1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 759/18298/19

провадження № 61-6550св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ТАС",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Астапович Олександр Вікторович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року у складі судді Петренко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року в складі колегії суддів Головачова Я. В., Вербової І. М., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "СГ "ТАС") про стягнення страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Lexus NX200T, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3 . ОСОБА_1 та ПрАТ "СГ "ТАС" 11 жовтня 2018 року уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № FО-00220808, згідно з яким застраховано вказаний автомобіль на суму 970 200 грн.

Позивач 20 грудня 2018 року подав заяву до Територіального сервісного центру № 7142 Міністерства внутрішніх справ України про втрату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 . За результатом розгляду зазначеної заяви видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, під час виготовлення якого допущено помилку, тому видано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 . У подальшому позивач знайшов втрачене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (первинна реєстрація).

У період часу з 22.00 год. 30 січня 2019 року до 06.00 год. 31 січня 2019 року невідома особа таємно викрала з квартири АДРЕСА_1 ключі від автомобіля Lexus NX200T, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, яким напередодні керував ОСОБА_2, у подальшому викрадено і вказаний автомобіль, який знаходився за вказаною адресою.

У зв`язку з настанням події, що має ознаки страхового випадку, позивач

26 лютого 2019 року подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, проте останній відмовив у виплаті страхового відшкодування (страховий акт від 20 березня 2019 року № 9623В/34/2019), пославшись на неповідомлення страхувальником про зміну страхових ризиків (втрату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 ) та ненадання повного комплекту оригінальних ключів від застрахованого транспортного засобу.

Відмову ПрАТ "СГ "ТАС" у виплаті страхового відшкодування позивач вважав незаконною.

Зазначав, що договір страхування не містить пункту щодо дій позивача у випадку таємного викрадення ключів чи впливу цієї обставини на прийняття страховиком рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування. Зміни до реєстраційних документів не вносились. Автомобіль не знімався з обліку та не перереєстровувався в іншому уповноваженому органі. Фактично свідоцтво про переєстрацію транспортного засобу не було втраченим та не потрапило до третіх осіб.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ "СГ "ТАС" страхове відшкодування у розмірі 970 200 грн, штраф - 17,46 грн, інфляційні втрати - 2 808,73 грн і три проценти річних - 14 950,62 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не надав у разі незаконного заволодіння транспортним засобом оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, повного комплекту оригінальних ключів та повного комплекту пультів керування засобами проти викрадення або ключів від них (якщо такі системи були встановлені) (за виключенням викрадення транспортного засобу шляхом грабежу та/або розбою).

Позивач не виконав умови укладеного між сторонами договору добровільного страхування, зокрема не повідомив відповідача про заміну (втрату) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, а також не подав останньому повний комплект ключів, тому відмова страховика у виплаті страхового відшкодування є обґрунтованою та відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада

2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши неподання

до ПрАТ "СГ "ТАС" другого комплекту ключів від автомобіля та

неповідомлення останнього про заміну свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин статтю 991 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статтю 26 Закону України "Про страхування" та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

ОСОБА_1, діючи на власний розсуд, підписав договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00220808 "Єврокаско 5 зірок" без жодних зауважень та застережень, тобто погодився з його умовами, зокрема,

з пунктом 15.8, яким встановлено, що неподання повного комплекту оригінальних ключів від автомобіля та повного комплекту пультів керування засобами проти викрадення або ключів від них (якщо такі системи були встановлені) є самостійною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Умовами договору страхування передбачено лише два випадки, коли особа у випадку настання страхового ризику "незаконне заволодіння" звільняється від обов`язку подати повний комплект оригінальних ключів - у зв`язку з викраденням автомобіля шляхом грабежу або розбою, які характеризуються відкритим посяганням на чуже майно, чого у цій справі не встановлено, враховуючи твердження позивача щодо таємного викрадення його майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Астапович О. В., просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва

від 01 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду

від 24 травня 2022 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме: суди не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження 61-11сво17) та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 910/9508/17 щодо незастосування принципу contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав); постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 910/4224/21 та від 21 грудня 2021 року у справі № 910/133/21 щодо незастосування принципу заборони зловживання правами, що передбачено статтею 13 ЦК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування з причини ненадання довідки про те, що протиправне позбавлення автомобіля відбулось внаслідок розбою чи грабежу. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача, що цю довідку неможливо отримати.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі звертає увагу на те, що договір страхування передбачає обов`язковість надання страховику довідки органу досудового розслідування із зазначенням кваліфікації кримінального правопорушення саме грабежу чи розбою, є недосконалістю цього договору, адже у разі незаконного заволодіння транспортним засобом орган досудового розслідування в жодному разі не надасть довідку із попередньою кваліфікацією за статтями 186, 187 Кримінального кодексу України (далі -

КК України), а тільки за статтею 289 КК України. Проте суд першої інстанції не зробив висновку про недосконалість умов договору страхування в цій частині.

Крім того, позивач аргументує, що суд першої інстанції помилково погодився

з відповідачем у правомірності відмови страхової виплати з причини не надання повного комплекту ключів від автомобіля, так як договір страхування не містить визначення поняття комплект ключів та скільки ключів становлять комплект. Для повної експлуатації автомобілем достатньо одного оригінального ключа, отже, цей ключ і є повним комплектом, який і надано відповідачу. Оскільки інший комплект ключів викрадено, то надати його немає можливості, тому відмова у виплаті з причин ненадання викраденого ключа є незаконною.

