Ухвала
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 0810/5476/2012
провадження № 13-33зво23
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірила заяву ОСОБА_2 про перегляд вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2015 року, вироку та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2015 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року, ОСОБА_2 засуджено за пунктами 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК). Відповідно до ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК його звільнено від покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, частинами 2, 3 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до відповідальності. На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Також вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 16 квітня 2015 року засуджено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 . Суд апеляційної інстанції, переглядаючи зазначену кримінальну справу, 04 травня 2016 року відносно ОСОБА_3 постановив свій вирок, а відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ухвалу, якою змінив вирок місцевого суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року зазначені судові рішення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишено без зміни.
02 березня 2023 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі "Хрус та інші проти України", яким констатував порушення, щодо ОСОБА_2 (заява № 16810/17) як процесуального, так і матеріального аспектів ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) у зв`язку із жорстоким поводженням працівників правоохоронних органів і непроведенням ефективного розслідування у зв`язку із цим.
ЄСПЛ постановив, що держава має сплатити заявнику 15 000 (п`ятнадцять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, засуджений ОСОБА_2 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд зазначених судових рішень за виключними обставинами, у якій просить скасувати ці судові рішення, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Також засуджений заявив клопотання про поновлення строку на подання заяви.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), вважаю, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Частиною 5 ст. 33 цього Кодексу передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.