Постанова
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 0503/8277/2012
провадження № 51-2891 ск 23
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2, розглянувши касаційну скаргу "подсудимой по части 2 статьи 191 УК Украины ОСОБА_1" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року,
встановила:
На електронну пошту Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, в якій порушується питання про перевірку вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.
Проте вказаних норм кримінально-процесуального закону при поданні касаційної скарги не було дотримано.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі зазначається особа, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обовʼязкові реквізити документа.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Ці вимоги спрямовані на встановлення того факту, що з касаційною скаргою звернулася саме конкретна особа як відповідний учасник провадження у межах закріпленого ст. 384 КПК 1960 року права на касаційне оскарження.
Однак, всупереч вказаних положень, надіслана до Верховного Суду засобами електронного зв`язку касаційна скарга не підписана електронним цифровим підписом.
Отримані матеріали також не містять оригіналу касаційної скарги з власноручним підписом особи (а не його копією).
Зазначене не дозволяє Суду ідентифікувати особу, що подала касаційну скаргу та підтвердити волевиявлення такої особи.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у скарзі зазначається назва суду, якому вона адресується.
Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Проте, у вказаній касаційній скарзі зазначено "Судебная коллегия по уголовным делам Кассационного суда Украины", що не узгоджується з вищезазначеними положеннями Закону.
Також, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі зазначається прохання особи, яка подає касаційну скаргу.
Таке прохання має узгоджуватися із приписами ст. 396 КПК 1960 року, згідно з якими в результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень: 1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги - без задоволення; 2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд; 3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу; 4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.