На думку страхувальника, суд першої інстанції не встановив, чи обставини справи впливали на настання страхового ризику або змінювали страховий ризик, чи впливали на можливість настання страхового ризику. Видача нового свідоцтва про реєстрацію автомобіля не свідчить про настання наслідків, які впливають на можливість настання страхового ризику. Ступінь страхового ризику не змінювався внаслідок видачі свідоцтв про реєстрацію автомобіля

20 грудня 2018 року, так як жодне зі свідоцтв не потрапило до третіх осіб, тому даний факт не вливає на настання страхового випадку 30 січня 2019 року.

Позивач звертає увагу на те, що суди зробили помилковий висновок щодо невиконання страхувальником умов договору страхування, проте залишили поза увагою, що цей договір містить прогалини та норми, які не можливо виконати. Так, прогалиною договору страхування є обов`язок страхувальника надати страховику комплект ключів у випадку його викрадення, тобто поважної причини невиконання договору, що є причиною неможливості виконати договір страхування. Зловживанням правами є також відмова у виплаті страхового відшкодування з причини неповідомлення про формальну зміну ступеня страхового ризику (втрата свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), оскільки фактично такої зміни не відбулося, так як втрачене свідоцтво передано страховику на його вимогу.

Доводи інших учасників справи

У серпні 2022 року ПрАТ "СГ "ТАС" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи позивача є помилковими, безпідставними, необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів. Вказувало, що позивач погодився з умовами договору страхування, тому зобов`язаний виконувати його умови. Неповідомлення страховика про втрату (заміну) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та неподання повного комплекту ключів є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Провадження у суді касаційної інстанції

Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Астапович О. В., 15 липня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ПрАТ "СГ "ТАС" 11 жовтня 2018 року уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № FO?00220808 "Єврокаско 5 зірок" (далі - договір, договір страхування), об`єктом страхування якого був автомобіль Lexus NX200T, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 . Строк дії договору визначено його сторонами з 12 жовтня 2018 року до 11 жовтня 2019 року; розмір страхової суми погоджено у розмірі 970 200 грн (а. с. 9 - 18).

У пункті 11.1.3 договору страхування передбачено, що страхувальник зобов`язаний при укладенні договору надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та надалі в період дії договору, інформувати в письмовій формі страховика про будь-яку зміну ступеню страхового ризику протягом 2 (двох) робочих днів з дати таких змін.

Згідно з пунктом 15.7 договору підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання або неналежне виконання страхувальником, та (або) вигодонабувачем та (або) представниками страхувальника (вигодонабувача) та (або) водієм своїх обов`язків, визначених цим договором.

Також відповідно до пункту 15.8 договору страхування підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є ненадання страховику у випадку настання страхового ризику "незаконне заволодіння" на тимчасове зберігання оригіналу свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, повного комплекту оригінальних ключів від застрахованого транспортного засобу та повного комплекту пультів керування засобами проти викрадення або ключів від них (якщо такі системи були встановлені) крім випадків, передбачених в розділі 12 цього договору (крім випадків заволодіння застрахованого транспортного засобу шляхом розбою або грабежу).

Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - територіальний сервісний центр № 7142 за заявою ОСОБА_1 20 грудня 2018 року здійснив перереєстрацію при втраті свідоцтва про реєстрацію та взамін втраченого свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_1 видав нове свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_5 .

Про вказану подію (перереєстрацію при втраті свідоцтва про реєстрацію автомобіля) ОСОБА_1 не повідомляв ПрАТ "СГ "ТАС".

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в період часу

з 22.00 год. 30 січня 2019 року до 06.00 год. 31 січня 2019 року невідома особа, шляхом злому металевої решітки вікна, проникла через відчинене вікно квартири АДРЕСА_1 , де таємно викрала ключі від автомобіля Lexus NX200T, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, яким на підставі довіреності керував ОСОБА_2, після чого незаконно здійснила заволодіння вказаним транспортним засобом (а. с. 69).

ОСОБА_2 31 січня 2019 року подав заяву відповідачу про настання страхового випадку, в якій повідомив, що викрадено автомобіль Lexus NX200T, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.19).

Згідно з актом прийому-передачі ОСОБА_2 передав ПрАТ "СГ "ТАС": свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20 грудня 2018 року серії НОМЕР_5 та один комплект ключів (а. с. 22).

У подальшому (05 лютого 2019 року) ОСОБА_2 передав ПрАТ "СГ "ТАС" свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29 серпня 2018 року серії НОМЕР_1 (а. с. 23).

ОСОБА_1 26 лютого 2019 року звернувся до ПрАТ "СГ "ТАС" із заявою про виплату страхового відшкодування (а. с. 20).

Листом від 21 березня 2019 року ПрАТ "СГ "ТАС" відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування у повному обсязі (а. с. 28).

Підставою для відмови зазначено, що ключі від автомобіля були викрадені не внаслідок грабежу чи розбою та до ПрАТ "СГ "ТАС" надано оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, який було видано

20 грудня 2018 року, тобто після укладення договору страхування, про що,

у порушення пункту 11.1.3 договору, письмово не повідомлено страховика.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.


................
Перейти до повного тексту