ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/907/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Татарчук В.О.
від 13.06.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів:. Мороз В.Ф, Коваль Л.А., Чередко А.Є.
від 06.10.2022
за позовом Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хід розгляду справи
1. У квітні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач) про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 82467,30 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку Відповідача терміну доставки вантажу, що встановлені статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, з урахуванням положень статті 116 Статуту залізниць України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2022, позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 82 467,30 грн штрафу за прострочення доставки вантажів та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні підстави для задоволення позову, оскільки факт порушення Відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведено, документально підтверджено і Відповідачем не спростовано, а тому позовна вимога про стягнення з Відповідача штрафу є обґрунтованою у розмірі 82 467,30 грн.
5. Щодо клопотання Відповідача про зменшення суми штрафних санкцій до 50% суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що понесення збитків у зв`язку з військовою агресією АТ "Укрзалізниця" та перебування в незадовільному майновому стані не є винятковими обставинами. Розмір штрафу за прострочену доставку вантажів визначено пунктом 116 Статуту і зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено, тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
6. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові акти скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог шляхом зменшення розміру штрафу на 90 %.
7. Підставами касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Відповідач визначив:
- пункт 3: суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 233 ГК України та статей 3, 551 ЦК України у період введення воєнного стану в Україні, з урахуванням обставин у спірних правовідносинах та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
8. З огляду на те, що справа є малозначною Скаржник зазначив, що відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються низка подібних справ за позовами до Скаржника про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу з заявленим клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій.
9. Скаржник також зазначив, що має місце неоднакове застосування судами норм статей 233 ГК України та 551 ЦК України з урахуванням введення воєнного стану в Україні у подібних правовідносинах, з огляду на відсутність єдиного висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права.
10. Позивач надав відзив на касаційну скаргу Відповідача, в якому просив в задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій, з огляду на те, що зменшення штрафу є правом, а не обов`язком суду та суд в кожному конкретному випадку вирішує про наявність або відсутність обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. У січні 2022 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено перевезення вантажу до станції призначення "Кам`янське" Придніпровської залізниці, одержувач - ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод", правонаступником у повному обсязі майна, прав та обов`язків якого є Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь".
12. Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 52509379, 52509395, 35776590, 52781291, 35962026, 35962083, 35962265, 35962315, 52859809, 52976297, 52976305, 36219103, 36219111, 36219160, 36226751.
13. Позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень вантажів Відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вказаних залізничних накладних.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Частини перша і друга статті 11
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина перша статті 509
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина перша статті 526
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина перша статті 530
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). …
Частини перша і третя статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частина третя статті 551
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пункт 3 частини першої статті 611
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частина перша статті 612
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
15. Господарський кодекс України
Абзац перший частини першої та частина друга статті 193
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частина перша статті 216
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частина перша статті 230
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частини перша і друга статті 233
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
16. Господарський процесуальний кодекс України
Частини перша і друга статті 300
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів Скаржника і висновків суду апеляційної інстанції
17. Суд виходить з того, що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
18. Норма частини третьої статті 551 ЦК України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення.
19. Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц).
20. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина перша статті 233 ГК України).
21. Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18.