ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 185/7624/21
провадження № 51-972км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000469, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз - 06 квітня 2021 року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком на 1 місяць 1 день,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ч. 1 ст. 121 КК України.
Вступ
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 завдав умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_8, що спричинило її смерть, а також цього ж дня завдав потерпілому ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 та ч. 1 ст. 121, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за: ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років; ч. 1 ст. 121 КК України строком на 6 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2023 року вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 10:00, будучи в стані алкогольного сп`яніння, та, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих побутових неприязних відносин між ним та його матір`ю - потерпілою ОСОБА_8, наніс потерпілій удари руками в область голови, а потім, коли остання перебувала в положенні лежачи, почав наносити їй удари ногами в область грудної клітини та тулуба. Після того, як потерпіла залишилася у безпорадному стані, ОСОБА_7 покинув приміщення квартири. Від спричинених тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_8 померла цього ж дня.
Крім того, він же, цього ж дня, приблизно о 14:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, в ході словесної сварки з ним, умисно почав наносити молотком численні удари по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_9, в наслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження, які за ознакою небезпечності для життя та здоров`я в момент заподіяння оцінюються як тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити.
Вважає вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду незаконними та винесеними з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому стверджує про те, що під час досудового розслідування відбулося призначення групи слідчих не уповноваженою особою - заступником начальника слідчого відділу, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою визнання недопустимими доказами всіх процесуальних документів та дій, які були вчиненні на стадії досудового розслідування.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав подану скаргу, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом перегляду в касаційному суді. Разом з тим суд касаційної інстанції здійснює перевірку того, чи додержалися суди попередніх інстанцій процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Мотиви суду
Під час перевірки матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої та в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до закону та в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодоОСОБА_7 .
Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При цьому колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 1 ст. 121 КК України, були, також, предметом перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційною скаргою захисника. За результатами перегляду апеляційний суд визнав висновки суду першої інстанції обґрунтованими, навівши при цьому в ухвалі відповідні мотиви прийнятого рішення.
Зокрема, апеляційний суд ретельно перевірив допустимість тих доказів, якими міськрайонний суд обґрунтував доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 1 ст. 121 КК України, і переконався, що при їх збиранні органом досудового розслідування не було порушено вимоги кримінального процесуального закону.
Згідно з положеннями статей 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.