Постанова
Іменем України
22 травня 2023 року
м. Київ
справа № 521/8998/13-ц
провадження № 61-10116св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 :
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за позовом ОСОБА_5 :
позивач- ОСОБА_5,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_3, подану адвокатом Нестеренком Станіславом Васильовичем, ОСОБА_5 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року у складі судді Граніна В. Л. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г.,Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
04 червня 2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні частиною будинку та земельної ділянки, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня бабуся - ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, зокрема з житлового будинку літера "А", загальною площею 136, 2 кв. м, житловою площею 88,2 кв. м, сараїв літери "И", "Т", гаражів літери "О", "Р", вбиральні літера "С" (далі - спірний будинок).
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є її онуки - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які спадкують після смерті батька ОСОБА_8, а також дочка - ОСОБА_3 .
ОСОБА_4, яка є спадкоємцем першої черги, відмовилась від прийняття спадщини. ОСОБА_5 є онукою спадкодавиці і донькою ОСОБА_3 .
У встановлений законом строк вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено через ненадання правовстановлюючих документів на спадкове майно, які знаходяться у ОСОБА_3, яка відмовляється їх надати.
З урахуванням уточнення позовних вимог (23 червня 2015 року, т. 1, а. с. 205) просили визнати за кожним із них право власності на 1/4 частину спірного будинку.
Короткий зміст позовних вимог за позовом ОСОБА_5 .
У грудні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про усунення їх від права на спадкування за законом, зміну черговості у спадкуванні та визнання за нею права власності на частину спірного будинку.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мають права на спадкування після смерті ОСОБА_7, оскільки спадкодавиця перебувала у безпорадному стані, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ухилялися від свого обов`язку утримувати спадкодавицю, вчиняли дії, що вказують на зневажливе, байдуже та споживче ставлення до ОСОБА_7 .
З урахуванням зміни предмета позову (11 квітня 2017 року, т. 2, а. с. 182) просила усунути ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від права на спадкування за законом; змінити черговість у спадкуванні та визнати її право на спадкування за законом разом із спадкоємицею першої черги ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2016 року, позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину спірного будинку. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину спірного будинку.
Суди виходили з того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали належні та допустимі докази існування перешкод для оформлення спадкових прав, у зв`язку із відсутністю у них оригінала свідоцтва про право власності на спірний будинок, які не спростовані стороною відповідача.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що суди не дали оцінку доводам про те, що ОСОБА_7 була учасником Великої Вітчизняної війни, інвалідом 1 групи. Протягом усього часу проживання у м. Одесі, з 1999 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 проживала з ОСОБА_3 та її дочкою, ОСОБА_5, утримувалась за їх рахунок.
Суди незаконно відмовили у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5, позбавивши ії права на доведення у неї спадкових прав після смерті ОСОБА_7 .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину спірного будинку. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину спірного будинку. У позові ОСОБА_5 відмовлено.
Задовольнивши позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги і мають право на спадкування після смерті ОСОБА_7 .
Відмовивши у позові ОСОБА_5, суд виходив з недоведеності позовних вимог в частині усунення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від спадкування. Суд також вказав, що позов ОСОБА_5 заявлений в межах позовної давності (т. 4, а. с.178-182).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції постанови суду апеляційної інстанції, резолютивну частину рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказав, що оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 у порядку представлення, у встановленому законом порядку прийняли спадщину, проте нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а ОСОБА_3 не визнає право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на спадщину, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову шляхом визнання за ними права власності на частину спадкового майна.
Погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у позові ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_5 не довела: ухилення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавиці; їхньої винної поведінки, зокрема відмови у надані бабусі допомоги; потреби ОСОБА_7 у допомозі саме від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; безпорадного стану спадкодавиці.
У частині зміни мотивів рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції стосовно дотримання строків позовної давності щодо вимог ОСОБА_5 є помилковими, оскільки ОСОБА_5, як спадкоємиці за заповітом, було відомо про права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на спадкування за законом за правом представлення з часу відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Водночас суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові ОСОБА_5 з підстав недоведенності, оскільки позовна давність застосовується лише у разі доведеності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У червні 2021 року ОСОБА_3 через адвоката Нестеренка С. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та задовольнити позов ОСОБА_5 .
У червні 2021 року ОСОБА_5 направила поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, просила їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та задовольнити її позов.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є ідентичними.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанцій не застосував правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17, провадження № 61-27212св19, від 26 червня 2019 року у справі № 316/2551/15-ц, провадження № 61-12635св18, від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, провадження № 61-18578св18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 589/3209/16-ц, провадження № 61-17020св18, від 30 березня 2020 року у справі № 204/1444/17, провадження № 61-14830св19, від 17 жовтня 2018 року у справі № 727/3905/16-ц, провадження № 61-19148св18, від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18, від 22 жовтня 2018 року у справі № 644/7044/15-ц, провадження № 61-30357св18. Суд не дослідив зібрані у справі докази.
