Ухвала
Іменем України
23 травня 2023 року
м. Київ
Справа №106/11107/2012
Провадження № 51-3858км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 4 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2013 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком 1 вересня 2012 року приблизно о 3:20 ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля нічного дискоклубу "Європа" (вул. Фрунзе у м. Євпаторія АР Крим), в ході конфлікту, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_8 колючим предметом удар в ліву бокову поверхню грудної клітки, один удар в область правої лопатки, що є непроникаючими та відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6, але не більше 21 дня. Також завдав одного удару в задню поверхню грудної клітки на рівні 9 ребра, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини та черевної порожнини, з ушкодженням діафрагми і печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вказані судові рішення прокурор оскаржив у касаційному порядку.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), який на той час діяв як суд касаційної інстанції, постановою від 12 березня 2014 року витребував з Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим кримінальну справу відносно ОСОБА_7 для перевірки у касаційному порядку.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, при цьому припинено діяльність ВССУ.
На виконання пункту 4 параграфу 3 розділу 4 вказаного Закону касаційну скаргу прокурора на судові рішення щодо ОСОБА_7 (без кримінальної справи) передано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 36/0/9-22 від 5 липня 2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди АР Крим та м. Севастополя)", змінено територіальну підсудність судових справ Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим та визначено підсудність за Деснянським районним судом м. Києва.
Як убачається з листа Голови Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року, згідно даних автоматизованої системи документообігу, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 до суду не надходило.
Відповідно до відповіді Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 до вказаного суду не надходили.
З моменту витребування матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_7 з районного суду до 12 січня 2023 року (дати винесення постанови про призначення касаційного розгляду) ВССУ і Верховним Судом вживались заходи щодо отримання вказаних матеріалів, однак у зв`язку із тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим витребувана справа до теперішнього часу на адресу Верховного Суду не надійшла.
Беручи до уваги значний час, що минув з моменту звернення прокурора до суду касаційної інстанції, зміст питань порушених в касаційній скарзі і особливості процедури касаційного перегляду, а також те, що в матеріалах касаційного провадження наявні копії судових рішень, що оскаржуються, Верховний Суд дійшов висновку про можливість здійснення касаційного розгляду за документами і матеріалами, поданими прокурором, оскільки таких документів і матеріалів буде достатньо для ухвалення відповідного судового рішення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. На думку прокурора, дії засудженого за ч. 1 ст. 121 КК кваліфіковано неправильно, оскільки докази по справі вказують на наявність у нього умислу на вбивство потерпілого. Крім того, при призначенні покарання судом в достатній мірі не було взято до уваги, що засуджений вчинив злочин проти життя і здоров`я особи, при цьому перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції в супереч вимог ст. 377 КПКне перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора, та залишивши її без задоволення, не зазначив підстави, за якими визнав її необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважала, що за відсутності матеріалів кримінальної справи неможливо перевірити законність судових рішень і зробити висновок про обґрунтованість доводів касаційної скарги прокурора.
Захисник заперечувала проти задоволення касаційної скарги поданої прокурором.
Як убачається з листа виконуючого обов`язки начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, відповідно до інформації, наданої установами виконання покарань та слідчими ізоляторами Державної кримінально-виконавчої служби України, станом на 14 грудня 2022 року ОСОБА_7 покарання не відбуває та під вартою не тримається. Надати інформацію про можливе перебування ОСОБА_7 в установах Донецької, Луганської областей та АР Крим, розташованих у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також в установах, що знаходяться у територіальних громадах, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоковані), не вбачається можливим.
Верховний Суд звертає увагу на те, що засуджений з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції не звертався, Суд про своє місце перебування не повідомляв та не надав жодної контактної інформації.
Інші учасники так само не проявляли жодної заінтересованості в розгляді справи та не повідомили Суду свою актуальну контактну інформацію чи адресу перебування.
Про день та час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_7 та інші учасники судового провадження були повідомлені шляхом розміщення оголошення на сайті Верховного Суду.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 395 КПК 1960 року касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене.
Згідно ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними.
Верховний Суд, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень, постановлених відносно ОСОБА_7 в межах поданої касаційної скарги, дійшов висновку про необґрунтованість доводів, наведених у скарзі, виходячи з наступного.
Як убачається з копій судових рішень, органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК, як закінчений замах на умисне вбивство.
Суд першої інстанції не погодився з такою кваліфікацією та кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Як убачається з вироку, свої висновки суд обґрунтував показаннями засудженого, потерпілого та свідків, і дійшов обґрунтованого висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі.
Зокрема, як убачається з показань ОСОБА_7, останній частково визнав винуватість та пояснив суду, що в день події він відпочивав в компанії молодих людей, де також був потерпілий, котрий вів себе зухвало і провокував конфлікт. Потерпілий неодноразово вимагав гроші на алкогольні напої, а коли отримав відмову, пояснив, що забере їх силою. Отримавши повторну відмову, потерпілий розпилив йому в очі газ із балончика, після чого схопив за тулуб та спробував повалити на асфальт, у зв`язку з чим він дістав ніж, який висів у нього на ремені і завдав потерпілому одного удару у лівий бік. Допускає можливість завдання потерпілому двох пошкоджень неумисно в ході конфлікту. Більш детально події не пам`ятає, вважає, що своїми діями намагався попередити шкоду, яку міг йому заподіяти потерпілій.
Допитаний у суді потерпілій ОСОБА_8 пояснив, що в день події він в барі зустрів компанію молодих людей, в якій також був присутній засуджений. Вийшовши із бару, він направився в сторону дискоклубу, де став з ОСОБА_7 пити пиво. В ході бесіди між ними виник конфлікт, тому з метою запобігання сварки, він розпилив газ із балончика підсудному в обличчя та направився в сторону кафе, коли відчув два удари колючим предметом в область спини, а після того як розвернувся, засуджений завдав йому ще одного удару, і вони обидва впали на землю. Після заподіяння йому тілесних ушкоджень, він направився в сторону трактиру, де став просити оказати йому допомогу.