ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 925/636/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Мегабанк": Зінчука Я. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. - головуючого, Грека Б. М., Полякова Б. М.
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022
у складі судді Дорошенко М. В.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Банк звернувся у справі про неплатоспроможність Фізичної особи із заявою з грошовими вимогами до боржника на підтвердження яких, зокрема, надав: розрахунок заборгованості, копії кредитного договору, рішення суду про звернення стягнення на заставне майно боржника та банківські виписки по особовому рахунку боржника.
2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, відмовив у визнанні заявлених Банком грошових вимог до боржника з мотивів ненадання ним доказів на підтвердження: виконання рішення суду, факту, дати і ціни продажу предмета застави та недостатності вартості майна для задоволення усіх грошових вимог заявника.
3. Під час розгляду касаційної скарги Банку на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- який стандарт доказування грошових вимог кредитора у справі про банкрутство (неплатоспроможність)?
- якими доказами можуть підтверджуватися грошові вимоги кредитора у справі про банкрутство (неплатоспроможність)?
- чи може підтверджувати банківська виписка з особового рахунка розмір боргу за договором банківського кредиту?
- чи підлягає застосуванню позовна давність у справі про банкрутство при розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника та хто може бути правомочним суб`єктом звернення із заявою про застосування позовної давності під час розгляду таких вимог?
- яка позовна давність застосовується до грошових вимог кредитора в частині здійснених ним нарахувань, визначених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)?
- з якого моменту починається перебіг позовної давності у разі стягнення з боржника різниці між отриманою від реалізації заставного майна сумою та загальним розміром заборгованості, визначеним рішення суду?
- чи продовжується позовна давність під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)?
4. Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання заявлених Банком грошових вимог до боржника, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень щодо заяви
5. Господарським судом Черкаської області здійснюється провадження у справі № 925/636/22 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, боржник) про неплатоспроможність.
6. 08.08.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк", банк, скаржник) від 28.07.2022 б/н з грошовими вимогами до ОСОБА_1, в якій банк просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника його вимоги в сумі 247 041,18 грн в порядку черговості та 4 962,00 грн (витрати на оплату судового збору) як вимоги першої черги. До складу заявленої банком суми грошових вимог в розмірі 247 041,18 грн згідно розрахунку включені:
- 52 305,00 грн залишку заборгованості з повернення кредиту за кредитним договором від 22.11.2007 № 171-23П/2007, не покритої вирученою від реалізації предмета застави сумою коштів;
- 126 298,82 грн залишку нарахованих і не сплачених боржником процентів за користування кредитом за період з 01.12.2010 по 30.06.2022;
- 67 963,65 грн штрафів, в тому числі: 50 127,09 грн штрафів нарахованих станом на 22.05.2013 та врахованих у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц та 17 836,56 грн штрафів, передбачених пунктом 7.2 кредитного договору від 22.11.2007 № 171-23П/2007 нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з червня 2013 року по лютий 2020 року та за неповернення кредиту після 21.11.2014;
- 473,71 грн пені нарахованої станом на 22.05.2013 та врахованої у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц.
7. Заява АТ "Мегабанк" мотивована наявністю у банку грошових вимог до боржника, що виникли через неналежне виконання ОСОБА_1 як позичальником зобов`язань за кредитним договором, в рахунок заборгованості за яким рішенням суду звернуто стягнення на заставне майно боржника, кошти від реалізації якого зараховані в рахунок оплати наявної заборгованості перед заявником, частина з якої наразі не погашена.
8. На підтвердження заявлених грошових вимог до боржника АТ "Мегабанк" до заяви долучило, зокрема, розрахунок заборгованості та копії кредитного договору, банківських виписок, рішення суду про звернення стягнення на заставне майно боржника.
9. ОСОБА_1 у письмових запереченнях та відзиві щодо вимог банку заперечив, зазначивши, що прийняття судом рішення від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц про звернення стягнення на заставне майно боржника для задоволення вимог АТ "Мегабанк" в сумі 271 254,09 за кредитним договором від 22.11.2007 №171-23п/2007 та договором застави майна від 26.11.2007 № 171-23п/2007-з і виконання цього судового рішення є підставою для припинення права банку на звернення з кредиторськими вимогами до боржника, що вже були розглянуті іншим судом, з урахуванням чого заявлені банком грошові вимоги є надуманими та не підтвердженими доказами. Крім того, за твердженням ОСОБА_1, банк не довів, що одержані від реалізації предмета застави кошти в сумі 90 650,00 грн були зараховані в рахунок погашення заборгованості по кредиту та не надав доказів недостатності виручених від реалізації предмета застави коштів для задоволення його вимог до боржника. Також, боржник у поданих до суду запереченні та відзиві заявив про застосування до заявлених АТ "Мегабанк" грошових вимог позовної давності, яка за його твердження сплинула на момент звернення банку із заявою до суду.
