Постанова
Іменем України
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 613/1858/21
провадження № 61-13277св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2022 року в складі судді Токмакової А. П. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила усунути відповідачку від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог зазначала, що вона є дочкою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 15 вересня 2012 року її матір перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на автомобіль Renault Trafic, державний номерний знак НОМЕР_1, житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер: 6321284501:00:002:0062, розташовані на АДРЕСА_1, а також земельну ділянку з кажастровим номером 6321284500:03:000:0340, розташовану на території Минківської сільської ради Валківського району Харківської області.
Після смерті матері вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведено спадкову справу № 160/2019. Крім неї спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її чоловік ОСОБА_3 .
Окрім того, вона звернулась до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом на автомобіль.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, у зв`язку з чим 25 червня 2021 року до Валківського районного суду Харківської звернулася ОСОБА_2 із заявою про те, що вона є донькою відповідача, має намір прийняти спадщину та бути правонаступником померлого у цій справі.
Відповідачку необхідно усунути від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, оскільки останній за увесь час проживання в будинку ОСОБА_4 жодного разу не говорив про існування у нього доньки, вона ніколи до нього не приїжджала. У 2013 році у ОСОБА_3 було виявлено онкологічне захворювання, у зв`язку з чим він потребував постійного догляду та матеріальної допомоги, однак, відповідачка участі в догляді за батьком не приймала. Неправомірні дії ОСОБА_2 призвели до захворювання ОСОБА_3 та стали причиною його смерті.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що спадкодавець потребував допомоги саме від відповідача, яка у свою чергу умисно ухилялася від надання такої допомоги. ОСОБА_1 не довела, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 та відноситься до будь-якої черги спадкоємців за законом, визначених статтями 1261-1265 ЦК України.
Сам факт звернення ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не може свідчити про наявність у неї права на спадкування за законом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Валківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосуваннясудами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 308/12730/15- ц та від 14 квітня 2021 року в справі № 644/5164/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суд не дослідив надані неї докази того, що ОСОБА_3 був залишений ОСОБА_2 в безпорадному стані у її будинку без надання необхідної медичної допомоги. За весь час подружнього життя її матері з ОСОБА_3 їм не було відомо, що у нього є дочка.
ОСОБА_3 продав автомобіль, набутий разом з ОСОБА_4 у період перебування у зареєстрованому шлюбі, своїй дочці ОСОБА_2 за ціною, що значно нижче ринкової, оскільки йому були необхідні кошти на лікування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Валківського районного суду Харківської області.
06 лютого 2023 року справа № 613/1858/21 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.