ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/25350/21
адміністративне провадження № К/990/36339/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стеценка С.Г., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ"
до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Ключковича В.Ю. та Парінова А.Б.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (далі також - позивач, ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Держгеокадастру у місті Києві (далі також - відповідач, скаржник), у якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт використання позивачем частини земельної ділянки не за цільовим призначенням, на думку відповідача, полягає у тому, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, орієнтовною площею 0,10 га огороджена сітчастим металевим парканом, який закріплено на металевих стовпчиках. На частині паркану розміщено напис латинськими буквами "ELITEAUTO". При вході на огороджену територію встановлено ворота, хвіртку та тимчасову споруду (приміщення охорони), на верхній частині якої розміщено напис (посилання на адресу Інтернет сайту www.elite.cars.ua). Площа огородженої території вкрита асфальтобетонним покриттям та на ній розміщені транспортні засоби (легкові автомобілі). На частині огородженої території зведено тимчасову одноповерхову споруду площею приблизно 0,01 га, яка складається з двох приміщень, кімнат та холу. При вході до тимчасової споруди, над вхідними дверима, розміщено вивіску з написом "ELITEAUTO".
4. Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до інформації з сайту www.elite.cars.ua, зазначеного відповідачем в акті перевірки, автосалон розміщено за адресою місто Київ, Столичне шосе 33А, натомість земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027, яка була об`єктом перевірки, розташована за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 45. Тобто, вказаний відповідачем автосалон та земельна ділянка, що орендована позивачем, мають різні адреси.
5. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що належні та достатні докази порушення позивачем пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України відповідачем не надано. За таких підстав та встановлених судом обставини, з урахуванням оцінки зафіксованого порушення в акті перевірки, суд дійшов висновку, що припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 підлягає скасуванню, як такий, що складений посадовою особою контролюючого органу протиправно.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року у справі №640/25350/21 задоволено частково, а саме: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року змінено в мотивувальній частині; в іншій частині вказане рішення залишено без змін.
7. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин застосовуються норми спеціального Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), а не Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), як помилково зазначено судом першої інстанції.
8. Крім того, проаналізувавши зміст оскаржуваного припису, суд апеляційної інстанції зазначив, що припис не відповідає критерію пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з огляду на таке.
9. В зобов`язальній частині припису зазначено, що такий повинно бути виконано шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру. Поряд із цим, предметом дослідження проведеної перевірки також був договір від 14 вересня 2010 року про оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 та копія акта прийому-передачі вказаної земельної ділянки, які укладено між Київським міським головою та Першим віце-президентом ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ", яким зокрема встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору (п. 5.1 договору). Відтак, відповідачу, при прийнятті оскаржуваного припису було достеменно відомо, що позивач не зможе самостійно його виконати.
10. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що метою винесення припису є усунення встановлених перевіркою порушень законним шляхом, а не породження нових порушень законодавства. Отже, оскаржуваний припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 винесений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
11. З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача є часткового обґрунтованими, зокрема в частині мотивів, з яких судом першої інстанції постановлено рішення про задоволення позовних вимог. Однак, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги все ж є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення в мотивувальній частині.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням, зокрема, положень статті 187 та частини другої статті 188 Земельного кодексу України, а також безпідставно застосували у спірних правовідносинах Закон № 877-V.
14. Скаржник наголошує, що перевірка була проведена саме з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, при цьому перевірка господарської діяльності ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" з питань дотримання земельного законодавства при користуванні такою земельною ділянкою не проводилась, а тому, на думку скаржника, до спірних правовідносин мали бути застосовані положення Закону № 963-IV.
15. Також скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки тому, що матеріалами проведеної перевірки підтверджується факт здійснення позивачем реалізації легкових автомобілів, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, на якій розташовано такий автосалон - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.
16. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві зазначає, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення спірних рішень не було враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708, від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 818/1512/17, від 22 жовтня 2020 року у справах № 826/16214/17 та № 826/14317/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 160/27/19, від 31 березня 2021 року у справі № 810/4361/18 та від 27 січня 2022 року у справі № 0940/1791/18, про те, що у випадку перевірки земельних ділянок за об`єктом, посилання на норми Закону № 877-V є безпідставними, оскільки спеціальним законом у спірних правовідносинах є Закон № 963-IV.
17. Поміж іншим, скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 0840/3368/18 та від 25 травня 2022 року у справі № 120/1196/19-а, про те, що формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
18. Касаційна скарга надійшла до Суду 22 грудня 2022 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 4 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №640/25350/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
20. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 травня 2023 року.
21. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
22. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження позивачем отримано 4 січня 2023 року через електронний кабінет.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
23. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:132:0027 перебуває у комунальній власності міста Києва в особі Київської міської ради. Реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 20699728. Категорія земель - землі рекреаційного призначення. Цільове призначення - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту. Вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування футбольних полів (для розширення учбово-спортивної бази "Конча-Заспа". Площа земельної ділянки - 3,7900 га).
