ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 520/677/2020
касаційне провадження № К/9901/20383/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (головуючий суддя - Сліденко А.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (головуючий суддя - Рєзнікова С.С.; судді - Бегунц А.О., Чалий І.С.)
у справі № 520/677/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИНИ ПИВА"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГАЗИНИ ПИВА" (далі - ТОВ "МАЗАЗИНИ ПИВА", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2019 року № 00000350501, № 00000340501, № 00000380501, № 00000400501, від 11 листопада 2019 року № 00000800501.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки податкового органу про реалізацію позивачем товарів невідомого походження є помилковими, оскільки товариство реалізовувало товар (пиво), раніше закуплений у постачальників, на підставі належним чином оформлених первинних документів та на оплатній основі, проте під іншими найменуваннями, відмінними від назв постачальника. Наголосив, що неправомірність визначення основного платежу призводить до протиправності застосованих штрафів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій була надана невірна правова оцінка обставинам справи та первинним документам, які надані контролюючим органом на підтвердження власної правової позиції. Наголошує, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 13 листопада 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.
02 серпня 2021 року від податкового органу надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника з питань дотримання податкового законодавства за період з 16 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного та іншого законодавства за період з 16 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року, законодавства з питання справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16 грудня 2016 року по 31 березня 2019 року, за результатами якої складено акт від 16 вересня 2019 року № 40/20-40-05-01-08/41034942.
Відповідно до висновків названого акта перевірки, податковим органом встановлені порушення платником:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України); пунктів 5, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290; Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291; пунктів 5, 6, 7, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318; Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246; статей 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 2 561 870,00 грн;
підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.4 статті 201, пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у загальній сумі 1 944 733,00 грн та завищення показника у рядку 21 декларації з податку на додану вартість "суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" за березень 2019 року у розмірі 40 946,00 грн;
пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме платником порушено термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів на суму податку на додану вартість 41 055,71 грн, а також не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1 985 679,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на непідтвердження платником первинними документами попереднього придбання саме тієї номенклатури пива, яка реалізовувалася покупцям у мережі закладів роздрібної торгівлі.
На підставі вказаних висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 жовтня 2019 року:
№ 00000340501, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 3 202 337,50 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 2 561 870,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 640 467,50 грн;
№ 00000350501, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2 430 960,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 1 944 733,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 486 183,25 грн;
№ 00000380501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 992 839,50 грн;
№ 00000400501 про зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2019 року, на суму 40 946,00 грн.
Окрім того, 11 листопада 2019 року контролюючим органом було додатково прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000800501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 992 839,50 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.