ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/14895/20
касаційне провадження № К/9901/30256/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп"
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2021 (головуючий суддя - Пащенко К.С.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 (головуючий суддя - Бужак Н. П., судді: Костюк Л.О., Кобаль М.І.)
у справі № 640/14895/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (далі - ТОВ "Імпел Гріффін Груп", позивач, платник, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2020 № 0009320504, № 0009330504.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновок відповідача про порушення ТОВ "Імпел Гріффін Груп" вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) при формуванні показників податкового кредиту та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, (ряд. 21 декларації) за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткомтех" є законним та обґрунтованим. Крім того, суди вказали на те, що позивач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про реальність вчинених операцій, наявність факту надання послуг, а також про те, що вчинення зазначених операцій було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Товариства були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.
ТОВ "Імпел Гріффін Груп" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також наголошує на реальному характері оспорюваних господарських операцій.
Верховний Суд ухвалою від 31.08.2021 відкрив касаційне провадження у справі № 640/14895/20.
20.09.2021 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи взято до уваги та надано належну правову оцінку наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про з`ясування всіх обставин судової справи.
01.10.2021 ТОВ "Імпел Гріффін Груп" надіслало на адресу Суду відповідь на відзив, посилаючись на те, що обставини, які вказує відповідач у своєму відзиві, є необґрунтованими та такими, які не можуть слугувати об`єктивною підставою для відмови в задоволенні касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Імпел Гріффін Груп", за результатами якої складено акт від 25.02.2020 № 218/26-15-05-04-03/35634872.
Згідно з висновками акта перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні послуг із прибирання офісних приміщень у Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткомтех" з огляду на удаваний (фіктивний) характер господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначав про неможливість ідентифікувати об`єкти, на яких надавалися послуги, час виконання послуг, площі приміщень, які прибиралися, відсутність у постачальника позивача в достатній кількості виробничих потужностей, основних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних послуг.
Крім того, контролюючий орган наголошував на тому, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Меткомтех" не прослідковується придбання відповідних послуг із прибирання, реалізованих позивачу, натомість в охоплений перевіркою період відповідно до наявної у відповідача податкової інформації контрагент ТОВ "Імпел Гріффін Груп" здійснював операції з оптової торгівлі різноманітними товарами та провадив зовнішньоекономічну діяльність.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2020:
- № 0009320504, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 516423,00 грн;
- № 0009330504, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1790412,00 грн за основним платежем та 447603,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.