Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 607/2631/15-ц
провадження № 61-830св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Гриців Ольгою Ярославівною, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року у складі судді Дзюбич В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2-10629/2010 шлюб між нею та ОСОБА_3, зареєстрований в книзі реєстрації актів про одруження 19 лютого 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, розірвано. За час шлюбу у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилалася на те, що відповідач не піклується, не цікавиться вихованням, життям та здоров`ям їхнього малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання їхнього сина.
Зазначала, що ОСОБА_5 не виявляє бажання спілкуватися із дитиною, не відвідує його, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не дбає про його виховання, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, а також не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гриців О. Я. про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи служби у справах дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволено.
Скасовано заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 січня 2016 року.
Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, районний суд врахував, що відповідач під час розгляду справи не надав, а матеріали справи не містять - доказів на спростування висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо визнання доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач позов довела.
Суд вважав, що саме по собі заперечення відповідачем факту позбавлення батьківських прав не є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Посилання відповідача на те, що фактично він був позбавлений можливості належно реалізувати свої батьківські права, оскільки позивач чинила йому в цьому перешкоди, суд вважав непереконливими і не підтвердженими під час розгляду справи. При цьому вони не спростовують висновків органу опіки та піклування щодо наявності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач, вказуючи на наявність перешкод з боку позивача, із заявами щодо визначення йому способів участі у вихованні та спілкуванні із дитиною до органу опіки та піклування не звертався, а відтак впродовж тривалого часу належно не реалізував наданих законом прав щодо встановлення та/або відновлення стосунків із сином. Крім того, наведені в ході розгляду справи відповідачем на спростування позовних вимог обставини та причини, на думку суду, не є поважними і не є такими, що фактично унеможливлювали належну реалізацію батьком своїх батьківських обов`язків.
Суд вважав доведеним позивачем факт, що відповідач не піклується про сина, окільне не сплачує аліменти та допустив значну заборгованість. Отже, наявна винна поведінка відповідача по відношенню до дитини, що виразилося у нехтуванні обов`язками як батька по відношенню до свого сина: відповідач не бачиться та не спілкується з сином, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться його навчанням та позашкільними вподобаннями, тривалий час матеріально не забезпечує сина. Вказаною бездіяльністю (невиконанням батьківських обов`язків) відповідач порушує права дитини на належне батьківське виховання.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гриців О. Я. залишено без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем не доведено, що йому чинилися перешкоди у виконанні батьківських обов`язків щодо виховання сина або, що він їх не виконував з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції вважав, що для забезпечення якнайкращих інтересів дитини, враховуючи відсутність доказів наявності у відповідача інтересу до участі у вихованні дитини, є можливість для застосування до відповідача такого виключного заходу впливу, як позбавлення батьківських прав. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 в порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку дитини.
Суд застосував норми Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, судову практику Верховного Суду у подібних спорах.
Апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 та його представника про неналежне повідомлення судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 07 жовтня 2022 року, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: довідкою про доставку електронного листа, в якій вказано, що на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3 29 серпня 2022 року було доставлено повістку про виклик до суду на 07 жовтня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Гриців О. Я., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року, постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Гриців О. Я., мотивована тим, що позивачем не надано доказів та відсутні обставини, які свідчать про недобросовісність батька та його умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків. Наявність заборгованості зі сплати аліментів сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.
Зазначає, що перебуває за межами України тривалий час, має там постійне місце проживання, можливість повернутися в Україну у нього відсутня. Натомість, позивач не дає можливості йому спілкуватися з дитиною навіть он-лайн, негативно налаштовує дитину проти нього.
Вважає висновок органу опіки та піклування необґрунтованим, оскільки зазначений орган не встановлював його матеріального стану, відношення до дитини та її утримання.
При цьому позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/4772/17, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17 (провадження № 61-2175св20) та від 23 листопада 2021 року у справі № 592/17972/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко Л. М. подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Посилається на те, що судами попередніх інстанцій встановлено невиконання відповідачем батьківських обов`язків без поважних причин. При цьому судами правильно враховано висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету від 15 червня 2022 року № 585, ухилення відповідача від сплати аліментів на утримання дитини.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року у справі № 2-10629/2010 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований в книзі реєстрації актів про одруження 19 лютого 2009 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 159, відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, розірвано (а. с. 5).
За час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 23 жовтня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис за № 2542 (а. с. 7).
ОСОБА_3 змінив прізвище на ОСОБА_6 .
