП "Долина-Інвест" на його користь заборгованість із заробітної плати (з урахуванням компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги) в сумі 40 573,58 грн (без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів), середній заробіток за час затримки виплат за період з 01 листопада 2021 року до 15 лютого 2022 року в розмірі 75 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Долинський районний суд Івано-Франківської області своєю ухвалою від 05 квітня 2022 року прийняв відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати й відшкодування завданої моральної шкоди та закрив провадження у справі в цій частині.
Долинський районний суд Івано-Франківської області своїм рішенням від 06 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з КП "Долина-Інвест" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 40 573,58 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2021 року до 15 лютого 2022 року в сумі 75 000 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами укладений контракт, відповідно до умов якого позивач призначений на посаду директора підприємства, а в подальшому його визначено керівником проекту, що реалізовувався у місті Долина протягом 2018-2020 років з обмеженням його трудоучасті на здійснення функцій - 50 % по відношенню до загального фонду фактично відпрацьованого робочого часу в КП "Долина?Інвест".
Факт заборгованості із заробітної плати позивача в розмірі 40 573,58 грн підтверджується індивідуальними відомостями, виданими органами Пенсійного фонду України. Факт закінчення дії проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" без внесення змін до контракту з керівником КП "Долина-Інвест" не міг бути підставою для зменшення визначеного контрактом розміру заробітної плати, факту невиконання позивачем умов контракту не встановлено, враховуючи, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Івано-Франківський апеляційний суд своєю постановою від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу КП "Долина-Інвест" задовольнив.
Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач фактично трудові обов`язки за проектом "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" у період з квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року (час звільнення позивача із займаної посади) не виконував, оскільки договір про надання гранту був припинений у березні 2021 року, відтак не могла бути йому нарахована частина заробітної плати, яка передбачалася за виконання цих обов`язків.
Після виконання проекту могли бути оплачені витрати, пов`язані з підготовкою фінальних звітів до березня 2021 року. Такі кошти позивачу були виплачені, що ним не оспорюється.
Апеляційний суд виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено факту виконання роботи з проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" у період з 01 квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року.
Оскільки вимога про стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні є похідною від вимоги про стягнення заборгованості по сумам, належним до виплати при звільненні, які не підлягають задоволенню, апеляційний суд виходив з відсутності підстав для задоволення позову і в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник вказує на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження №11-1329апп18), постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 754/3434/19 (провадження № 61?13722св20), від 13 січня 2021 року у справі № 495/2876/18 (провадження № 61-16072св19), від 31 серпня 2022 року у справі № 363/3659/20 (провадження № 61?6476св22), постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року у справі № 6-259цс17.
Касаційна скарга мотивована тим, що укладений між позивачем та відповідачем контракт не містить жодних застережень щодо зміни умов оплати праці чи зменшення затрат робочого часу при завершенні ОСОБА_1 роботи над проектом. Таким чином завершення проекту не звільняє роботодавця від обов`язку здійснювати оплату праці позивачу в основному розмірі 17 400 грн при повному виконанні ним в період з 01 квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року своїх повноважень як директора КП "Долина-Інвест".
На думку заявника, апеляційний суд допустився помилки в трактуванні умов контракту та здійснив підміну ключових понять "виконання умов трудового контракту працівником" та "виконання умов грантового контракту керівником проекту", які відрізняються за своєю правовою природою та взагалі не можуть бути взаємопов`язаними в питанні подальшого зменшення об`єму виконання обов`язків (обсягу робіт) працівником, обумовлених трудовим контрактом. Тобто після завершення реалізації проекту він не припинив виконання своїх основних обов`язків згідно з контрактом як директор КП "Долина Інвест", про що свідчать табелі обліку робочого часу в період з 01 квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року, де щоденна тривалість робочого часу при 40-годинному робочому тижні становить 8 годин.