24. Вказана земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" (ЄДРПОУ 00305981) на праві оренди. Дата державної реєстрації речового права - 31 травня 2017 року.
25. Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у місті Києві відповідно до вимог статей 6, 10 Закону № 963-IV проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:90:132:0027, яка розташована в місті Києві, шосе Столичне, 45, за результатом якої складено акт від 30 липня 2021 року №194-ДК/165/АП/09/01/-21 (далі - акт перевірки).
26. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України.
27. Приписом від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 приписано позивачу вжити визначені законодавством України у сфері регулювання земельних відносин заходів щодо приведення частини земельної ділянки, що перебуває у користуванні (на праві оренди) ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" та використовується останнім не за цільовим призначенням, до вимог земельного законодавства шляхом розроблення відповідної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з внесенням відповідних змін до Державного земельного кадастру.
28. Не погоджуючись із приписом відповідача від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
30. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
32. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
33. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково прийнятні з огляду на таке.
34. Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положень статті 187 та частини другої статті 188 Земельного кодексу України, а також безпідставно застосували Закон № 877-V, оскільки до спірних правовідносин слід було застосовувати положення Закону № 963-IV. Також, скаржник посилається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 826/11708, від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 818/1512/17, від 22 жовтня 2020 року у справах № 826/16214/17 та № 826/14317/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 160/27/19, від 31 березня 2021 року у справі № 810/4361/18 та від 27 січня 2022 року у справі № 0940/1791/18, про те, що у випадку перевірки земельних ділянок за об`єктом, посилання на норми Закону № 877-V є безпідставними, оскільки спеціальним законом у таких правовідносинах є Закон № 963-IV.
35. Водночас колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на зміст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, у якій заначено таке:
"Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України від 22 травня 2003 року № 858-ІV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-ІV) та Законом України від 7 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" ( далі - Закон № 3613-VI).
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон №963-IV).
Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Статтею 4 Закону № 963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави дійти висновку про те, що ГУ Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону № 963-IV "….".
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходили, зокрема з протиправності дій відповідача з проведення перевірки, мотивуючи свої висновки положеннями Закону № 877-V.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Тобто, указаним Законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Таким чином, особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі №877-V, не поширюються на здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.
Враховуючи те, що норми Закону № 877-V стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону №963-IV.
З огляду на викладене та враховуючи обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що у цьому випадку відповідач здійснив саме державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельної ділянки, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин застосовуються норми спеціального Закону №963-IV, а не Закону № 877-V, як помилково зазначено судом першої інстанції.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі № 806/1723/18 та у постанові від 27 лютого 2020 року у справі 818/1512/17, від 16 липня 2020 року у справі №819/1781/17, від 8 лютого 2022 у справі №160/1040/19, від 11 серпня 2020 року у справі №818/1851/17, від 18 травня 2022 року у справі № 420/5932/18.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не повинен був діяти за процедурою здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, регламентованою положеннями Закону № 877-V та міг вжити щодо позивача певні заходи впливу, визначені, зокрема Законом № 963-IV.
З огляду на наведене, оскільки з боку відповідача відсутні процедурні порушення під час здійснення ним державного контролю за використанням та охороною земель, колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку висновкам відповідача щодо виявлених під час вказаного контролюючого заходу поршень позивачем вимог земельного законодавства".
36. Окрім того, з резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року вбачається, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у місті Києві задовольнив частково та змінив в мотивувальній частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року.
37. З вищезазначеного вбачається, що доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 187 та частини другої статті 188 Земельного кодексу України, Закону № 877-V, Закону № 963-IV, а також неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, не знайшли підтвердження. Вказані доводи є аналогічними тим, які викладені в апеляційній скарзі Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та яким судом апеляційної інстанції уже було надану оцінку. У касаційній скарзі не наведено мотивів щодо іншого тлумачення вказаних норм права, аніж це зроблено судом апеляційної інстанції.
38. Також Суд не приймає посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 0840/3368/18 та від 25 травня 2022 року у справі № 120/1196/19-а, про те, що формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів. Оскільки колегією суддів Верховного Суду зі змісту оскаржуваних судових рішень не встановлено та у касаційній скарзі не мотивовано, що припис від 12 серпня 2021 року №194/ДК/0007Пр/03/1/-21 був скасованих через зазначення у ньому будь-яких формальних неточностей. Навпаки, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року указано, що "з боку відповідача відсутні процедурні порушення під час здійснення ним державного контролю за використанням та охороною земель".
39. З приводу доводів касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки тому, що "матеріалами проведеної перевірки підтверджується факт здійснення реалізації легкових автомобілів, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, на якій розташовано такий автосалон - 07.02 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту", то колегія суддів звертає увагу, що сам відповідач наполягає на тому, що "перевірка була проведена саме з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, при цьому перевірка господарської діяльності ТОВ "Футбольний клуб "Динамо" Київ" з питань дотримання земельного законодавства при користуванні такою земельною ділянкою не проводилась", то колегія суддів зазначає таке.