ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 817/2467/16
касаційне провадження № К/9901/11747/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика"
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (головуючий суддя - Дорошенко Н.О.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Глушко І.В.; судді - Запотічний І.І., Матковська З.М.)
у справі № 817/2467/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика"
до Поліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська сірникова фабрика" (далі - ТОВ "Українська сірникова фабрика"; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - митниця; відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/000047/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/00045.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 02 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ТОВ "Українська сірникова фабрика" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що товар, ціна якого була застосована при визначенні митної вартості за третім методом визначення митної вартості, не відповідав критеріям, встановленим частиною четвертою статті 60, частиною третьою статті 61 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України).
Верховний Суд ухвалою від 02 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Українська сірникова фабрика".
30 серпня 2021 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що 15 жовтня 2013 року між компанією-нерезидентом Sichuan Yong Lin Chemical Co. LTD (продавець) та позивачем (покупець) укладено торговий контракт № RP/CH-UKR/15102013 на поставку червоного фосфору.
З метою митного оформлення товару "червоний фосфор" 10 м. т. Склад (основні характеристики): чистота - 97,96 %; жовтий фосфор - 0,003 %; вільна кислота - 0,15 %; волога - 0,09 %; розмір частинок - 85,9 % мін. проходить через сито 200, призначений для виготовлення нешкідливих сірників, всього 10 м. т, 200 металічних бочок по 50 кг" ТОВ "Українська сірникова фабрика" подано митну декларацію від 01 листопада 2016 року № 204060000/2016/005513.
Фактурну вартість товару відповідно до інвойсу від 11 липня 2016 року № YL20160711 зазначено в розмірі 43000,00 доларів США на комерційних умовах поставки СІF UA Одеса. Митну вартість позивачем визначено за першим методом - за ціною договору на рівні 4,3 доларів США за одиницю товару.
Для підтвердження митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подано: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 28 жовтня 2016 року № 91; коносамент (Bill of Lading) від 27 вересня 2016 року № 957445649; платіжне доручення в іноземній валюті від 11 жовтня 2016 року № 69; рахунок-фактуру (інвойс) від 07 листопада 2016 року № YL20160711; пакувальний лист від 11 липня 2016 року; страховий поліс від 28 вересня 2016 року PYIE201612009600E05739; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11 липня 2016 року № 6; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 15 жовтня 2013 року № RP/CN-UKR/15102013; сертифікат про походження товару форми АG165100009280004 від 19 вересня 2016 року; лист продавця від 31 жовтня 2016 року № 265; сертифікат аналізу від 15 липня 2016 року; копію митної декларації країни відправлення від 26 вересня 2016 року № 223120160820167851.
Оскільки під час опрацювання митницею наданих ТОВ "Українська сірникова фабрика" до митного оформлення документів встановлено наявність у них розбіжностей та відсутність усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
03 листопада 2016 року та 07 листопада 2016 року ТОВ "Українська сірникова фабрика" додатково надано: прайс-лист від 03 листопада 2016 року; доповнення від 12 липня 2016 року № 7; лист банку від 02 листопада 2016 року № 1085; лист продавця від 04 листопада 2016 року; інвойс від 07 листопада 2016 року № YL20160711; переклад сертифіката аналізу; переклад експортної декларації.
За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів митницею прийнято рішення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/000047/2 про коригування митної вартості товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,5 доларів США за одиницю товару, на загальну суму 65000,00 доларів США, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2016 року № 204000009/2016/00045.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.