10. Керуючий реструктуризацією ОСОБА_1 - арбітражний керуючий Максимов Андрій Анатолійович (далі - керуючий реструктуризацією боржника Максимов А. А.) вимоги АТ "Мегабанк" не визнав з посиланням, зокрема, на те, що банк, грошові вимоги якого згідно рішення суду від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц є забезпеченими заставою не надав договору застави майна від 26.11.2007 № 171-23п/2007-з та в заяві з вимогами до боржника не зазначив про відмову повністю чи частково від забезпечення. Крім того, банк не зазначив про результати виконання наведеного рішення та не зазначив суму, одержану від реалізації предмета застави. Також керуючий реструктуризацією Максимов А. А. звернув увагу на заявлене боржником клопотання про застосування позовної давності, що, на його думку, є додатковою підставою для відхилення грошових вимог банку.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
11. 22.11.2007 між АТ "Мегабанк" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 171-23п/2007 (далі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (далі - кредит) на (придбання автомобіля) у розмірі 160 118,00 грн на строк з 22.11.2007 до 21.11.2014, а позичальник зобов`язується на передбачених договором умовах повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 15,8 % річних.
12. Згідно із пунктом 1.2. кредитного договору кредит надається за умови укладання договору застави згідно з пунктом 2.1. цього договору.
13. Визначення сукупної вартості кредиту (з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту) та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (пункт 1.3. кредитного договору).
14. Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору зобов`язання позичальника за договором забезпечуються заставою рухомого майна згідно з договором застави.
15. Згідно із пунктами 3.2.1 - 3.2.3. кредитного договору позичальник зобов`язується: повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 год 21.11.2014. Використати кредит на цілі, визначені у пункті 1.1. договору. Своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та комісійну винагороду на умовах та в порядку, визначених договором.
16. Відповідно до пункту 3.3.1. кредитного договору кредитодавець має право: достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів у випадках: порушення позичальником умов договору; порушення заставодавцем умов договору застави, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, що призвело або може призвести до втрати предмету застави; якщо у позичальника сталися будь-які обставини, які на думку кредитодавця можуть призвести до погіршення його фінансового стану та невиконання ним зобов`язань за договором.
17. У разі настання подій, не залежних від волі сторін договору, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитодавця (зокрема, зміни облікової ставки Національного банку України, зміни чинного законодавства, зміни кон`юнктури кредитного ринку та/або вартості куплених кредитодавцем грошово-кредитних ресурсів, збільшення витрат кредитодавця з інших незалежних від кредитодавця причин) змінити процентну ставку за користування кредитом, повідомивши про це позичальника письмово за 7 календарних днів до дати, з якої починає діяти нова процентна ставка (пункт 3.3.4. кредитного договору).
18. Згідно із пунктами 4.2., 4.3. кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше двадцять п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а також в день повного повернення кредиту. За користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1. договору, кредитодавець нараховує, а позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних.
19. Відповідно до пункту 7.1. кредитного договору за користування кредитом понад строк, встановлений пунктами 1.1, 3.2.1 договору, та/або недотримання строків сплати нарахованих процентів позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.
20. Позичальник сплачує кредитодавцю штраф у наступних випадках:
- за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту згідно з додатком № 1 - у розмірі 10 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту;
- за несвоєчасне повернення кредиту згідно з підпунктом 3.2.1 договору - у розмірі 25 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту;
- за використання кредиту не за цільовим призначенням згідно з пунктом 3.2.2 договору - у розмірі 25 % від суми кредиту, що використано не за цільовим призначенням;
- за невиконання прийнятих на себе обов`язків згідно з пунктом 3.2.3 договору - у розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплачених процентів та комісійних винагород;
- за невиконання будь-якого з прийнятих на себе обов`язків згідно з пунктами 3.2.4 - 3.2.15 договору - у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту (пункт 7.2. кредитного договору).
21. Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік платежів з повернення позичальником кредиту частинами у період з 22.11.2007 по 21.11.2014.
22. 06.02.2014 Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалив рішення у справі № 711/4990/13-ц за позовом АТ "Мегабанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставне майно, яким позов АТ "Мегабанк" задовольнив; для задоволення вимог АТ "Мегабанк" в розмірі 271 254,09 грн звернув стягнення на майно ОСОБА_1, що є предметом застави за договором застави майна від 26.11.2007 № 171-23П/2007-з (далі - договір застави), укладеним між ОСОБА_1 та АТ "Мегабанк", а саме: автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 вартістю 160 118,00 грн, шляхом продажу АТ "Мегабанк" від імені заставодавця зазначеного предмету обтяження будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на рівні не нижчої за звичайну ціну на цей вид майна у порядку встановленому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; надав АТ "Мегабанк" право зняти вказаний транспортний засіб з обліку ДАІ при УМВС України у Черкаській області; зобов`язав ОСОБА_1 передати у володіння АТ "Мегабанк" предмет застави за договором застави, а також передати ключі і необхідні документи.
