ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 420/4243/20
адміністративне провадження № К/990/10116/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 (головуючий суддя - М.Г. Цховребова)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 (головуючий суддя - С.Д. Домусчі, судді - Г.В. Семенюк, О.І. Шляхтицький)
у справі № 420/4243/20
за позовом ОСОБА_1
до Київської обласної прокуратури,
Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської обласної прокуратури (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії № 9 від 05.03.2020 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Київської області № 161к від 17.04.2020 про звільнення позивача з посади прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області та органів прокуратури з 22.04.2020;
- поновити ОСОБА_1 з 20.11.2019 на посаді прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 22.04.2020;
- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 22.04.2020 по дату ухвалення судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час проходження ним першого етапу тестування 03.03.2020 систематично виникали несправності у роботі програмного забезпечення, внаслідок чого програма неправильно зарахувала відповіді на два питання. Зважаючи на такі обставини позивач, 05.03.2020 звернувся до голови другої кадрової комісії із заявою про повторне проходження тестування у зв`язку з наявністю численних технічних несправностей у роботі програмного забезпечення. Зазначена заява була розглянута 05.03.2020 (протокол засідання № 2, питання порядку денного № 11) та у її задоволенні було відмовлено. 06.05.2020 позивачем до Офісу Генерального прокурора поданий запит про надання публічної інформації. Оскільки на запит позивача про надання публічної інформації Офіс Генерального прокурора не надав копій документів відносно програмного забезпечення, яке використовувалось при проведенні іспиту, відповідність вимогам діючих стандартів та нормативним документам такого програмного забезпечення, документів щодо документального підтвердження захисту інформації на етапі проходження тестування та оцінки результатів, позивач зазначає, що отримані ним негативні результати тестування з використанням програмного забезпечення, яке не відповідає вимогам закону, не можуть вважатися достовірними. На переконання позивача, оскаржуваний наказ про звільнення є протиправним, оскільки в ньому не зазначено чіткої підстави для звільнення. Вказує, що на момент звільнення позивача прокуратура Київської області не ліквідована, не перебуває в процесі припинення чи реорганізації, відсутнє рішення щодо скорочення кількості прокурорів, а тому підстави для звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" відсутні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Київської області М. Киричука № 161к від 17.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 22.04.2020. Поновлено ОСОБА_1 у Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області, та органах прокуратури, з 22.04.2020. Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.04.2020 по день постановлення рішення у справі в розмірі 286 463, 48 грн, з відповідним утриманням податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. При ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, оскільки за результатом проходження 03.03.2020 тестування на знання та вміння у застосуванні закону, відповідність здійснювати повноваження прокурора позивачем набрано 69 балів, що є меншим прохідного балу для подальшого складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу про звільнення, з огляду на відсутність факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Київської області, а також відсутність скорочення штату органу прокуратури, в якому позивач обіймав посаду.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним та скасування наказу прокурора Київської області № 161к від 17.04.2020, поновлення позивача на посаді прокурора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та ухвалено в цій частині нову постанову. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу прокурора Київської області № 161к від 17.04.2020, про поновлення на посаді прокурора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у справі № 420/4243/20 залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування рішення Другої кадрової комісії № 9 від 05.09.2020. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо протиправності звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", суд апеляційної інстанції виснував, що в даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" не є завершення процесу ліквідації, реорганізації чи процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події зумовленою наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем. З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності наказу про звільнення позивача.
Короткий зміст касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати повністю, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Другої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
8. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права - пункту 7 розділу I, пунктів 1-5 розділу II, пунктів 1, 2 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, без урахування висновків щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 280/5009/20, від 03.06.2021 у справі № 640/9398/20; пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 без урахування висновків щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 640/458/20, від 27.10.2021 у справі № 340/3563/20, від 07.10.2021 у справі № 640/449/20, від 13.05.2021 у справі № 120/3458/20-а, від 27.04.2021 у справі 640/419/20; пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновку щодо застосування норми права, який викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 815/1554/17.
10. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги в цій частині позивач наголошує, що Друга кадрова комісія не розглянула викладені у заяві позивача доводи щодо наявності технічних проблем під час складання іспиту, не перевірила відповідні доводи, не вжила належних заходів реагування по заяві позивача, в результаті чого прийняла необґрунтоване та безпідставне рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
11. Також позивач посилається на те, що в оскаржуваному рішення кадрової комісії не наведено належних обґрунтувань неуспішному проходженню позивачем атестації.
12. Крім того, позивач вказує про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про відсутність необхідності встановлення факту ліквідації, реорганізації або скорочення кількості прокурорів і як наслідок помилково дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу про звільнення.
13. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду про застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у системному зв`язку із підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та статтею 235 Кодексу законів про працю України.
14. На думку позивача у випадку неуспішного проходження прокурором атестації, він має бути звільнений із займаної посади на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", а не на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Позиція інших учасників справи
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційних скарг
16. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
17. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Наказом № 311к від 06.06.2019 ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області.
19. Верховна Рада України 19.09.2019 ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", яким, зокрема, передбачено обов`язкове проходження атестації чинними працівниками органів прокуратури України.
