ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 260/6729/21
адміністративне провадження № К/990/5579/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 (головуючий суддя - Д.В. Іванчулинець)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 (головуючий суддя - Т.В. Онишкевич, судді - Р.В. Кухтей, Н.М. Судова-Хомюк)
у справі № 260/6729/21
за позовом ОСОБА_1
до Закарпатської обласної прокуратури,
Офісу Генерального прокурора,
П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги при звільненні, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просила:
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 271 від 13.09.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації";
- визнати протиправними з моменту прийняття та скасувати наказ керівника Закарпатської обласної прокуратури № 604к від 21.10.2021, яким звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів Закарпатської обласної прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 22.10.2021;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури з 22.10.2021;
- визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 6 944 грн 60 коп;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 22.10.2021 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви позивач вказує, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії прийнято протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності правових підстав. Позивач зауважує, що на засіданні Другої кадрової комісії 19.11.2020 було розглянуто заяву позивача щодо оскарження результатів іспиту (другого етапу), який відбувся 05.11.2020, за результатами складення якого позивачем набрано 86 балів. За результатами розгляду заяви позивача, у якій вказувалось про технічні несправності, стан здоров`я позивача, Другою кадровою комісією визнано недійсним результати іспиту, який відбувся 05.11.2020, виключено, зокрема і позивача, зі списку осіб, які під час іспиту набрали менше 93 балів. Водночас, П`ятнадцята кадрова комісія в порушення вимог чинного законодавства приймає рішення проти включення позивача до графіку складання іспиту (його другого етапу), а 13.09.2021 рішення про неуспішне проходження позивачем атестації. Позивач наголошує, що П`ятнадцята кадрова комісія, приймаючи оскаржуване рішення та перевіряючи аргументи заяви позивача, не вжила жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених у них, обмежившись лише посиланням на відсутність існування акту, складання якого не передбачено жодним нормативним актом. З огляду на очевидну протиправність оскаржуваного рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, на думку останнього, підлягає визнанню протиправним та скасуванню наказ про звільнення позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржуване рішення кадрової комісії прийнято у відповідності до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", пункту 6 розділу І та пунктів 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, з огляду на те, що підстави для повторного проходження позивачем тестування були відсутні, тестування під час другого етапу атестації позивачем було завершено, про технічні та інші поважні причини, зокрема за станом здоров`я, для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту кадровій комісії до завершення тестування позивач не повідомляла та фактично використала своє право на проходження відповідного етапу атестації. Також суди констатували, що рішення про неуспішне проходження позивачем атестації є підставою для прийняття наказу про звільнення, відповідно вимоги про скасування наказу про звільнення та похідні вимоги від такої також не можуть бути задоволені.
Короткий зміст касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Обґрунтовуючи посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21 з огляду на його необґрунтованість та помилковість. З врахуванням висновків, які викладені у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21, на думку заявника, можна зробити висновки, що ухвалюючи зазначене рішення Верховний Суд дійшов помилкових висновків зокрема про те, що відбувся другий етап атестації прокурорів і що перша кадрова комісія повинна була ухвалити рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації (тобто про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації). Помилковість даного висновку, на переконання позивача, в тому, що Перша кадрова комісія приймаючи протокольне рішення від 20.11.2020 № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2020 дійшла висновку, що другий етап атестації не відбувся, у зв`язку з технічними причинами та стану здоров`я прокурора, які не залежали від членів комісії та прокурора (тобто правильно застосувала норму другого речення пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації), а тому були відсутні правові підстави, для прийняття нею рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, яке приймається за обставин коли відбувався другий етап атестації.
Позивач наголошує, що Верховний Суд неправомірно застосував перше речення пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації та норму пункту 8 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, пункт 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та не застосував друге речення пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації.
Позивач вказує, що у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а (провадження № К/990/13618/22, № К/990/16921/22) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано норму першого речення пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, а саме: повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.
Заявник зауважує, що в даній справі необхідно було правильно застосувати норму речення другого пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, а саме: якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Також, автор касаційної скарги стверджує, що у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, неправильно застосовано норми пункту 8 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, пункт 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", а саме: що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження атестації або рішення про неуспішне проходження атестації, оскільки другий етап атестації не відбувся, а тому у другої кадрової комісії були відсутні правові підстави для прийняття такого рішення.