23. Рішенням суду від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц, яке набрало законної сили, встановлені такі обставини: ОСОБА_1 та АТ "Мегабанк", правонаступником якого є АТ "Мегабанк" уклали між собою кредитний договір від 22.11.2007 № 171-23П/2007, на виконання якого АТ "Мегабанк" надав ОСОБА_1 кредит на придбання автомобіля у розмірі 160 118,00 грн строком з 22.11.2007 по 21.11.2014 зі сплатою 15.5 % річних, з 30.09.2008 зі сплатою 22,0 % річних. Кошти були надані 22.11.2007 у повному обсязі. Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ "Мегабанк" за кредитним договором між сторонами був укладений договір застави майна, за яким ОСОБА_1 передав у заставу АТ "Мегабанк" автомобіль CITROEN, модель С4 Picasso 1.81, 2007 р. в., реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 вартістю 160 118,00 грн. ОСОБА_1 в порушення пунктів 1.1, 3.2.3, 4.2 кредитного договору не повертає кредит і не сплачує проценти за користування ним. Станом на 22.05.2013 поточний борг ОСОБА_1 перед АТ "Мегабанк" становить 255 142,29 грн, в тому числі: 142 955,00 грн залишок кредиту, 77 698,29 грн залишок несплачених процентів, 34 015,29 грн штрафів, 473,71 грн пені. Крім того, в порушення пункту 2.1.3 договору застави майна ОСОБА_1 не застрахував предмет застави на його повну вартість на користь заставодержателя, що надає право АТ "Мегабанк" відповідно до пункту 6.4 договору застави майна стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 10 % від вартості предмета застави, що становить суму 16 111,80 грн. Тому загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Мегабанк" за кредитним договором та договором застави майна становить 271 254,09 грн, в рахунок погашення якої звертається стягнення на предмет застави.
24. Кредитна комісія з питань кредитування фізичних осіб АТ "Мегабанк" на своєму засіданні, оформленому протоколом від 17.07.2014 № 70 прийняла рішення про надання дозволу на реалізацію заставного майна автомобіля CITROEN С4 Picasso, 2007 р. в. НОМЕР_1, що є забезпеченням за кредитним договором, на загальну суму не меншу еквіваленту 7 500,00 дол. США з направленням коштів на погашення заборгованості за кредитом.
25. 18.07.2022 Господарський суд Черкаської області постановив ухвалу у справі № 925/636/22, якою, зокрема, відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 ; призначив керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 арбітражного керуючого Максимова А. А.
26. 19.07.2022 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі № 925/636/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
27. 08.08.2022 до суду надійшла заява АТ "Мегабанк" з грошовими вимогами до ОСОБА_1, яка є предметом цього судового розгляду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
28. Ухвалою від 08.12.2022 Господарський суд Черкаської області, зокрема, відхилив повністю грошові вимоги АТ "Мегабанк" до ОСОБА_1 в сумі 247 041,18 грн.
29. Ухвала суду першої інстанції мотивована недоведенням АТ "Мегабанк" заявлених грошових вимог до боржника з огляду на ненадання ним доказів на підтвердження виконання рішення суду від 06.02.2014 у справі № 711/4990/13-ц щодо продажу предмета застави, факту, дати і ціни продажу предмета застави та недостатності вартості майна для задоволення усіх грошових вимог банку.
30. Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість визначення початку перебігу позовної давності для її застосування до вимог заяви банку, який за такими вимогами визначається від дня виконання рішення суду, тоді як АТ "Мегабанк" доказів на підтвердження виконання рішення суду щодо продажу предмета застави не надало.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
31. Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.03.2023 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22 залишив без змін.
32. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відхилення заявлених АТ "Мегабанк" грошових вимог до боржника та неможливості визначення початку перебігу позовної давності за заявленими вимогами банку через ненадання АТ "Мегабанк" доказів виконання рішення суду про звернення стягнення на заставне майно, продажу такого майна боржника та недостатності отриманої від реалізації майна суми для погашення вимог банку.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
33. 03.04.2023 АТ "Мегабанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.12.2022 у справі № 925/636/22, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати АТ "Мегабанк" кредитором ОСОБА_1 із загальною сумою вимог 247 041,18 грн та включити у перелік кредиторів у відповідній черговості, а також визнати вимоги в сумі 4 962,00 грн (витрати зі сплати судового збору) як вимоги першої черги.
Рух касаційної скарги
34. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/636/22 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023.
35. 06.04.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 925/636/22 за касаційною скаргою АТ "Мегабанк"; призначив розгляд касаційної скарги на 04.05.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 18.04.2023.
36. У зв`язку з перебуванням судді Картере В. І. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 925/636/22 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023.
