Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 708/639/21
провадження № 61-12278св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Черкаська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Державної казначейської служби України та Черкаської обласної прокуратури на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року у складі судді
Івахненко О. Г., додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року у складі судді Івахненко О. Г., постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Позов мотивований тим, що 13 травня 2013 року стосовно позивача внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, відкрито кримінальне провадження
№ 12013250020000368, у скоєнні якого позивач вини не визнав.
З 18 травня 2013 року він перебував у статусі затриманого, перебував у місці тимчасового тримання.
У період з 22 травня 2013 року до 04 червня 2013 року позивач перебував
у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки його було відсторонено від посади відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси.
ОСОБА_1 зазначав, що 16 серпня 2013 року щодо нього висунуто обвинувачення за частиною третьою статті 368 КК України, яке в подальшому було змінено на частину четверту статті 368 КК України.
Під час досудового розслідування та під час судового розгляду цього кримінального провадження він змушений був їздити із с. Медведівка Черкаського району до м. Черкас для участі у проведенні слідчих дій та
в судових засіданнях, на що витрачав свій час та кошти.
14 травня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси
визнав ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2018 року залишено без змін.
Таким чином, вказує ОСОБА_1, він незаконно перебував під слідством та судом у період з 18 травня 2013 року до 02 липня 2020 року, тобто 85 місяців та 14 днів.
Унаслідок незаконних дій органу досудового розслідування та прокуратури позивачу було завдано суттєвої моральної шкодиа, яка виразилась в тому, що йомупротиправно було оголошено бездоказову та необґрунтовану підозру
у вчиненні тяжкого злочину, незаконно обмежено права та свободи громадянина України, передбачені Основним законом, в період досудового розслідування та судового розгляду справи.
Позивач вказував, що протягом усього часу він змушений був виправдовуватися через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності перед членами сім`ї, близькими родичами, друзями, колегами та знайомими, що завдало шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
Крім того, незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури завдали позивачу значних моральних втрат, призвели до порушення стану його здоров`я, загального психоемоційного стану, нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього суттєвих додаткових зусиль для організації свого життя у подальшому.
ОСОБА_1 з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути за рахунок держави через Державну казначейську службу шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на його користь
3 510 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, незаконними рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Унаслідок вказаних обставин вартість втраченого позивачем заробітку
з урахуванням інфляційних втрат становить 15 603,91 грн.
Також вважав, що відповідно до пункту 4 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" у наведених
в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги, тому необхідно стягнути на його користь витрати за надану правничу допомогу у кримінальному провадженні, яка з урахуванням індексу інфляції становить 136 763,00 грн.
Крім того, під час поїздок до м. Черкас для участі в слідчих діях та в судових засіданнях він документально підтверджив 53 процесуальні дії. Враховуючи, що він 50 разів здійснював проїзд із с. Медведівка Черкаського району до
м. Черкас і у зворотному напрямку, то вартість його поїздок транспортом загального користування становить 4 212,60 грн, які ОСОБА_1 також просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 700 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6 870,97 грн на відшкодування матеріальної шкоди
у виді втраченого заробітку.
Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 58 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу, сплачених у межах кримінального провадження.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.
Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової психологічної експертизи в розмірі 1 539,86 грн.
Стягнено з Черкаської обласної прокуратури на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 5 757,60 грн.
Стягнено з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 5 757,60 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з експертним висновком та встановленими у справі обставинами уклад життя позивача дійсно істотно змінився, і зміни, які відбулися у житті ОСОБА_1 через перебування його кілька років під слідством і судом, не можна вважати позитивними, що спричинило йому істотну моральну шкоду. Втім, суд дійшов висновку, що страждання позивача, попри їх суттєвість, не можуть
з урахуванням встановлених обставин вважатися фатальними, і, виходячи
з особи позивача, його віку, не доведенню суттєвого погіршення стану його здоров`я. За висновками суду, вказані негативні обставини не можна вважати такими, що унеможливлюють подальше повноцінне життя позивача, тому моральна шкода, визначена ОСОБА_1 у розмірі 3 510 000,00 грн,
є значною мірою завищеною.
Суд, враховуючи висновок експерта, оцінивши надані докази в їх сукупності (відсторонення позивача від посади, накладення арешту на майно, застосування запобіжного заходу у виді застави, перебування ОСОБА_1
у місці тимчасового тримання, проведення обшуку), тривалість перебування позивача під слідством та судом (більше 7 років з урахуванням вступу
в законну силу виправдувального вироку), вимушені негативні зміни у його життєвих та суспільних стосунках, ступінь зниження репутації (особа перебувала на керівній посаді) зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості та справедливості, визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 700 000,00 грн.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції взяв за основу норми Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" і виходив з розрахунку відповідно до розміру не менше однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування
ОСОБА_1 під слідством чи судом та не обмежився законодавчо гарантованим мінімумом відшкодування, оскільки вважав, що перевищення мінімально встановленого законом розміру моральної шкоди є виправданим у цій ситуації.