Суди не дослідили довідку-виписку із домової книги від 26 вересня 2012 року № 1836, яка підтверджує факт спільного проживання заявників із спадкодавицею з 2001 року до 2012 року, не надали оцінки та не навели мотивів її відхилення, а взяли до уваги лише факт реєстрації місця проживання ОСОБА_5 .
Суди не надали оцінку квитанціям, чекам, накладним на підтвердження здійснення матеріальних витрат на забезпечення потреб ОСОБА_7, листу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 08 серпня 2011 року № 02-С-4656, поясненням ОСОБА_7 від 08 жовтня 2010 року, наданим у відділенні міліції "Застава".
Висновки судів про недоведеність безпорадного стану ОСОБА_7 суперечать фактичним обставинам справи. Обставини неможливості ОСОБА_7 самостійно пересуватися, самообслуговуватись підтверджено показаннями свідків в іншій справі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухилялись від матеріального забезпечення ОСОБА_7 та від будь-якого піклування, не брали участі у її похованні, всі витрати понесли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції необґрунтована відхилив доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо неправильно обраного способу захисту за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо позовної давності, оскільки ОСОБА_5 отримала відповідь П`ятої одеської державної нотаріальної контори від 01 квітня 2013 року № № 260/02-14, якою їй повідомлено, що вона не має права на спадкування за законом.
Доводи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мотивований тим, що суди обґрунтовано встановили, що ОСОБА_7 не перебувала у безпорадному стані.
Вони обрали правильний спосіб захисту, з огляду на невизнання ОСОБА_3 їхнього права на спадкування.
Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів у справі.
Суди обґрунтовано встановили, що ОСОБА_5 не надала будь-яких допустимих та належних доказів звернення ОСОБА_7 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо надання допомоги, і їй в цьому було відмовлено.
Суд обґрунтовано відхилив роздруківки показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, оскільки вони суперечать матеріалам справи, і обґрунтовано критично поставився до тверджень ОСОБА_5, що вона фінансово утримувала ОСОБА_7, оскільки мала непостійний дохід та рівень її доходу аналогічний доходу ОСОБА_7 .
Суди правильно врахували, що якщо б ОСОБА_7 бажала залишити ОСОБА_5 частину спірного будинку або весь будинок, то мала можливість зробити це за життя, зокрема, зазначивши про це у заповіті, який вона склала 19 червня 2012 року у м. Києві на користь ОСОБА_5 .
Рішення суду апеляційної інстанції є законним, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою адвокатом Нестеренком С. В., та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 .
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, відзиву на них, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається зі спірного будинку.
Право власності ОСОБА_7 на цей будинок підтверджується свідоцтвом від 01 вересня 2010 року, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради, витягом Комунального підприємства "ОМБТІ та РОН" від 13 вересня 2010 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 грудня 2015 року (т. 1, а. с.17, 124, 125, 150).
Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями за законом першої черги є її дочка - ОСОБА_3 та її онуки - ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ОСОБА_4 (діти сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (т. 1. а. с.10-16, 18, 19, 111-113)
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини: ОСОБА_2 - 15 жовтня 2012 року; ОСОБА_1 - 15 жовтня 2012 року; ОСОБА_3 -14 грудня 2012 року; ОСОБА_5 -15 грудня 2012 року і 26 лютого 2013 року (т. 1, а. с.107-110, 136 зворот).
15 жовтня 2012 року ОСОБА_4 звернулись до нотаріуса із заявою про відмову від належної їй частки у спадщині (т. 1, а. с.109).
Відповідно до листів П`ятої одеської державної нотаріальної контори від 11 березня 2013 року № № 260/02-14, 261/02-14, постанови П`ятої одеської державної нотаріальної контори від 26 травня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 у зв`язку з ненаданням оригіналів документів на спірний будинок.
Оригінали правовстановлюючих документів на спірний будинок знаходяться у ОСОБА_3, яка відмовляється надавати їх позивачам, оскільки не вважає їх спадкоємцями ОСОБА_7 .
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_7 з 2001 року визнана інвалідом 1 групи безстроково (т. 2, а. с.46), страждала на деякі захворювання, зокрема на онкологічне, що підтверджується медичною документацією (т. 4, а. с.1-14; т. 3, а. с. 17-29).
З 10 липня 2006 року і до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавиця ОСОБА_7 була зареєстрована і постійно проживала у спірному будинку (т. 1, а. с.116 зворот).
Станом на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у спірному будинку були зареєстровані і постійно проживали онуки спадкодавиці: ОСОБА_1 (з 1999 року), ОСОБА_2 (з 2006 року) і ОСОБА_5 (з 2010 року), водночас ОСОБА_5 у 1999 році прибула з Російської Федерації в Одеську область, Овдіопольський район (т. 1, а. с.117, 153, 154, 155, 156).
З 18 березня 2005 року ОСОБА_3 зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с.109 зворот,151).