Крім того, позивач вказує про помилковість висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а, відповідно до якого протокольне рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2020 є процедурне, суперечить Порядку проходження прокурорами атестації і є свавільним, не є обов`язковим для П`ятнадцятої кадрової комісії.
На думку позивача, рішення Першої кадрової комісії ухвалене 20.11.2020 про призначення нової дати складання іспиту було постановлено за наслідками розгляду питання порядку денного питання "Про розгляд заяв, у тому числі повторних", тобто питання пов`язаних з діяльністю осіб, які проходять атестацію, а не "процедурних", тобто тих, які відносяться до процедури роботи комісії та її членів, і як зазначено у Порядку пов`язані з діяльністю комісії". Віднесення рішення Першої кадрової комісії ухвалене 20.11.2020 про призначення нової дати складання іспиту до процедурних є помилковим, оскільки: Процедура (від лат. ргосеАо просуваюсь, проходжу) може означати: Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.
Позивач наголошує, що зазначені висновки Верховного Суду не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам, оскільки рішення Першої кадрової комісії ухвалене 20.11.2020 створило для позивача нові права та обов`язки, а тому воно є індивідуальним актом, прийнятим на підставі пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації (тобто, тієї правової норми, яка передбачає, що складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, тому комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора) та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Оскільки, протокольне рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2020 є індивідуальним актом, воно є чинним і ніким не скасовано, тому є помилковим висновок Верховного Суду, що воно не є обов`язковим для П`ятнадцятої кадрової комісії.
А тому позивач вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду неправомірно застосував пункт 11 Порядку роботи кадрових комісій, що протокольне рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2020 є процедурним, у той же час повинен був застосувати пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, що протокольне рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04.11.2020 є індивідуальним актом, який стосується прав та інтересів особи, та його дія вичерпується його виконанням.
Крім того, позивач наголошує, що суд касаційної інстанції, надаючи рішенню Першої кадрової комісії, яким прокурору було призначено нову дату складання іспиту на загальні здібності, статусу "свавільного" (дане поняття взагалі відсутнє в нормах Кодексу адміністративного судочинства України) та "протиправного", тим самим вийшов за межі позовних вимог і надав правову оцінку акту, який не є і не був предметом оскарження в даній адміністративній справі та тим самим самостійно обравши предмет позову, неправомірно застосувавши норму частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв`язку із вказаним, позивач просить відступити та повністю відмовитись від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а (провадження № К/990/13618/22, № К/990/16921/22) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме: щодо свавільності та протиправної рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2022 та що воно не є обов`язковим для П`ятнадцятої кадрової комісії та визнати його чинним і обов`язковим для виконання, в тому числі П`ятнадцятої кадрової комісії; що рішення Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 є процедурним
8. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: відсутній висновок Верховного Суду в подібних правовідносинах, у справах, предметом яких є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, за наявності чинного рішення кадрової комісії оформленого протоколом, прийнятого відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, про визнання недійсними результатів іспиту, тобто, визнання його таким, що не відбувся, виключення позивача зі списку осіб які під час здачі іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрали менше 93 балів, проходження анонімного тестування позивачу на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки призначено на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши їх до відповідного графіку, а саме:
- пункту 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу I, пункту 2 розділу IV цього Порядку;
- пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту, який рішенням цієї ж кадрової комісії визнано таким, що не відбувся з технічних причин, які не залежали від членів комісії та прокурора та призначено нову дату складання іспиту і, рішення є чинним, ніким не скасовано, вичерпало свою дію і підлягало до виконання, та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" - в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності чинного рішення кадрової комісії оформленого протоколом, прийнятого відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, про визнання недійсними результатів іспиту, тобто, визнання його таким, що не відбувся, виключення позивача зі списку осіб які під час здачі іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрали менше 93 балів, проходження анонімного тестування позивачу на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки призначено на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши їх до відповідного графіку;
- пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
10. У відзиві на касаційну скаргу Закарпатська обласна прокуратура вказує про безпідставність касаційної скарги позивача, рішення судів попередніх інстанцій вважає, законними та такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух касаційних скарг
11. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, судом відхилено.
12. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. ОСОБА_1 працювала в органах Закарпатської обласної прокуратури з 10.11.2010 по 22.10.2021.
14. Позивачем 08.10.2019 подано Генеральному прокурору заяву за встановленою формою про переведення її на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
15. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (ІІ етап атестації) 05.11.2020 ОСОБА_1 набрала 86 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали) і її не було допущено до проходження наступного етапу атестації.
16. 06.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою про повторне проходження тестування з підстав некоректної роботи комп`ютерної техніки.
17. В заяві від 10.11.2020 в доповнення до заяви від 06.11.2020 позивачка посилається на незадовільний стан здоров`я під час складання іспиту.
18. Друга кадрова комісія під час засідання 19.11.2020 (протокол № 14) розглянула низку заяв прокурорів, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, набравши менше 93 балів, про можливість повторного складання зазначеного іспиту, зокрема і заяву позивачки, та вирішила визнати недійсними результати їх іспиту і виключити зі списку осіб, які під час здачі іспиту 05.11.2020 у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки на загальні здібності і навички набрали менше 93 бали, та проходження таким особам вказаного анонімного тестування призначити на іншу дату.
19. Другою кадровою комісією актом приймання-передачі від 19.01.2021 до Офісу Генерального прокурора передано матеріали атестації, зокрема і щодо ОСОБА_1 .
20. Наказом Генерального прокурора від 16.07.2021 № 236 визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 28.12.2020 № 369 "Про створення другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)".
21. Наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.
22. Матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви тощо), зокрема, Другої кадрової комісії стосовно прокурорів, щодо яких не прийнято рішення про неуспішне складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки Офісом Генерального прокурора передано до П`ятнадцятої кадрової комісії.
23. На засіданні П`ятнадцятої кадрової комісії 26.08.2021 було розглянуто питання щодо включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, при розгляді якого встановлено, що позивачка подала до Другої кадрової комісії заяву про повторне проходження тестування з підстав незадовільного стану здоров`я під час складання іспиту та некоректної роботи комп`ютерної техніки, на якій проводилось тестування. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки проходження тестування ОСОБА_1 було завершено. Під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації не складалися. До початку тестування позивачкою кадровій комісії заява про перенесення дати іспиту у зв`язку із незадовільним станом здоров`я не подавалася.
24. П`ятнадцятою кадровою комісією 13.09.2021 прийнято рішення № 271 про неуспішне проходження прокурором атестації.
25. На підставі вказаного рішення кадрової комісії керівником Закарпатської обласної прокуратури видано наказ від 21.10.2021 № 604 к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області та органів прокуратури Закарпатської області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з 22.10.2021.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
26. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
28. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
29. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
30. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади в органах прокуратури на підставі такого рішення.
31. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 9, 13, 16, 17 розділу IІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який викладено, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а, від 22.12.2022 у справі № 140/12386/21, від 05.01.2023 у справі № 380/23308/21, від 24.01.2023 у справах № 580/9908/21, № 560/16514/21, № 500/8296/21, № 560/14894/21, від 31.01.2023 у справах № 240/35883/21, № 580/9243/21, від 02.02.2023 у справі № 200/15948/21, від 08.02.2023 у справах № 560/17141/21, № 300/6959/21, № 120/15902/21-а, від 09.02.2023 у справах № 380/21729/21, № 280/11332/21, від 14.02.2023 у справі № 560/16338/21, від 21.02.2023 у справах № 260/6716/21, № 380/22495/21, № 560/3698/22, № 420/23667/21, від 23.02.2023 у справах № 160/20922/21, № 120/15448/21-а, № 260/6744/21 та багатьох інших.
32. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
33. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
34. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
35. У зв`язку із імплементацією цих змін у національний правопорядок 19.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
36. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.
37. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства та сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
38. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Встановлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
39. Положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка не є складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру" (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури"), а є самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", носять тимчасовий характер (до 01.09.2021).