Ураховуючи, що позивач був відсторонений від посади два місяці, відшкодування заробітку, який він втратив унаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури та суду, суд задовольнив у сумі
6 870,97 грн.
Оскільки витрати на юридичну допомогу в межах кримінального провадження підтверджені ОСОБА_1 документально на суму 58 000,00 грн, то суд вважав за можливе відшкодувати позивачеві зазначену суму.
Разом з тим, оскільки понесені позивачем процесуальні витрати не були підтверджені належними доказами, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.
Надходження заяви про ухвалення додаткового рішення у справі
05 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семенов О. М. звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правову допомогу врозмірі 60 000,00 грн.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року позовну заяву задоволено частково. У первісній заяві позивач на виконання пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України вказував орієнтовний перелік витрат, які очікує понести при розгляді цієї справи, зокрема, гонорар успіху та витрати на правову допомогу, які розраховані на підставі договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року № 2-Ч, акта приймання наданих послуг, детального опису робіт (наданих послуг) від 04 вересня 2022 року, виконаних адвокатом відповідно до договору від 22 грудня 2020 року № 2-Ч.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції (додаткове)
Додатковим рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Стягнено з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу
в розмірі 11 964,00 грн.
Додаткове судове рішення мотивоване тим, що позивач та його представник довели належними і допустимими доказами розмір правової допомоги
в розмірі 60 000,00 грн, який є співмірним з розміром заявлених вимог та обсягом виконаних адвокатом робіт. Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам (19,94 %) у розмірі 11 964,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України та представника ОСОБА_1 - адвоката Семенова О. М. задоволено частково.
Апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури залишено без задоволення.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року скасовано в частині стягнення з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 58 000,00 грн
на відшкодування витрат на правову допомогу, сплачених в межах кримінального провадження, та постановлено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, сплачених в межах кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що розподіл витрат на правничу допомогу, яка була надана в межах кримінального провадження та розгляду кримінальної справи, має здійснювати суд, який ухвалював судове рішення у справі відповідно до КПК України.
В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року апеляційні скарги Черкаської обласної прокуратури та Державної казначейської служби Українизалишено без задоволення.
Додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від
12 вересня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року без змін, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем факту понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн. Водночас з урахуванням пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 11 964,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
08 грудня 2022 року Державна казначейська служба України через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від
16 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає закону, оскільки вимоги пред?явлено до органів державної влади, а не до Держави Україна в особі її органів. Питання відшкодування позивачу втраченого заробітку повинно було вирішуватись Придніпровським районним судом м. Черкаси як судом, що здійснював розгляд кримінального провадження, за окремою процедурою, оскільки згідно правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним
у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 686/1049/18, саме суд, який ухвалив виправдувальний вирок, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій та які підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене до суду вищої інстанції відповідно до цивільного процесуального законодавства. Аналогічні висновки викладені у пунктах 101-104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі
№ 201/10234/20. Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, не провів новий розподіл судових витрат у вигляді судового збору, що були понесені Казначейством у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, чим не врахував висновок, викладений у пункті
50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року
у справі № 242/4741/16-ц. Заявник вказує, що позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди та підтверджень наявності причинного зв?язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів. Розмір моральної шкоди суди необґрунтовано завищили. Врахування судами висновку експерта є помилковим, оскільки такий висновок повинен оцінюватися судом разом
з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.
08 грудня 2022 року Державна казначейська служба України через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, просить скасувати додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року і ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з пунктом 126 постанови Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 420/1109/20 суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Заявник вказує, що представник позивача подавав необґрунтовані заяви і клопотання, які призвели до затягування справи, що повинно бути враховано судом відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України. Заявник вважає визначену суму витрат на професійну правничу допомогу
в розмірі 60 000,00 грн надмірною, враховуючи, що за результатом роботи адвоката задоволено лише 20 % від суми заявлених вимог.
08 грудня 2022 року Черкаська обласна прокуратура через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить:
рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада
2022 року змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з 700 000,00 грн до 555 533,00 грн. Змінити розподіл судових витрат;
додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від
12 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від
16 листопада 2022 року змінити, зменшивши розмір судових витрат на надання професійної правничої допомоги, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, з 11 964,00 грн до 9 498,00 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до норм законодавства про відшкодування шкоди розмір відшкодування повинен визначатись
з урахуванням вимог розумності та справедливості; таке відшкодування має бути не більш ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок держави. Суди, приймаючи рішення щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 700 000,00 грн, помилково вважали перевищення розміру моральної шкоди над мінімально встановленим законом виправданим у цій справі. Заявник вказує, що відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" щодо розрахунку розміру відшкодування моральної шкоди, який провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, сума, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 на час розгляду справи, повинна становити 555 533,00 грн, яка і відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості. Заявник зазначає, що обставини у справах, на які посилається суд, та обставини у справі, яка переглядається, не
є подібними щодо обставин та обсягу моральних страждань. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу заявник зазначає, що такі є завищеними та не відповідають обсягу задоволених позовних вимог. Суди помилково стягнули з Черкаської обласної прокуратури судовий збір, оскільки такий підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційні скарги не надходили.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 16 листопада 2022 рокуу даній справі та витребувано матеріали справи
з Чигиринського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Черкаської обласної прокуратури на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2022 року, додаткове рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2022 року, постанову Черкаського апеляційного суду
від 16 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 16 листопада 2022 року у даній справі.
