Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 641/68/21
провадження № 61-9875св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналітик Фінанс", державний реєстратор Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року у складі судді Маньковської О. О.та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітик Фінанс" (далі - ТОВ "Аналітик Фінанс"), державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л. І. (далі - державний реєстратор) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 грудня 2020 року № 39826984, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на спадкову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Аналітик Фінанс"; поновити запис про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за спадкодавцем ОСОБА_3 .
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам будь-які дії (передача в оренду, іпотеку та ін.) щодо вказаної квартири.
Заява мотивована тим, що на момент подання позову вищезазначена квартира належить відповідачу у справі ТОВ "Аналітик Фінанс", який може у будь-який момент розпорядитися нею та продати стороннім особам.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ТОВ "Аналітик Фінанс". У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року (яка оскаржується в касаційному порядку) заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвала суду мотивована неможливістю виконання попередньої ухвали про забезпечення позову від 08 лютого 2021 року у зв`язку з тим, що змінився власник квартири.
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 червня 2021 рокуапеляційну скаргу ТОВ "Аналітик Фінанс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року задоволено. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року скасовано, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "Аналітик Фінанс" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року залишено без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2021 року підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки спірна квартира на час вирішення питання про забезпечення позову не належала відповідачу ТОВ "Аналітик Фінанс", що узгоджується з вимогами частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова про вжиття заходів забезпечення позову від 11 лютого 2021 року не підлягає скасуванню, оскільки доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою порушуються право власності ОСОБА_4 колегія суддів відхилила, оскільки ОСОБА_4 з апеляційною скаргою не звертався. ТОВ "Аналітік Фінанс" не є представником ОСОБА_2
Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2021 року (провадження
№ 61-12516св21) касаційну скаргу ТОВ "Аналітик Фінанс" залишено без задоволення, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 14 червня 2021 року (в частині перегляду ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року) в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - залишено без змін.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що між сторонами існує спір та є підстави припускати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою порушуються право власності ОСОБА_4 (нового власника спірного приміщення), суд касаційної інстанції відхилив, оскільки ОСОБА_4 зазначені судові рішення не оскаржив.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну (яка оскаржується в касаційному порядку) скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11лютого 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предметом позову є вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем ТОВ "Аналітик Фінанс", тобто позивач оспорює правомірність переходу права власності на спірну квартиру до відповідача.
Провадження у цій справі відкрито ухвалою судді суду першої інстанції 29 січня 2021 року, а 05 лютого 2021 року відповідач у справі відчужив спірну квартиру ОСОБА_2, який в мережі Інтернет розмістив оголошення про продаж квартири, про що до заяви про забезпечення позову позивачка надала докази.
Те, що ОСОБА_2 не є учасником цієї справи, не вказує на неправомірність судового рішення, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 150 ЦПК України суд має право на забезпечення позову заборонити іншим особам (не учасникам справи) вчиняти дії щодо предмета спору.
З метою захисту порушеного права ОСОБА_2 має право подати до суду окремий позов або вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відповідно до статті 52 ЦПК України.
З огляду на це, тимчасове обмеження ОСОБА_2 як власника квартири у розпорядженні нею до вирішення спору з урахуванням оспорювання законності набуття права власності на квартиру ТОВ "Аналітик Фінанс", є співмірним із предметом спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у забезпеченні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги заяви про забезпечення позову є безпідставними. Постановою державного нотаріуса Четвертої харківської міської державної нотаріальної контори Нікуліної О. М. від 20 січня 2021 року відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру. На спірну квартиру накладено арешт, оскільки вона є предметом іпотеки за кредитним зобов`язанням попереднього власника. Та обставина, що позивачка вважає себе належною спадкоємицею і що її права порушені, не надає їй законних підстав ініціювати позов про скасування державної реєстрації права власності на іпотечне майно, яке було відчужене за наслідком невиконання іпотекодавцем грошового зобов`язання.
Позивачка незаконно втручається у мирне володіння ОСОБА_2 нерухомим майном, чим порушує його майнові права.
За відсутності доказів на підтвердження права власності на нерухоме майно, як позов, так і заява про забезпечення позову, є безпідставними.
Пред`явлений позов є позовом немайнового характеру, не стосується визнання права на майно, витребування майна чи стягнення грошових коштів.
Застосування судом такого заходу забезпечення позову як арешт або заборона відчуження, враховуючи існуючі фактичні обставини, є недоцільним та неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає таке: суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статті 149, 150 ЦПК України, застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 646/5878/20, провадження № 61-2564св21, від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18, від 27 квітня 2021 року у справі № 638/20248/19, провадження № 61-11744св20, від 12 березня 2018 року у справі № 2-3897/2010, провадження № 61-3889св18, від 08 листопада 2019 року у справі № 904/421/19.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у листопаді 2022 року, ОСОБА_1 заперечує проти доводів ОСОБА_2, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що кредитор не мав права застосовувати процедуру позасудового врегулювання та звертати стягнення на предмет іпотеки.
Між сторонами у справі існує спір, тому є підстави припускати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПКУкраїни переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав порушення судами попередніх інстанцій статей 149, 150 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.