ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа №810/897/16
касаційне провадження № К/9901/28171/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 (суддя Балаклицький А. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В. В., судді - Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото-Інвест" до Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
секретар судового засідання - Малик І.М.,
представник позивача - Бойко Н.В.,
представник відповідача-1 - Воловоденко Ю.Т.
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лото-Інвест" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Інспекція, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області (далі - Казначейська служба), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Інспекції щодо невиконання обов`язку по підготуванню та поданню органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету в сумі 2324279,00 грн; зобов`язати Інспекцію підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету в сумі 2324279,00 грн; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2324279,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом всупереч вимогам статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не складено відповідного висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству, не направлено такий висновок до органу, який здійснює казначейське обслуговування, що позбавляє позивача можливості реалізувати передбачене законодавством право на одержання бюджетного відшкодування з урахуванням його зменшення за результатами відповідної перевірки, якою встановлено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість лише у розмірі 70400,00 грн. Позивач доводить, що він має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 2412279,00 грн, водночас податковий орган протиправно обмежив його право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 15.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо невиконання обов`язку по підготовки та поданню до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету в сумі 2324279,00 грн. Зобов`язав Інспекцію підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету в сумі 2324279,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування, а відтак відповідачем не доведено суду правомірності своєї бездіяльності щодо неподання такого висновку.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 200.4 статті 200 ПК України та процесуального права. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що Інспекція, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування Товариству від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, залишку суми від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за період жовтень 2013 року - вересень 2014 року, за результатами якої встановлено порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2014 року у розмірі 70400,00 грн, на підставі чого податковим органом правомірно не надано до Казначейського органу висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету на суму 2324279,00 грн;
У запереченнях до касаційної скарги Товариство, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.05.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.05.2023, а ухвалою від 22.05.2023 - задовольнив заяву представника Товариства - адвоката Бойко Н.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача-1 його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що платник 09.10.2014 подав до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій у рядку 23.1 задекларував суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 2412279,00 грн. Разом з податковою декларацією позивачем подано: довідку про залишок суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2014 року (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 року (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2014 року (Д4).
Податковим органом в період з 12.11.2014 по 28.11.2014 на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, залишку суми від`ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за період жовтень 2013 року - вересень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.12.2014 №5/15-01/38871072 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що в Товариством в порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вересні 2014 року у розмірі 70400,00 грн.
За даними акту перевірки частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена Товариством постачальникам та до державного бюджету, становить 2341879,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 19.12.2014 №0008981501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 70400,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 17600,00 грн.
Судами також установлено, що податковим органом при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не виявлено зауважень та підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2014 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 2341879,00 грн. Узгоджена сума податку на додану вартість з урахуванням її зменшення на суму податкового повідомлення-рішення, що підлягає відшкодуванню з бюджету, становить 2324279,00 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов`язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (пункт 200.6 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пунктом 200.11 цієї статті передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
На підставі підпунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.