ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/10017/19
адміністративне провадження № К/9901/7487/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 (колегія у складі суддів Губської Л.В., Карпушової О.В., Степанюка А.Г.)
у справі № 640/10017/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати перерахованої з 01.01.2018 пенсії її максимальним розміром;
- зобов`язати відповідача провести виплату перерахованої з 01.01.2018 пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію з 01.02.2006 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі також - Закон №2262-ХІІ).
3. На 01.01.2018 проведено перерахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян". Розмір пенсії з надбавками склав 20485,70 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 13730,00 грн, попередньої суми пенсії 9 608,54 грн та підвищення 2 060,73 грн (50% від 4121,46 грн).
4. Відповідно до Постанови №103 пенсію перераховано, сума підвищення виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення 2 060,73 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75%; з 01.01.2020 - 100% від підвищення.
5. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, від 26.03.2018 №22/6-5621, виданої Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1, розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою "Начальник відділу документального забезпечення та режиму штабу ГУ ВВ МВС України становить: посадовий оклад 8800 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник 1480 грн; надбавка за вислугу років (50%) 5180 грн; усього - 15540 грн.
6. Відповідно до перерахунку пенсії по пенсійній справі №N/А 5621, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві від 01.03.2018, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 становить: посадовий оклад 8 880,00 грн; оклад за військове звання 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% 5 180,00 гривень.
Основний розмір пенсії: 100% грошового забезпечення (вислуга років 38) у розмірі: 15540,00 гривень. З урахуванням доплати: 19425,00 грн, в тому числі збільшення основного розміру пенсії (25%) 3885,00 гривень.
Вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3 групи/при виконанні обов`язків військової служби (ст.7) 435,60 грн; 1 категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 3 групи "А" 284,70 грн; інваліди війни 3 групи при виконанні обов`язків військової служби 50 грн; особливі заслуги (20%) ст. 1 п. п. 6-8 Закону (з 01 по 30) 290,40 гривень. Підсумок пенсії (з надбавками): 20 485,70 гривень.
7. Після перерахунку пенсія позивачу виплачується не повністю, а в розмірі 11669,27 грн.
8. Позивач з цим не згоден, тому звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 20.12.2016 (дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016) нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ не містить норми, яка обмежує максимальний розмір пенсії. Тому відсутні підстави для обмеження виплати перерахованої пенсії максимальним розміром.
10. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян" Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як визначено вказаною постановою. При проведенні перерахунку з 01.01.2018 відповідно до вказаної постанови розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення за посадою відповідно до Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Також вказує, що права позивача в частині виплати йому пенсії без обмежень розміру на даний час не порушені, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії у квітні 2018 року сума пенсії не обмежувалась максимальним розміром, визначеним у статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
11. У відповіді на відзив позивач зазначав, що порядок перерахунку пенсії не є предметом позову. Спір стосується того, що після перерахунку пенсія виплачується не у перерахованому розмірі, як визначив та розрахував сам відповідач у сумі 20485,70 грн, а з урахуванням її обмеження максимальним розміром, який розрахований відповідачем на час виникнення права на перерахунок (на 01.01.2018) в сумі 11669,27 гривень.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 у задоволенні позову відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтовано здійснив перерахунок пенсії позивача у відповідності до Постанови № 103, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, на підставі відповідної довідки.
Суду не надано доказів отримання позивачем відповідної довідки із зазначенням видів грошового забезпечення, визначених частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які позивач вважає за необхідне використати відповідачу для перерахунку пенсії, та, відповідно, подачі її до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Так само, позивач не надав суду доказів оскарження дій уповноваженого органу щодо складання та направлення відповідачу на підставі вимог Порядку №45 довідки з визначеними у ній видами грошового забезпечення, для перерахунку пенсії позивача, у вигляді посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, зобов`язання надати довідку з урахуванням інших видів грошового забезпечення.
14. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 з урахуванням доводів суду апеляційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний, тому, оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку у період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону №3668-VI та ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинними і обов`язкові для застосування.
Отже, перерахунок пенсії з обмеженням граничного розміру пенсії є правомірним та не призвів до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
16. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що з 20.12.2016 Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) не встановлює обмеження максимального розміру пенсій для осіб, яким була призначена пенсія згідно з цим Законом.
17. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), що дублює ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, визнану неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016. При вирішення спору суд апеляційної інстанції керувався постановою Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, висновки у якій не стосувалися застосування положень Закону № 2262-XII, водночас, не обґрунтував не застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2019 у справі № 127/4270/17, від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 30.10.2019 у справі № 826/17744/17.
18. Відповідач ухвалу про відкриття касаційного провадження від 19.03.2021 отримав 25.03.2021 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення), проте відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги.
20. Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
21. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
22. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.