Відповідно до акту нарахування заборгованості за аліментами згідно з виконавчим листом № 2-822 від 11 березня 2011 року, виданого старшим державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Зубик Ю. Л., заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01 січня 2015 року складає 7 324,91 гривень (а. с. 10).
Із акту бесіди із малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного начальником служби у справах неповнолітніх та дітей та начальником відділу з питань опіки та піклування служби у справах неповнолітніх та дітей, в ході бесіди із ОСОБА_4 встановлено, що він батька не бачив, останній йому не телефонує, подарунків не дарує. Уявлення про батька в дитини залишені тільки на фотокартці (а. с. 29).
Дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, та для дитини створено належні умови для життя, навчання та виховання, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 10 вересня 2015 року (а. с. 27).
Питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Тернопільської міської ради (а. с. 28).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради від 04 листопада 2015 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1033 від 04 листопада 2015 року, ОСОБА_2 рекомендовано позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_7, не створює умов для його фізичного, духовного та морального розвитку, що свідчить про те, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків (а. с. 26).
З довідки Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (далі - ЛОДКЛ) "Охмадит" встановлено, що хворий ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному обстеженні у ЛОДКЛ "Охмадит" з 22 листопада 2016 року до 23 листопада 2016 року з діагнозом правобічний пас.-акт. ММР ІІІ-ІV ст. в гіпоплазовану нирку, вторинний хронічний пієлонефрит, гіпоплазія правої нирки (а. с. 90, 97).
Згідно з виписного епікризу № 7087 Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебув на стаціонарному лікуванні з 15 червня 2016 року до 23 червня 2016 року, діагноз: вроджена вада розвитку сечовивідної системи, уретероцеле справа, обструктивний уретерогідронефроз справа, вторинний хронічний пієлонефрит, рецидивуючий перебіг, стадія загострення (а. с. 91, 98).
Відповідно до виписок № 13941/16, № 12740/17, № 678/20, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) "Івано-Франківська ОДКЛ ІФ ОР" з 14 грудня 2016 року до 16 грудня 2016 року, з 29 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року, з 22 жовтня 2020 року до 21 січня 2020 року з клінічним діагнозом вроджена вада сечовидільної системи (а. с. 92-95, 99-102).
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому будинку осіб № 244/3-16 від 21 квітня 2022 року, виданої Козівською селищною радою Тернопільської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, в АДРЕСА_1 (а. с. 138).
З розрахунку заборгованості за аліментами від 08 серпня 2022 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ПЗМУ МЮ) (м. Івано-Франківськ) Крушанської О. Р. при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що існує заборгованість за аліментами станом на 08 серпня 2022 у розмірі 163 740,55 гривень.
Згідно з характеристикою учня 6 класу Козівського закладу загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) І-ІІІ ступенів № 2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 27 квітня 2022 року № 02-07/53, виданої Козівським ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2, мати учня, ОСОБА_9, приділяє велику увагу вихованню та навчанню сина, постійно цікавиться життям класу та закладу освіти, систематично відвідує класні та загальношкільні батьківські збори; ОСОБА_9 є членом батьківського комітету класу, завжди радо спілкується з вчителями, готова прийти на допомогу класу і школі; батько ОСОБА_7 з класним керівником не спілкувався і в заклад освіти не навідувався (а. с. 139).
У висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, затвердженому рішенням виконавчого комітету від 04 листопада 2015 року № 1033, зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_4 .
При цьому органом опіки і піклування взято до уваги пояснення матері дитини - ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні сина, інформацію дошкільного навчального закладу ясла-садка "Ромашка" про те, що батько не цікавиться успіхами дитини, наявність у ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 7 324,91 грн. Також працівниками служби у справах неповнолітніх проведено бесіду з дитиною та з`ясовано, що батька він не бачив давно, той йому не телефонує, не відвідує, не вітає з днем народження.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням № 585 від 15 червня 2022 року, щодо недоцільності надання повторного висновку органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини досліджено, що ОСОБА_2 продовжує нехтувати батьківськими обов`язками, не приймає участі у житті сина та не сплачує аліменти. На засіданні комісії з малолітнім ОСОБА_7 проведено бесіду, під час якої з`ясовано, що він підтримує позовні вимоги матері, батько не приймає участі у його житті, не цікавиться навчанням, успіхами сина. ОСОБА_7 вважає, що батько налагоджує контакт задля того, щоб уникнути позбавлення батьківських прав. Беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, орган опіки та піклування вважає, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовного малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, затверджений рішенням виконавчого комітету від 04 листопада 2015 року № 1033, слід залишити без змін (а. с. 146-147).