ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 620/3968/21
адміністративне провадження № К/9901/32742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 (суддя - Соломко І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 ( головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Шевченко Е.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 17.07.2018;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік) з 17.07.2018.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є постраждалою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач у спірному періоді отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та не працювала.
До 01.01.2015 позивач отримувала підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З 01.01.2015 виплату такого підвищення було припинено у зв`язку із внесенням змін до Закону №796-ХІІ Законом №76-VIII, яким, зокрема, статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено.
17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 вказані зміни було визнано неконституційними, в зв`язку з чим позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила провести перерахунок та виплатити доплату до пенсії, передбачену статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Листом від 24.03.2021 відповідач повідомив позивачу, що частина 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачає та не дає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач 13.04.2021 звернулась до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021, позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячне підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 17.07.2018 по 12.10.2020.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до суду позивач не надала, оскільки вважала, що право пенсіонера на отримання пенсії не можуть бути обмежені певними строками.
Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Про порушення свого права позивач знала (могла знати) ще у 2018 році. Водночас, позивач не обґрунтувала наявності об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.
При постановлені оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій також керувалися правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила їх скасувати.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На думку скаржника, обмеження її права на отримання належної пенсії певними строками є неприпустимим.
Позивач вважає, що відновлення виплати пенсії має проводитись з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 без обмеження її виплати жодними строками.