ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 520/4462/2020
адміністративне провадження № К/9901/29168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Івченка М.В.
представника відповідача Садієва Ніджата Алігусєйна огли
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційній інстанції справу
за позовом Приватної фірми "СВІТ" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020, ухвалене у складі головуючого судді Бабаєва А.І., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021, прийняту у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), П`янової Я.В., Любчич Л.В.
І. Суть спору
1. Приватна фірма "СВІТ" (далі - ПФ "СВІТ") звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2020:
2. - №00000680518, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 261 700,00 грн.;
- №00000690518, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3 242 677,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням 2 161 785,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 080 892,50 грн.;
3. - №00000700518, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 795 194,08 грн.
4. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні фінансово-господарські операції позивача носили реальний характер та були спрямовані на отримання позивачем фінансового результату шляхом використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Натомість податкові повідомлення-рішення від 20.03.2020 №00000680518, №00000690518, №00000700518 є протиправними та підлягають скасуванню.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ГУ ДПС у Харківській області була проведена документальна планова перевірка Приватної фірми "Світ".
6. За результатом перевірки складено акт від 13.02.2020 року № 382/20-40-05-18-09/30290144 (надалі - Акт перевірки).
7. Згідно висновків акту перевірки Приватної фірми "Світ" встановлено порушення:
8. - п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього у сумі 13261700 грн. за три квартали 2019 року;
9. - пп. а п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198, та п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 161 785 грн., у тому числі на 46 467 грн. за лютий 2017 року, на 67 937 грн. за березень 2017 року, на 64 053 грн. за червень 2017 року, на 69 027 грн. за серпень 2017 року, на 27 144 грн. за жовтень 2017 року, на 17 418 грн. за грудень 2017 року, на 34 887 грн. за лютий 2018 року, на 28 622 грн. за квітень 2018 року, на 681 925 грн. за травень 2018 року, на 131 419 грн. за червень 2018 року, на 60 754 за липень 2018 року, на 55 799 грн. за серпень 2018 року, на 50 244 грн. за вересень 2018 року, на 82 207 грн. за жовтень 2018 року, на 65 673 грн. за листопад 2018 року, на 197 986 грн. за грудень 2018 року, на 100 676 грн. за січень 2019 року, на 78 475 грн. за лютий 2019 року, на 114 583 грн. за березень 2019 року, на 120 993 грн. за квітень 2019 року, на 24 337 грн. за травень 2019 року та на 41 159 грн. за червень 2019 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 2 161 785 грн., у тому числі на 46 467 грн. за лютий 2017 року, на 67 937 грн. за березень 2017 року, на 64 053 грн. за червень 2017 року, на 69 027 грн. за серпень 2017 року, на 27 144 грн. за жовтень 2017 року, на 17 418 грн. за грудень 2017 року, на 34 887 грн. за лютий 2018 року, на 28622 грн. за квітень 2018 року, на 681 925 грн. за травень 2018 року, на 131 419 грн. за червень 2018 року, на 60 754 за липень 2018 року, на 55 799 грн. за серпень 2018 року, на 50 244 грн. за вересень 2018 року, на 82 207 грн. за жовтень 2018 року, на 65 673 грн. за листопад 2018 року, на 197 986 грн. за грудень 2018 року, на 100 676 грн. за січень 2019 року, на 78 475 грн. за лютий 2019 року, на 114 583 грн. за березень 2019 року, на 120 993 грн. за квітень 2019 року, на 24 337 грн. за травень 2019 року та на 41 159 грн. за червень 2019 року;
10. - ст.270, п.п. 284.1. ст.284, п.287.1 ст.287 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму земельного податку всього 636 155,26 грн., у т.ч. за 2017 р. в сумі 261 732,39 грн., за 2018 р. в сумі 261 732,39 грн. та за 2019 р. в сумі 112 690,48 грн.
11. - п.п. 176.2 б п. 176.2 ст.176 ПК України, встановлено не відображення у звіті за формою №1-ДФ за 3 квартал 2018 року виплати коштів за придбані товари/надані послуги фізичній особі-підприємцю за ознакою доходу 157 Дохід, виплачений самозайнятій особі;
12. - п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст.168, п.п. 176.2.а п. 176.2 ст.176 з урахуванням п. 102.1, статті 102 ПК України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати військового збору у встановлений законодавством термін за лютий 2017 року в сумі 59,47 гривень;
13. - частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 рою, №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями встановлено заниження суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок за липень 2017 року на суму 87,42 грн., заниження єдиного внеску за липень 2017 року на суму 19,24 гривень.
14. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 20.03.2020 року:
15. - №00000680518, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13261700,00 грн.;
16. - №00000690518, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3242677,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням 2161785,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1080892,50 грн.;
17. - №00000700518, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 795194,08 грн.
18. Позивач уважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
19. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2020 адміністративний позов задовольнив частково.
20. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №00000700518 від 20.03.2020.
21. Визнав протиправним та скасовав податкове повідомлення-рішення №00000680518 від 20.03.2020 року Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в частині визначення суми завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 13029366 (тринадцять мільйонів двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 00 грн.
22. Визнав протиправним та скасовав податкове повідомлення-рішення №00000690518 від 20.03.2020 в частині визначення суми за податковим зобов`язанням у розмірі 2 115 318 грн. 17 коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 057 659 грн. 10 коп.
23. В іншій частині позовних вимог відмовив.
24. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.
25. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.03.2021 підтримав висновки суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
26. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
27. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
28. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
29. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
30. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
31. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
32. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
33. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
34. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
35. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
36. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
37. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
38. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
39. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
40. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
41. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
42. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
43. дата отримання платником податку товарів/послуг.
44. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
45. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
46. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали в икористовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
47. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
48. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
49. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
50. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
51. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
52. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
53. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
54. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
55. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
56. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
57. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішень від 20.03.2020 №00000680518, №00000690518, №00000700518, які ґрунтуться на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "Кейнфор", ТОВ "Фіолент Групп", ТОВ "Калісто Інтел", ТОВ "Перший будівельний Мегаполіс", ТОВ "Вессанс", ТОВ "Атлантіс Тренд", TOB "Джорджія Консалт", TOB "Буд Корпорейшн", ТОВ "Тімбер-Проф", ТОВ ТК "Західна Логістика", ТОВ "Лайтенс", ТОВ "Дрантек", ТОВ "Нордвел Групп", ТОВ "Траст Лайн", ТОВ "Феррете", ТОВ "Праймон", ТОВ "Калетта", ТОВ "Арнайс", ТОВ "Лойдморісгруп", ПП "К`ю Партс", ПП "Юнісвіт", ПП "Фостерс", ПП "Смартбуд- трейд", ПП "Таймікс".
58. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
59. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
60. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
61. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
62. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
63. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
64. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
65. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
66. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
67. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
68. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
69. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.