ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.Г., Пєскова В.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 17.05.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022
у справі
за позовом Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Запоріжжя
до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про визнання протиправним та скасування рішення
в межах справи № 908/671/18
про банкрутство Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 відкрито провадження у справі № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України. Визнано безспірні грошові вимоги до боржника кредитора-1 у розмірі 629 769,85 грн., з яких: 500 702,65 грн. основного боргу та 129 067,20 грн. неустойки і кредитора-2 у розмірі 2 232 910,23 грн. основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича.
2. До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області про стягнення 76 942,50 грн., для розгляду в межах справи № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 14.08.2018 до ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшло Рішення Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області №0040505702 від 10.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідно до Рішення Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області №0040505702 від 10.08.2018 позивачу за період з 29.08.2014 до 09.08.2018 нараховано пеню у розмірі 184388,12 грн. та штраф у розмірі 107970,68 грн., загальна сума 292358,80 грн. 07.06.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", встановлено мораторій. Позивач вважає, що відповідно до ухвали від 07.06.2018 у справі №908/671/18 Господарського суду Запорізької області Якимівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області порушило законодавство України та протиправно нарахувало штрафні санкції і пеню за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №908/671/18, позов Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано Рішення №0040505702 від 10.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (Якимівське управління), згідно з яким донараховано єдиного внеску на загальну суму 292358,80 грн, з яких: штраф 107970,68 грн.; пеня 184388,12 грн. за період з 29.08.2014 до 09.08.2018 стосовно філії Веселівський райавтодор Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.
Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області на користь Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України судовий збір у сумі 4 385,39 грн.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення ГУ ДФС про застосування штрафних санкцій прийнято контролюючим органом під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, є неправомірним, а відтак, підлягає скасуванню.
3.1. Судові рішення обґрунтованій тим, що рішення №0040505702 від 10.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені прийнято контролюючим органом під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому це рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на рішення рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4.1. Скаржник переконує, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником зобов`язань, які виникли після його введення, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, тому невиконання таких зобов`язань є правопорушенням. Скаржник вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій № 00401505702 від 10.08.2018 відповідає чинному законодавству. Також скаржник зазначає, що суд не врахував, що частина нарахувань здійснена за період до дати введення мораторію, а отже, не підлягає скасуванню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
5. Відзиву не надано.
Провадження у Верховному Суді
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/671/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області поданою на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 908/671/18. Призначено до розгляду касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області на 12 квітня 2023 року о 12:45 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2023
оголошено перерву в судовому засіданні по справі №908/671/18 за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.04.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 до 17 травня 2023 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, провадження у цій справі закрити, виходячи з такого.
10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Спір у цій справі виник у зв`язку з оскарженням позивачем (боржником) рішень та дій суб`єкта владних повноважень в межах справи про банкрутство, отже перед Верховним Судом постало питання щодо юрисдикції цього спору.
12. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
13. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлено після відкриття ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2018 щодо позивача провадження у справі № 908/671/18 про банкрутство Дочірнього підприємства Запорізький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.
14. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ, прийнятим відповідно до Закону України від 18.10.2018 №2597-VIII та введеним в дію з 21.10.2019.
15. Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами КУзПБ, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила розгляду вимог у спорах з майновими вимогами до боржника.
16. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).
17. За правилами предметної юрисдикції господарських судів у п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
18. Справи, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 13 ст. 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
19. Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
20. Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911 /2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19).
21. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
22. Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
23. Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок, викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).
24. Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами ст. 7 КУзПБ.
25. Відповідно до ч. 1, абзацу 1 ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.