ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17604/20
адміністративне провадження № К/990/11050/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року (судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року та не виплаті позивачу компенсації за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року;
- зобов`язання відповідача виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року та компенсацію за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на день виключення позивача із списків особового складу частини, з нею не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність відповіадча щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року. Зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року та компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2017 року.
Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, відповідач 22 грудня 2022 року звернувся з апеляційною скаргою.
Одночасно скаржник подав клопотання, в якому просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що про спірне рішення дізнались лише 14 грудня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки копію повного тексту оскаржуваного рішення скаржником не отримано.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року відмовлено Військовій частині у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у цій справі.
Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Суд апеляційної інстанції не вважав вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, оскільки рішення суду першої інстанції від 31 січня 2022 року оприлюднено шляхом публікації в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 вересня 2022 року, а апеляційна скарга подана лише 14 грудня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скаржник вказує, що розгляд цієї справи проводився одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року військова частина НОМЕР_1 на дату подачі апеляційної скарги та по теперішній час не отримала, оскільки судом його не надіслано. З повним текстом рішення суду від 31 січня 2022 року скаржник ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень 14 грудня 2022 року.
На переконання скаржника строк звернення до суду з апеляційною скаргою пропущений з поважних причин.
Окрім того зазначив, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) не скасовує обов`язок суду вчасно надсилати копії судових рішень учасникам сплави. Такий висновок міститься в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20.
Також скаржник вказує, що через введення на території України воєнного стану він не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Білак М.В., Соколов В.М. від 04 травня 2023 року відкрито касаційне провадження на увалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року призначено справу до розгляду.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.