37. Ухвалою від 04.05.2023 Верховний Суд прийняв справу за касаційною скаргою АТ "Мегабанк" до провадження та призначив її розгляд на 04.05.2023; задовольнив клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції.
38. У судове засідання 04.05.2023 з`явився представник АТ "Мегабанк", який надав пояснення щодо поданої касаційної скарги, тоді як боржник ( ОСОБА_1 ) не вийшов на зв`язок у підсистемі відеоконференцзв`язку. При цьому 04.05.2023 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 від 04.05.2023 б/н, в якій боржник просить провести розгляд справи за його відсутності та відмовити у задоволенні касаційної скарги банку в повному обсязі з мотивів наведених у поданому ним до суду відзиві на касаційну скаргу.
39. Інші учасник своєї явки в судове засідання не забезпечили. Будь-яких заяв, клопотань від інших учасників справи щодо неможливості ним забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
40. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
41. Участь учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 06.04.2023 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 5 резолютивної частини ухвали суду.
42. До того ж, згідно з положеннями частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
43. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах проти України.
44. Суд наголошує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
45. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
46. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.
Розгляд клопотань
47. 28.04.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Мегабанк" від 17.04.2023 б/н, в якому боржник просить суд закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Мегабанк" на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України.
48. Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
- після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом;
- після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
49. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
50. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
51. У справі, що розглядається скаржник в якості підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду посилається, зокрема, на приписи пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, які ухвалою Верховного Суду від 06.04.2023 визнано достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
52. Проаналізувавши правовідносини у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення юридичного змісту спірних правовідносин (основний критерій подібності), судом встановлено, що висновки у справах наведених скаржником (постанови від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20 тощо) стосуються з-поміж іншого, зокрема, питання розгляду судом кредиторських вимог у справі про банкрутство, доказів, якими може підтверджуватися наявність заборгованості за договором кредиту. Тобто стосуються застосування норм права у правовідносинах, які за змістовим критерієм є подібними з правовідносинами у цій справі.
53. Оскільки правовідносини у справі, що розглядається та у справах наведених скаржником є подібними за змістовим критерієм, клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі з підстав визначених пунктом 5 частини першої статті 269 ГПК України задоволенню судом не підлягає.
54. Так само відсутні умови для задоволення клопотання боржника про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою з підстав визначених пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки у справі, яка переглядається, клопотання про застосування позовної давності до вимог заяви кредитора заявлено безпосередньо боржником, а не арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією), про необхідність формування висновку щодо можливості ним заявлення позовної давності до пред`явлених кредитором грошових вимог до боржника зазначає скаржник у поданій касаційній скарзі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(АТ "Мегабанк")
55. АТ "Мегабанк" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що на момент звернення банку із заявою з грошовими вимогами до боржника, ОСОБА_1 жодним чином не ставив під сумнів безспірність вимог банку, зокрема ним не було направлено будь-яких заперечень щодо правомірності чи неправомірності розрахунку боргових зобов`язань, не оспорювався кредитний договір, заборгованість перед банком підтверджена рішенням суду, яке набрало законної сили;
- суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним доказам у справі, які надані банком на підтвердження заявлених вимог до боржника;
- суди не надали оцінки умовам пункту 4.3. кредитного договору щодо права кредитодавця на нарахування відсотків за користування кредитом понад строк, визначений у пункті 1.1. договору.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Максимов А. А.)
56. Керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Максимов А. А. у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу щодо доводів скарги АТ "Мегабанк" заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні повністю, зазначаючи, що банк не надав доказів на підтвердження наявності в боржника залишку кредиту в сумі 52 305,00 грн, який обліковується за даним комп`ютерного обліку АТ "Мегабанк".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
57. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо стандарту доказування грошових вимог до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність)
58. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
59. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
60. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
61. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
62. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
63. За частиною першою статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
64. Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
65. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.
66. Згідно із частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
67. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).
68. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
69. За частиною третьою статті 45 КУзПБ заява кредитора має містити виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, їх обґрунтування та до неї в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
70. Отже, реалізація кредитором права на пред`явлення кредиторських вимог до боржника як будь-якого права на судовий захист майнових прав та визнання цих вимог судом обумовлена обов`язком доказування кредитором таких вимог, адже саме він повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести (викласти) обставини, що підтверджують заявлені ним вимоги до боржника.
71. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).
72. Верховний Суд звертає увагу, що провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
73. Тож визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство має своїм наслідком вплив не лише на права та інтереси самого кредитора (заявника) та боржника, а й на права та інтереси інших кредиторів у справі, адже в залежності від результату визнання їх судом перебуває можливість та обсяг розміру задоволення вимог таких кредиторів.
74. За цих умов, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що як наслідок порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також права боржника у справі про банкрутство.