ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21682/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023
у справі № 910/21682/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"
до Державного підприємства "Конярство України"
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство економіки України
про стягнення 695 706, 69 грн
за зустрічним позовом Міністерства економіки України
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж"
2) Державного підприємства "Конярство України"
про визнання недійсним договору позики від 20.05.2016 № 1/05ФП
у межах справи № 910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"
до Державного підприємства "Конярство України"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та обставин розгляду справи
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про визнання банкрутом Державного підприємства "Конярство України" (далі - Підприємство).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Престиж" (далі - Товариство, позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства (відповідач за первісним позовом) заборгованості за договором позики від 20.05.2016 № 1/05ФП (далі - Договір позики) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 516 600,00 грн основного боргу, 51660,00 грн штрафу, 158 441,22 грн інфляційних втрат, 55 767,39 грн 3 % річних.
Міністерство економіки України (далі - Міністерство) як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, звернулось до господарського суду з позовом до Товариства (позивача за первісним позовом) та Підприємства (відповідача за первісним позовом) про визнання недійсним Договору позики.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/21682/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, у задоволенні позову Товариства до Підприємства про стягнення заборгованості відмовлено; позов Міністерства до Товариства та Підприємства задоволено та визнано недійсним Договір позики; вирішено питання розподілу судового збору.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 касаційну скаргу Товариства задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі №910/21682/15 скасовано; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За новим розглядом справи до місцевого господарського суду, серед іншого, надійшло клопотання Міністерства про залучення співвідповідача за позовом третьої особи та клопотання Товариства про повернення цього позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.04.2023) клопотання Товариства задоволено та повернуто Міністерству зустрічну позовну заяву до Товариства та Підприємства про визнання недійсним Договору позики; клопотання Міністерства про залучення до участі у справі № 910/21682/15 Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро" як співвідповідача за зустрічним позовом про визнання недійсним Договору позики відхилено.
Ухвала суду з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 6.14 у постанові від 19.06.2018 у справі №904/9129/17, мотивована тим, що вимога третьої особи (Міністерства) заявлена за обставин, коли зустрічний позов у цій справі відповідач за первісним позовом (Підприємство) не ініціював і процес розгляду судом спору щодо такого предмета не розпочинався; процесуальним правом самостійно ініціювати зустрічний позов чи змінити сторони існуючого судового провадження треті особи за приписами чинного Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не наділені.
Судом першої інстанцій також зазначено, що відсутність правової підстави для пред`явлення зустрічного позову третьою особою унеможливлює прийняття такого позову до розгляду, відтак прийняття до судового провадження зустрічного позову не від відповідача та не від учасника Договору позики суперечить вимогам як процесуального закону, так і висновкам Верховного Суду щодо природи зустрічного позову.
Дійшовши висновку про повернення позовної заяви Міністерства, суд вказав про відхилення клопотання третьої особи про залучення співвідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Новаагро" (первісного кредитора за Договором позики) у зв`язку з відсутністю правових підстав для розгляду цього клопотання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційні скарги Міністерства та Підприємства задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/21682/15 скасовано; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зустрічної позовної заяви; вирішено питання розподілу судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що постановлення ухвали про повернення позову Міністерства місцевим господарським судом було здійснено на стадії після призначення підготовчого судового засідання всупереч повноважень суду на цій стадії судового процесу.
Апеляційний суд зауважив, що господарський суд не має права на з`ясування підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, оскільки такі повноваження суду не передбачені на стадії після призначення підготовчого засідання.
Крім того зазначив, що під час нового розгляду справи господарський суд в силу вимог частини першої статті 316 ГПК України зобов`язаний виконати вказівки, зокрема, в частині, що стосується розгляду зустрічних позовних вимог (пункт 43 постанови Верховного Суду від 08.06.2022).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Товариство (далі також скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження, передбачених абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, зокрема вимог частини першої статті 49 та частини шостої статті 180 ГПК України.
У своїх доводах посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі № 904/9129/17, від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, що стосуються правил подання позову третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Підприємство подало відзив, в якому просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувану постанову залишити без змін.
Відповідач доводить, що питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та призначення її до розгляду спільно з первісним позовом вже було вирішено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у цій справі. Вказана ухвала є чинною, в апеляційному порядку, в тому числі Товариством, не оскаржувалась.
Також зазначає, що зустрічний позов Міністерства взаємопов`язаний із первісним позовом Товариства і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, з тієї підстави, що обидва позови виникли з одних правовідносин - за Договором позики (первісний позов - стягнення боргу за цим Договором, а зустрічний позов третьої особи - визнання цього Договору недійсним). При цьому задоволення позову Міністерства виключатиме задоволення позову Товариства.
У іншій частині доводи відзиву є аналогічними висновкам суду апеляційної інстанції, наведеним в оскаржуваній постанові.
Касаційне провадження
22.03.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищезазначена касаційна скарга Товариства.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/21682/15 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Жуков С.В., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2023 касаційну скаргу Товариства залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05.04.2023 до касаційного суду надійшла відповідна заява про усунення недоліків.