Крім того, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 16 серпня 2022 року про витребування від КП "Долина-Інвест", третьої особи докази завершення проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" та зобов`язання надати переклад грантового проектуENI/2017/394-349 і додатку до нього українською мовою допустив порушення норм процесуального права. Водночас апеляційний суд взяв до уваги за належний доказ переклад цього грантового проекту та додатку до нього українською мовою без нотаріального засвідчення та без підтвердження відповідної сертифікації перекладача, який здійснено працівником третьої особи.
Доводи інших учасників справи
У січні 2023 року Долинська міська рада Івано-Франківської області подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Вказує, що з квітня 2021 року директору КП "Долина-Інвест" не передбачалося виплати за рахунок коштів гранту ЄС, оскільки проект завершився і кошти гранту були освоєні. Оскільки відповідно до додаткової угоди до контракту від 24 квітня 2018 року директор додатково почав виконувати обов`язки щодо керівництва проектом "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" йому додатково проводилась оплата праці за рахунок коштів гранту ЄС, так як проект закінчився, відповідно директор припинив виконувати додаткові обов`язки щодо керівництва проектом, а тому припинився обов`язок щодо додаткової оплати праці за рахунок коштів гранту ЄС.
Посилання у касаційній скарзі на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у зазначених постановах Верховного Суду є безпідставними, оскільки обставини справи, яка переглядається, не є подібними обставинам вказаних справ.
Разом з тим, всі докази, які ухвалою апеляційного суду від 16 серпня 2022 року витребувані, були подані до суду першої інстанції.
У січні 2023 року КП "Долина-Інвест" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Зазначає, що позивач, підписуючи контракт з керівником КП "Долина-Інвест" від 01 січня 2018 року, був проінформований про його умови та погоджувався з ними. Також, підписуючи додаткову угоду до контракту від 24 квітня 2018 року, позивач був проінформований і погоджувався з тим, що він зобов`язується виконувати додаткові обов`язки і саме за виконання додаткових обов`язків йому буде проводитись додаткова оплата. Строк реалізації проекту з 28 грудня 2017 року до 28 грудня 2020 року і термін подання кінцевого звіту до 28 березня 2021 року. Отже, додаткові обов`язки щодо керівництва проектом позивач виконував до березня 2021 року та за цей період йому виплачувалась додаткова оплата за рахунок коштів гранту ЄС. Однак після завершення проекту позивач не виконував додаткових обов`язків щодо керівництва проектом і тому йому не може здійснюватися додаткова оплата.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 04 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 01 січня 2018 року між Долинською міською радою Івано-Франківської області та ОСОБА_1 укладено контракт, у відповідності до якого позивач призначений на посаду директора КП "Долина-Інвест" з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року (т. 1 а. с. 14?16).
Розпорядженням міського голови Долинської міської ради Івано?Франківської області від 19 квітня 2018 року № 51 ОСОБА_1 визначено керівником проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону", що реалізується у місті Долина протягом 2018 ? 2020 років за підтримки Європейського Союзу в рамках грантового контракту ENI/2017/394-349 з обмеженням його трудоучасті на здійснення цих функцій - 50 % по відношенню до загального фонду фактично відпрацьованого робочого часу в КП "Долина-Інвест" (т. 1 а. с. 80).
Державна реєстрація вищевказаного проекту проведена 26 березня 2018 року про, що свідчить реєстраційна картка проекту (програми) № 3815, в якій зазначено, що строк реалізації проекту з 28 грудня 2017 року до 28 грудня 2020 року (т. 1 а. с. 81).
24 квітня 2018 року укладено додаткову угоду до контракту з керівником КП "Долина-Інвест" від 01 січня 2018 року, згідно з умовами якої доповнено абзац 2 пункту 2.2 та керівника підприємства зобов`язано забезпечувати здійснення керівництва проектом "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону", а пункт 3.1 розділу 3 викладено в новій редакції: "За виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу в розмірі 15 600 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по Програмі діяльності КП "Долина-Інвест" на 2018 рік -7 800 грн; за рахунок коштів гранту ЄС на реалізацію проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" - 7 800 грн.
