ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 757/13315/20-к
провадження № 51-3363км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100060005530, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше судимого:
- вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 березня 1997 року за ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 145 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі,
- вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 вересня 2005 року за ст. 304, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
- вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання вироком суду законної сили залишено без змін у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування ОСОБА_8 покарання визначено рахувати з моменту його фактичного затримання - 26 лютого 2020 року, зарахувавши до строку відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187 КК України, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року залишено без зміни.
Так, ОСОБА_8 визнано винуватим в умисному вбивстві з корисливих мотивів, розбої вчиненому за попередньою змовою групою осіб із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень за обставин, встановлених судом та детально наведених у рішеннях.
ОСОБА_8, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9, переслідуючи корисливі мотиви, з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, приблизно о 17:30 ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи у недобудованій будівлі, що по провулку Лабораторному, 6 в м. Києві, погрожуючи фізичною розправою почали вимагати у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошові кошти та цінні речі. Не отримавши бажаного, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нанесли удари руками в область голови ОСОБА_11, а ОСОБА_8 крім цього з метою усунення перешкод для реалізації спільного злочинного умислу наніс кілька ударів кулаками в область голови присутнього в цьому ж приміщенні ОСОБА_12, від яких останній втратив свідомість.
У подальшому ОСОБА_8 за допомогою предмета, схожого на ніж, відрізав потерпілій фалангу пальця. Такими діями ОСОБА_11 було спричинено ушкодження середнього ступеня тяжкості - травматичну ампутацію фаланги третього пальця лівої кисті та тяжке тілесне ушкодження у виді черепно-мозкової травми.
Крім цього, здійснюючи протиправні дії по відношенню до ОСОБА_11, ОСОБА_8, долаючи опір ОСОБА_10, який намагався перешкодити таким злочинним діям, вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій та реалізуючи раптово виниклий умисел на умисне протиправне позбавлення життя останнього з корисливих мотивів, підхопив з підлоги дерев`яний брус і наніс не менше двох ударів в голову потерпілого, від яких той упав на підлогу та більше не піднімався. В результаті заподіяних ударів ОСОБА_10 спричинено відриту черепно-мозкову травму від якої останній помер на місці події.
У результаті розбійного нападу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заволоділи мобільними телефонами марки "Apple Iphone 5" із сім-карткою і "Samsung GT S 5250" із сім-карткою, каблучкою з візерунком, які належали ОСОБА_11, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 1847 гривень 67 копійок.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 - ОСОБА_6, зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументуючи свою позицію зазначає, що в основу обвинувального вироку покладено недопустимі докази, зокрема ті фактичні дані, які стороною обвинувачення було отримано із застосуванням катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.
Стверджує, що судом надано неправильну оцінку пред`явленим доказам, а саме протоколам впізнання та проведення слідчих експериментів і, за відсутності інших фактичних даних про скоєння ОСОБА_8 інкримінованих злочинів, останнього слід було виправдати.
Крім цього, вважає, що через неврахування усіх необхідних даних про засудженого, йому призначено надмірно сувору міру примусу.
Апеляційний суд у свою чергу на вказані порушення уваги не звернув, відповіді на доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_13 і ОСОБА_7, а також обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_8 не надав, чим порушив вимоги КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмові заперечення, в яких вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість судових рішень.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали доводи, наведені у касаційній скарзі, та просили скасувати згадані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу необґрунтованою, просила залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.