ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/7257/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 (суддя Татарчук В. О.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023 (Кузнецов В. О. - головуючий суддя, судді Коваль Л. А., Мороз В. Ф.) у справі
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка, 36"
до 1) Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради,
2) Дніпровської міської ради,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кангаро Груп",
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1,
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2,
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубко Валерій Юрійович,
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради,
про визнання протиправними дії державного реєстратора та визнання недійсним договору оренди,
(у судове засідання в режимі відеоконференції з`явилася представниця скаржника Кузюр О. О.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка, 36" (далі - ОСББ "Шевченка, 36") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - Міськрада), Департаменту по роботі з активами Міськради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кангаро Груп" (далі - ТОВ "Кангаро Груп", в якому просило визнати протиправними дії державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Зубка Валерія Юрійовича про реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Дніпра в особі Міськради на підвал житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, та припинити право власності Міськради на зазначений підвал, скасувавши запис № 31257886 від 15.04.2019 про реєстрацію права власності; визнати недійсним договір оренди від 31.01.2020 № 86-ДРА/20 нежитлових вбудованих приміщень № І-Х загальною площею 274,4 кв. м (в т. ч. вхід у підвал В та В1 24,2 кв. м), розташованих за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, у підвалі 2-х поверхового будинку, укладеного між Департаментом по роботі з активами Міськради та ТОВ "Кангаро Груп".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація права власності на підвальні приміщення за Міськрадою та передача в оренду ТОВ "Кангаро Груп" спірного приміщення, порушує право власності власників квартир будинку, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, оскільки спірні приміщення є допоміжними приміщеннями.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 15.04.2019 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46553519 державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Зубковим В. Ю. за Міськрадою зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № І-Х, розташовані у підвалі житлового будинку літ. В-2, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.02.2020 № 199933619.
Наявні в матеріалах справи копії матеріалів технічної інвентаризації, надані КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, з інвентаризаційної справи за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, свідчать про те, що нежитлові приміщення №І-Х загальною площею 250,2 кв. м є підвальними приміщеннями.
24.05.2019 між КП "Жилсервіс-2" ДМР та ОСББ "Шевченко 36" підписаний акт приймання-передачі об`єкта в управління з управління відповідно до умов якого будинок за адресою: вул. Шевченка, 36, літ.В-2, м. Дніпро, передається з управління КП "Жилсервіс-2" ДМР в управління ОСББ "Шевченко 36" з 01.05.2019 із загальною площею будинку (частини будинку) 1397,1 кв. м, з якої житлова площа квартир 382,0 кв. м, загальна площа квартир 676,9 кв. м, у тому числі підвали площею 250,2 кв. м.
31.01.2020 між Департаментом по роботі з активами Міськради (орендодавець) та ТОВ "Кангаро Груп" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 86-ДРА/20.
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення Міськради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення № І-Х, загальною площею 274,4 кв. м (у т. ч. вхід у підвал В та В1 24,2 кв. м), розташовані за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, у підвалі 2-х поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 625 043,00 грн без ПДВ, що перебувають на балансі комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Міськради, під використання для розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Використання об`єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.
Позивач вважає, що спірні нежитлові приміщення - спільне майно співвласників житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Шевченка, 36, м. Дніпро, які є допоміжними приміщеннями, а тому державна реєстрація права власності на майно за відповідачем-2 є такою, що здійснена за відсутності законних підстав та порушує права співвласників, що й стало причиною виникнення спору й подання позову з вимогами, які є способом захисту прав співвласників багатоквартирного будинку в особі позивача.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі № 904/7257/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів аргументовані тим, що дослідивши наявний в матеріалах справи висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2022 № 5684-21, складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2021 у цій справі, судами встановлено, що враховуючи час будівництва, конструктивні складові, габаритні розміри, об`ємно-планувальні та архітектурні рішення, спірні підвальні приміщення належать до числа допоміжних приміщень житлового будинку. Матеріали справи не містять, а учасниками справи не доведено, що спірні приміщення з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення а ніж допоміжні приміщення житлового будинку.
Водночас обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним і можливим з точки зору подальшого примусового виконання судового рішення. Право позивача порушено реєстрацією права власності за відповідачем-2, тому належним способом захисту буде звернення з позовними вимогами про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та відзиву на касаційну скаргу
4.1. Міськрада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальні частини рішень судів попередніх інстанцій відповідно до доводів, наведених у скарзі.
Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, заявник зазначає, що відсутній висновок щодо застосування частини 9 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, частин 2, 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пункту 1, частини 1, статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пункту 1 частини 2, частини 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" в поєднанні з висновками, викладеними у рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 у справі № 1-22/2011 щодо можливості здійснення державної реєстрації права власності на допоміжні приміщення за юридичною особою - об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку та можливості застосовування такого способу захисту як витребування майна з чужого незаконного володіння відносно допоміжних приміщень юридичною особою - об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, виконання якого передбачає реєстрацію права власності на таке майно за управною особою, без згоди (рішення) інших співвласників будинку.
Так як спір у справі стосується нерухомого майна, яке за своїм статусом відноситься або є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, особливістю правового статусу (за наявністю підтвердження такого статусу), яких є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення як на окремий об`єкт цивільних прав. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19.
На думку скаржника належний спосіб захисту в такій категорії справ є звернення з позовними вимогами щодо відновлення свого майнового права до усіх суб`єктів, які на думку позивача порушують його право власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Тобто, саме такий спосіб захисту є найефективнішим та поновить порушені права позивача. Застосування до спірних правовідносин такої конструкції дозволить поновити права та уникнути порушення майнових прав інших співвласників ОСББ на допоміжні приміщення. Схожа за змістом правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.