Розпорядженням міського голови від 26 грудня 2018 року № 169-К продовжено дію контракту з директором КП "Долина-Інвест" Кізимою О. Р. з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року, а розпорядженням від 27 грудня 2019 року № 206-К - з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.
01 січня 2020 року між Долинською міською радою та керівником КП "Долина-Інвест" ОСОБА_1 повторно укладено контракт, який діяв з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.
Згідно з пунктом 3.1 Розділу 3 цього контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата, виходячи з установлених керівнику посадового окладу в розмірі 17 400 грн і фактично відпрацьованого часу (з урахуванням статусу гірських), а саме: за рахунок коштів міського бюджету, передбачених по Програмі діяльності КП "Долина-Інвест" на 2020 рік - 8 700 грн; за рахунок коштів гранту ЄС на реалізацію проекту "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" - 8 700 грн.
Відповідно до розпорядження Долинського міського голови Івана Диріва від 31 грудня 2020 року № 394-К продовжено дію контракту з ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року (т. 1 а. с. 28).
Розпорядженням міського голови І. Диріва від 25 жовтня 2021 року № 588-К ОСОБА_1 звільнено з посади керівника КП "Долина-Інвест" 31 жовтня 2021 року за згодою сторін відповідно до пункту1 частини першої статті 36 КЗпП України (т. 1 а. с. 29).
Згідно з відомостями заробітної плати №№ 4-10 за квітень - жовтень 2021 року заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 становить 40 573,58 грн (т. 1 а. с. 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44).
Той факт, що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість із заробітної плати в сумі 40 573,58 грн, підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу, виданими органами Пенсійного фонду України (т. 1 а. с. 46-50).
Суди також встановили, що листи позивача на адресу міського голови міста Долини Івано-Франківської області від 07 червня 2021 року № 44, від 11 червня 2021 року № 45, від 13 липня 2021 року № 53, від 21 липня 2021 року № 56, від 02 серпня 2021 року № 59 підтверджують, що він неодноразово звертався до засновника КП "Долина-Інвест" та вказував на наявність заборгованості із заробітної плати, просив надати роз`яснення щодо виплати зарплати згідно з контрактом, внести зміни до контракту з керівником КП "Долина-Інвест", що дасть можливість внести відповідні зміни до штатного розпису, провести перерозподіл бюджетних коштів для виплати заборгованості із заробітної плати, попереджував про передбачену законодавством відповідальність та пропонував внесення конкретних змін до контракту.
Проте Долинська міська рада, як засновник комунального підприємства, на вказані листи не відреагувала, зміни до котракту внесені не були, хоча така можливість передбачена пунктом 5.1 контракту, де вказано, що внесення змін та доповнень до цього контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод чи викладення його в новій редакції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року вказано, що аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а також стосується захисту трудових прав, а тому є підстави для відкриття касаційного провадження.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 фактично трудові обов`язки за проектом "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" у період з квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року (час звільнення позивача із займаної посади) не виконував, оскільки договір про надання гранту був припинений у березні 2021 року, відтак не могла бути йому нарахована частина заробітної плати, яка передбачалася за виконання цих обов`язків.
Після виконання проекту могли бути оплачені витрати, пов`язані з підготовкою фінальних звітів до березня 2021 року. Такі кошти позивачу були виплачені, що ним не оспорюється.
Таким чином, апеляційний суд виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено факту виконання роботи за проектом "Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону" у період з 01 квітня 2021 року до 31 жовтня 2021 року.
Оскільки вимога про стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні є похідною від вимоги про стягнення заборгованості за коштами, належним до виплати при звільненні, які не підлягають задоволенню, апеляційний суд виходив з відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України "Про оплату праці".
Статтею 5 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про оплату праці" при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.
При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (стаття 30 Закону України "Про оплату праці").