ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 440/12065/21
адміністративне провадження № К/990/35292/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 440/12065/21
за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Урожай" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Клочко К. І.) від 21 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Жигилія С.П., Русанової В. Б., Перцової Т. С.) від 31 жовтня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Урожай" (далі - ПСП агрофірма "Урожай") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2021 року:
- № 00063540701 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1 205 667,50 грн, в тому числі 964 534 грн за податковим зобов`язанням та 241 133,50 грн за штрафними санкціями;
- № 00063550701 про визначення суми завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 37 023 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що придбане у ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ГРАНД ОПТ ПРОДУКТ" дизельне пальне використано ним в ході здійснення сільськогосподарської діяльності. На підтвердження спірних господарських операцій позивачем було надано всі необхідні первинні документи. Податкова інформація, що міститься в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача не є належним доказом, оскільки носить виключно інформативний характер. Недоліки заповнення товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про відсутність господарської операції. У зв`язку з наведеним, на думку позивача, ним не було порушено п. 44.1, статті 44, пп. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
5.1 Крім того, ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у цій справі.
6. 09 березня 2023 року до Верховного Суду до Верховного Суду надійшов відзив від ПСП агрофірма "Урожай", в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області було проведено планову документальну виїзну перевірку ПСП агрофірма "Урожай" (код ЄДРПОУ 05287928) за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2021 року.
9. За результатами перевірки складено акт від 20 липня 2021 року № 5507/16-31-07-01-10/05287928, яким зафіксовано такі порушення ПСП агрофірма "Урожай":
- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 964534,00 грн., в тому числі за грудень 2019 року - 936867,00 грн., за січень 2020 року на суму 27667,00 грн.
- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено р.21 по ПДВ "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду" в періоді, що перевірявся на загальну суму 37023 грн., в тому числі за березень 2021 року на суму 37023,00 грн.
10. 06 вересня 2021 року ГУ ДПС у Полтавській області були винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 00063540701 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 1 205 667,50 грн, в тому числі 964 534 грн за податковим зобов`язанням та 241 133,50 грн за штрафними санкціями;
- № 00063550701 про визначення суми завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 37023 грн.
11. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що факт здійснення господарської операції позивачем з його контрагентом підтверджується відповідними первинними документами. Водночас відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.
13. Щодо посилання контролюючого органу на недоліки в товарно-транспортних накладних та інших документів, то суди попередніх інстанцій зауважили, що недоліки складання товарно-транспортних накладних не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов`язаних із транспортуванням. Зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей.
13.1 Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
14. Щодо посилання контролюючу органу на відсутність у контрагентів позивача по третьому ланцюгу необхідної кількості трудових ресурсів, основних засобів, виробничо-складських приміщень, матеріалів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети даних операцій, то суди попередніх інстанцій зауважили, що зазначені висновки контролюючого органу були зроблені на підставі проведеного аналізу інформаційних баз контролюючих органів (ІС "Податковий блок", Архів електронної звітності (ЄРПН) та інше).
14.1 Водночас викладені в акті доводи податкового органу про вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагентів платника, тобто третіх осіб та допущених ними правопорушень у сфері податкового, цивільного чи іншого законодавства.
14.2 Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
14.3 Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
15. Щодо посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагенту контрагента позивача по ланцюгах постачання, то суди попередніх інстанцій не взяли це до уваги, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
17. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує про те, що судами попередніх інстанцій не враховано дефектність товарно-транспортних накладних, а також те, що до перевірки не були надані довіреності та доручення (в наданих ТТН придбаний товар відпустила посадова особа ТОВ "Вано-Трейд Груп", а саме, директор ОСОБА_1 за дорученням ТОВ "ТД "Гранд опт продукт").
19. Також скаржник звертає увагу на те, що в результаті проведеного аналізу ланцюгів постачання придбаних нафтопродуктів ТОВ "ТД "Гранд опт продукт" було встановлено нереальність продажу ідентифікованого товару, первинне введення в обіг якого не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів за ланками постачання. Перевіркою встановлено невідповідність даних ланцюгів постачання наданим сертифікатам відповідності.
20. Крім того, згідно Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено відсутність реєстрації акцизних накладних на поставку дизпалива постачальником ТОВ "ТД "Гранд опт продукт" (передбачено статтею 231 ПК України), що, на думку скаржника, підтверджує відсутність факту постачання дизпалива. Таким доводам взагалі не було надано оцінку судами попередніх інстанцій.
21. Скаржник також зауважує, що до перевірки не було надано актів приймання-передачі товару по кількості та якості.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
23. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
24. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
25. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
26. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
27. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
28. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
29. Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.