ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 540/2139/19
касаційне провадження № К/9901/20666/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (головуючий суддя - Морська Г.М.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року (головуючий суддя - Ступакова І.Г.; судді - Бітов А.І., Лук`янчук О.В.)
у справі № 540/2139/19
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску,
У С Т А Н О В И В:
10 жовтня 2019 року Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Херсонська теплоелектроцентраль", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 серпня 2019 року № 0002671422, № 0002651422, № 0004681307, № 0004691307, № 0004701307 та рішення 09 серпня 2019 року № 0006851307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджена наданими позивачем до перевірки первинними документами, відомості про які містяться в акті. Крім того, рішення про застосування штрафних санкцій та акт перевірки не містять розшифровки, яким саме чином відповідачем розраховано суми єдиного соціального внеску, за який період ці суми були несвоєчасно сплачені підприємством та яку саме ставку штрафу застосовано. Зазначає, що акт перевірки складено з порушеннями, оскільки висновки ґрунтуються на припущеннях без перевірки інформації та дослідження первинної документації підприємства.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає про відсутність у контрагентів позивача відповідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності через відсутність працівників, в тому числі залучених за цивільно-правовими угодами, відсутність залучення субпідрядників, а також матеріально-технічного забезпечення для виконання взятих на себе зобов`язань.
Ухвалою від 05 жовтня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
29 жовтня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповдіачем проведено планову виїзну документальну перевірку АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2019 року, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2019 року, за результатами якої складено акт від 09 липня 2019 року № 96/21-22-14-01/00131771.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення платником:
- пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пунктів 138.2, 138.3 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого позивачем завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну сумі 2 966 952,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1, підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 737 677,00 грн;
- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, у результаті чого не в повному обсязі перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу та несвоєчасно перераховано до бюджету податок у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений платнику податку, на загальну суму 5 231 426,61 грн;
- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, у результаті чого не в повному обсязі перераховано військовий збір до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу та несвоєчасно перераховано до бюджету збір у строки, встановлені для місячного періоду, коли оподатковуваний дохід нарахований, але не виплачений платнику податку, на загальну суму 247 141,86 грн;
- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, у результаті чого не визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податку доходів за період, що перевірявся, всього у розмірі 810, 00 грн;
- підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у результаті чого не визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся, всього у розмірі 67,50 грн;
- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого за 3-4 квартали 2017 року не відображено загальну суму нарахованого (виплаченого) доходу фізичній особі, як додаткове благо;
- частин восьмої, одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 1 003 296,30 грн.
На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом 09 серпня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002651422, яким платику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3 422 096,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 2 73 7677,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 684 419,25 грн;
- № 0002671422, яким товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2 966 952,00 грн;
- № 0004681307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 853 643,99 грн, з яких за основним платежем - 810,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 852 833,99 грн;
- № 0004691307, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 24 815,44 грн, з яких за основним платежем - 67,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 747,94 грн;
- № 0004701307, яким до платника застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 510,00 грн.
Крім того, 09 серпня 2019 року контролюючим органом прийнято рішення № 0006851307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1 003 296,30 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.