Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 756/8769/22
провадження № 61-2988 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача -адвокат Мозолевська Вікторія Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мозолевської Вікторії Вікторівни, на ухвалу Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І. від 08 лютого 2023 року
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 28 листопада 2022 року.
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на рухоме майна, поділ майна подружжя.
Одночасно ОСОБА_2 було подано заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки КІА, модель: Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на рухоме майно, поділ майна подружжя повернуто заявнику.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення її зустрічного позову повернуто заявнику.
Повертаючи зустрічний позов заявнику, суд виходив із того, що вимоги про розірвання шлюбу не взаємопов`язані зі встановленням факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на рухоме майна, поділ майна подружжя, рішення в справі за первісними вимогами не виключає можливість задоволення позову за зустрічними позовними вимогами, і навпаки, судом встановлена недоцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позову та відсутність підстав для об`єднання в одне провадження первісних та зустрічних позовних вимог.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
15 листопада 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат
Мозолевська В. В., подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року про повернення зустрічного позову та на ухвалу Оболонського районного суду
м. Києва від 20 жовтня 2022 року про повернення заяви про забезпечення позову, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження судових рішень, скасувати та направити справу для продовження розгляду до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мозолевської В. В., залишено без руху. Запропоновано заявникові зазначити поважну причину пропуску строку на оскарження ухвал суду першої інстанції. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху представник ОСОБА_2 - адвокат Мозолевська В. В. звернулася до суду із заявою про усунення недоліків, у якій просила визнати причини пропуску подання апеляційної скарги поважними та поновити строк на апеляційне оскарження ухвал Оболонського районного суду м. Києва
від 20 жовтня 2022 року, посилаючись на те, що ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року не були направлені поштою ні позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2, ні її представнику - Мозолевській В. В .
Вказувала, що 10 листопада 2022 року секретар судді Оболонського районного суду м. Києва Торічев Р. О. зателефонував на мобільний номер телефону представнику за зустрічним позовом Мозолевській В. В. та попросив забрати наручно матеріали позовної заяви та ухвали суду від 20 жовтня 2022 року
у зв`язку з відсутністю фінансування суду щодо відправлення поштової кореспонденції сторонам, про що свідчить розписка про отримання копій ухвал суду від 11 листопада 2022 року, яку долучено до матеріалів апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника
ОСОБА_2 - адвоката Мозолевської В. В., на ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року у цій справі відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Вирішено питання про повернення ОСОБА_2 судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник апеляційної скарги пропустила строк на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції, а наведені нею причини його пропуску є неповажними.
Апеляційний суд зазначив, що доводи заяви представника позивача за зустрічним позовом Мозолевської В. В. про усунення недоліків апеляційної скарги фактично дублюють клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявленого в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що представником позивача за зустрічним позовом Мозолевською В. В. не надано доказів відсутності реальної можливості цікавитися фактичним рухом та розглядом судової справи. Додана до апеляційної скарги копія розписки про отримання копій ухвал Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року сама по собі не є достатньою підставою для поновлення порушеного представником Мозолевською В. В. строку на апеляційне оскарження.
Судом апеляційної інстанції враховано відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мозолевська В. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу № 756/8769/22 з Оболонського районного суду м. Києва, надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
22 березня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Мозолевської В. В.,
про розгляд справи за її участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Мозолевська В. В., обґрунтовує тим, що апеляційним судом необґрунтовано відмовлено
у відкритті апеляційного провадження, чим допущено надмірний формалізм, позбавивши ОСОБА_2 доступу до правосуддя (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вказує, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження є передчасними, оскільки суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи заявника про наявність передбачених законом підстав для поновлення пропущеного строку, так як ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року судом не були направлені поштою у зв`язку із відсутністю фінансування суду першої інстанції, а 10 листопада 2022 року вони дізналися від секретаря районного суду про ухвалені судові рішення суду першої інстанції, які були отримані в суді наручно 11 листопада 2022 року, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи та була долучена до апеляційної скарги.
При цьому, апеляційна скарга була направлена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суду м. Києва за допомогою поштового зв`язку Укрпошта 16 листопада 2022 року, тобто в межах строку, визначеного
статтею 354 ЦПК України, що підтверджується відбитком печатки поштового відділення на описі вкладення у цінний лист, реєстром згрупованих відправлень та фіскальним чеком.
Також посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду та судову практику Європейського суду з прав людини.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката
Мозолевської В. В., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Стаття 2 ЦПК України передбачає, щозавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов`язання вчинити певні дії, особа має суб`єктивне матеріальне право на їх задоволення.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).