У х в а л а
25 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 447/848/23
Провадження № 14-44зц23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А.,
перевірила заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою від 04 квітня 2023 року Миколаївський районний суд Львівської області відкрив провадження у справі та визначив її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А. П.
Мотивував заяву тим, що постановлена ухвала судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А. П. є незаконною та не відповідає фактичному позову, адже ним заявлено вимогу про відшкодування 400 млрд грн, а тому справа не може бути розглянута в спрощеному позовному провадженні.
За змістом частини першої статті 262 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.
Згідно з положеннями частин першої, десятої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, право суду на постановлення окремої ухвали пов`язане з наявністю у нього на розгляді конкретної справи та виявленням порушень, допущених судом нижчої інстанції при розгляді цієї справи.
Позов ОСОБА_1 перебував у провадженні Миколаївського районного суду Львівської області, а не Великої Палати Верховного Суду.
Статтями 37, 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" установлено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду й: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.