20. Генеральний прокурор 03.10.2019 видав наказ № 221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
21. Цей Порядок установив правила та процедуру проведення атестації прокурорів, передбаченої Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
22. Поряд з іншими нормами Порядок № 221 передбачає, що для проходження атестації працівник прокуратури повинен подати заяву за формою, передбаченою додатком 2 до цього Порядку.
23. 11.10.2019 позивачем подано, передбачену додатком 2 до Порядку, Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
24. Відповідно до копії відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора позивач 03.03.2020 за результатами цього тестування набрав 69 балів, що є меншим ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації.
25. 05.03.2020 на ім`я голови другої кадрової комісії позивач подав заяву, в якій вказав, що під час проходження ним першого етапу атестації складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосовуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у варіантах відповідей, серед іншого значилися відповіді однакові. Також зазначено, що серед варіантів відповідей на запитання слова змінювали своє розташування у тексті, однак суть відповіді при цьому ніяким чином не змінювалась та була правильною. Вказував, що при обранні та зазначені відповіді, яка є вірною, у результатах тестування вказано цю відповідь, як "невірно". За таких підстав позивач вважав результати тестування неправильними та такими, що не відповідають дійсності, та просив вирішити питання щодо перевірки вказаних у заяві обставин та призначити дату повторного проходження цього етапу тестування за наявністю відповідей, які будуть відповідати вимогам чинного законодавства та будуть складені відповідно до закону. Також позивач просив, якщо у разі перевірки вказаної заяви будуть встановлені будь-які порушення (в тому числі технічні) під час проходження ним першого етапу тестування, зарахувати проходження ним першого етапу тестування та допустити до другого етапу.
26. Відповідно до копії протоколу № 2 від 05.03.2020 засідання Другої кадрової комісії питанням одинадцятим порядку денного були розглянуті заяви прокурорів, в тому числі і ОСОБА_1, про повторне проходження тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосовуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. За результатами розгляду заяв та на підставі результатів тестування відмовлено, зокрема і позивачу, у повторному проходження тестування та визнано неуспішним проходження атестації, зокрема і позивачем.
27. 05.03.2020 Другою кадровою комісією прийнято рішення № 9 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", відповідно якого, з посиланням на пункти 13, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", пункт 6 розділу І, пункт 5 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи, що прокурор другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області, ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 69 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, він не допущений до проходження наступних етапів атестації.
28. Наказом прокурора Київської області № 161к від 17.04.2020, з посиланням на статтю 11 Закону України "Про прокуратуру", пункт 3, підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 22.04.2020.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
29. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Згідно з частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
32. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
33. Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання щодо (не)правомірності звільнення позивача на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), у зв`язку з неуспішним проходженням прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (1 етап).
34. Ключове питання у межах спірних правовідносин, які склалися у цій справі, полягає у (не)правомірності застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) у зіставленні з пунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" як підставу та умову звільнення прокурора з посади.
35. Колегія суддів зауважує, що Верховним Судом було сформовано правові висновки у подібних правовідносинах щодо застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зіставленні з підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", відповідно до якої неуспішне проходження атестації (оформлене відповідним рішенням кадрової комісії) може бути підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (постанови від 21.09.2021 у справах № 200/5038/20-а та № 160/6204/20, від 29.09.2021 у справах № 440/2682/20 та № 640/24727/19, від 17.11.2021 у справі № 540/1456/20, від 25.11.2021 у справі № 160/5745/20, від 22.12.2021 у справі № 640/1208/20, від 28.12.2021 у справі № 640/25705/19), які підлягають застосуванню у цій справі.
36. Зокрема, у вищенаведених постановах вирішуючи питання щодо правильності розуміння сутності нормативного врегулювання підстав звільнення прокурорів з посади прокурора, що міститься у пункті 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зіставленні з пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" Верховний Суд виходив з такого.
37. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
38. Стаття 131-1 Конституції України вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
39. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
40. Законом України "Про прокуратуру" забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
41. У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (частина десята статті 131). Річ у тім, що прокурор, діючи від імені суспільства загалом, як і суддя, діючи від імені держави, при виконанні своїх професійних обов`язків на посаді має чинити справедливо й безсторонньо. Прокуророві, подібно судді, не належить виконувати професійні обов`язки за наявності приватного інтересу. На прокурора, як і на суддю, поширюються певні обмеження, обумовлені потребою забезпечити його безсторонність і доброчесність. Із професійних обов`язків прокурора випливає потреба в доборі на цю посаду таких осіб, що відповідають особливим кваліфікаційним вимогам. Вимоги до осіб, які мають намір обійняти посаду прокурора, мають бути подібними до тих, що їх висунуто до кандидатів на посаду професійного судді. Подібність професії прокурора за правилами, що застосовуються до професії судді, має поширюватись і на запровадження механізмів та процедур у питаннях професійної підготовки, оцінювання, призначення, кар`єрного зростання, дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів тощо. У цьому аспекті Венеційська Комісія зазначала: "Є цілком очевидним, що система, за якої прокурори нарівні з суддями чинять відповідно до найвищих стандартів доброчесності й безсторонності, надає більшого захисту людським правам, ніж система, що покладається лише на суддів" (Доповідь про європейські стандарти щодо незалежності судової системи: частина ІІ - служба обвинувачення, CDL-AD(2010)040, § 19).
42. 19.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", яким внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Встановлена Законом переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою. У Пояснювальній записці до цього законопроекту було зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.