ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/4070/22
адміністративне провадження № К/990/36544/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Куліда А.А.,
представника відповідача - Коперсака М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року (головуючий суддя - Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (суддя-доповідач - Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Підприємство з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (далі - Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.11.2021 року № 23134000701.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року.
04 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №640/4070/22.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період із 26.07.2021 року по 28.09.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємства, за результатами якої складено акт від 04.10.2021 року № 327/74-00-07-01/23393195.
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 5 % від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 34 391 378,56 грн, в тому числі: за 3 квартали 2017 року - 4 148 947,15 грн, за 2017 рік - 4 148 947,15 грн, за 1 квартал 2018 року - 9 198 340,90 грн, за півріччя 2018 року - 16 207 615,01 грн, за 3 квартали 2018 року - 16 207 615,01 грн, за 2018 рік - 16 207 615,01 грн, за 3 квартали 2019 року - 6 425 118,50 грн, за 2019 рік - 14 034 816,40 грн.
На підставі акту перевірки, 04.11.2021 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №23134000701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 42 989 223,20 грн, у тому числі: 34 391 378,56 грн - за податковими зобов`язаннями та 8 597 844,64 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням ДПС від 11.01.2022 року №397/6/99-00-06-01-02-06 скаргу Підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04.11.2021 року - без змін.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Підприємство звернулося до суду із даним позовом.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими доводи позивача про проведення відповідачем документальної планової виїзної перевірки під час дії мораторію, встановленого підпунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялась. У підтвердження своєї позиції суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.04.2019 року у справі №804/5722/16, від 26.02.2019 року у справі №826/9082/15, від 20.12.2019 року у справі №520/2207/19, від 25.03.2019 року у справі №806/4875/14, від 17.07.2019 року у справі №808/553/18 та від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21. З урахуванням позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів судів погоджується із таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір між сторонами, суди попередніх інстанцій встановили, що документальну планову виїзну перевірку підприємства позивача було призначено і проведено під час дії мораторію, встановленого пункту пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Спір між сторонами в цій частині відсутній.
При прийнятті наказу про проведення перевірки податковий орган керувався нормами постанови КМУ №89, якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію Підприємства про відсутність визначених законодавчих підстав для проведення у спірний період документальної планової виїзної перевірки та визнав такі порушення такими, що тягнуть за собою визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, з урахуванням меж касаційного провадження ключовим питанням у цій справі є те, чи належить проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та постанови КМУ №89 до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки і, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень, прийнятих згідно із такими висновками.
Для вирішення цього питання першочергово слід встановити, чи є протиправним проведення документальної планової виїзної перевірки у березні 2021 року на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та постанови КМУ №89.
Порядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Зокрема, згідно із пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами " 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.