16 січня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від
01 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 16 листопада 2022 рокуу даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Постанова Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року
в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, сплачених в межах кримінального провадження, не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції в цій частині не переглядається.
Фактичні обставини справи
Станом на травень 2013 року ОСОБА_1 обіймав виборну посаду Медведівського сільського голови в с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області.
13 травня 2013 року стосовно ОСОБА_1 до ЄРДР унесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 КК України, та відкрито кримінальне провадження № 12013250020000368, за яким позивача обвинувачено в одержанні хабара у великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище.
18 травня 2013 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
20 травня 2013 року відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2013 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду
м. Черкаси від 22 травня 2013 року ОСОБА_1 з 04 червня 2013 року відсторонено від займаної посади строком на два місяці.
23 травня 2013 року відповідно до ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси накладено арешт на майно позивача.
16 серпня 2013 року ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за частиною третьою статті 368 КК України, яке в подальшому 21 жовтня 2015 року змінено на частину четверту статті 368 КК України.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня
2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 травня 2018 року залишено без змін.
У період з 18 травня 2013 року до 02 липня 2020 року позивач перебував під слідством та судом 85 місяців 14 днів.
Згідно з висновком судової психологічної експертизи від 18 травня 2022 року
№ 4742/21-27/1812/1813/22-27:
1) ситуація, що досліджувалась у справі, є психотравмувальною для
ОСОБА_1 ;
2) обставини, що досліджуються у справі, завдали ОСОБА_1 моральних страждань (моральної шкоди), а саме, психологічний вплив психотравмуючої ситуації мав для ОСОБА_1 глибокий та тривалий характер, що зумовило тривалі негативні психоемоційної і соціальної сфер існування, втрачені життєві та професійні зв`язки, неможливість продовжувати звичне активне життя та плин буття особистості, з допущенням обмеження прав і свобод та приниженням часті і гідності як громадянина;
3) виявлені психотравмуючі для ОСОБА_1 наслідки в досліджувальній ситуації, такі як перебування з 18 травня 2013 року до 02 липня 2020 року, протягом 85 місяців та 14 днів, у стані загрози застосування до нього санкції частини четвертої статті 368 КК України (в редакції від 18 квітня 2013 року)
у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, відсторонення від виконання обов`язків голови Медведівської сільської ради - виборної посади, яку він займав на час відкриття кримінального провадження, перебування в стані захисту від безпідставних звинувачень, необхідність постійної участі в судових засіданнях, труднощі з працевлаштуванням, погіршення ділової репутації, необхідність витрат на правову допомогу, матеріальні труднощі, викликані цим станом, перешкоди для влаштування на роботу, постійна загроза кримінального покарання та конфіскації всього майна, ускладнення
у сімейних відносинах спричинили ОСОБА_1 моральні страждання (моральну шкоду) та стали причинно-наслідковим зв`язком в ситуації, що розглядається у справі, для визначення орієнтовного розміру відшкодування страждань;
4) досліджувана ситуація привела до втрати ОСОБА_1 суспільних зв`язків, погіршення взаємовідносин з рідними та близькими та напряму пов`язана з погіршенням відносин у сімʼї, взаємовідносинами з сином, розірванню шлюбу та негативно вплинула на загальний стан батьків
ОСОБА_1
5) рекомендований розмір відшкодування нанесених ОСОБА_1 моральних страждань, які спричинені внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду та завдання перерахованим моральної шкоди, з психологічної точки зору може дорівнювати грошовому еквіваленту в 540 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи;
6) в результаті дослідження виявлені такі негативні зміни в індивідуально-психологічних проявах ОСОБА_1, в його психічному стані, в діяльності,
у соціальному функціонуванні як особистості, що стали підставою для вирахування орієнтовного розміру відшкодування моральної шкоди та відповідно до Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань осіб та відшкодування моральної шкоди вплинули на визначення розміру рекомендованої суми грошової компенсації, оскільки досліджувальна ситуація відповідає соціально-психологічним аспектам "Притягнення невинного до кримінальної відповідальності", що оцінюється в 180 мінімальних заробітних плат, а з урахуванням вказаних обставин та виявлених негативних змін у ОСОБА_1 розмір відшкодування моральної шкоди збільшується і становить 540 мінімальних заробітних плат.