ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 161/19405/19
провадження № 51- 647 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року та касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк Волинської області, жителя АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Вирішено питання цивільного позову, витрат за проведення судових експертиз та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 18 лютого 2019 року о 19:45 год, керуючи технічно справним автомобілем марки "Volvo S60" реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проспекту Василя Мойсея в напрямку вул. Стрілецької зі сторони проспекту Перемоги м. Луцька Волинської області, в крайній лівій смузі руху зі швидкістю 50 км/год, проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, всупереч вимогам пунктів 2.3(б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не зупинився щоб надати дорогу пішоходу, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною автомобіля на ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка здійснювала перетин проїзної частини дороги з права наліво відносно руху автомобіля, поза пішохідним переходом, навпроти буд. № 4 на пр. В. Мойсея.
Внаслідок вищевказаних грубих порушень Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6, своїми необережними протиправними діями, які знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, спричинив пішоходу ОСОБА_8, тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я.
За ухвалою Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 змінено. На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 76 КК обов`язки. В решті вирок - залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзізасуджений та його захисник просять скасувати вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року та призначити новий судовий розгляд в іншому територіально найближчому суді першої інстанції. При цьому посилаються на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, зазначають, що слідчий експеримент від 12 вересня 2019 року не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), протокол слідчого експерименту не містить даних, залученого транспортного засобу, крім того під час слідчого експерименту не здійснювалась фото/відео фіксація. Указують на порушення права на захист ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту, адже він був проведений без його участі, без участі безпосередніх свідків ДТП. У зв`язку з цим, вважають недопустимим доказом висновок експерта від 18 жовтня 2019 року № 406 через те, що вихідні дані при його проведенні взяті зі слідчого експерименту.
Вказують, що судами проігноровані показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та не надано будь-якої оцінки письмовим доказам сторони захисту.
Зазначають, що суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання захисника щодо повторного дослідження доказів. А ухвала апеляційного суду не містить жодних суджень щодо доводів сторони захисту, які стосуються можливої неправильної кваліфікації дій особи та непроведення органом досудового розслідування слідчого експерименту з участю ОСОБА_6 та відхилення чи прийняття письмових доказів сторони захисту.
Крім того, вважають, що вирок був ухвалений упередженим судом, адже дочка потерпілої працює помічником судді в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, які убачає у невмотивованому звільненні ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у судовому засіданні просили задовольнити їх касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній, та відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу прокурора та відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого та його захисника.
Від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_11 до Суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі потерпілої, в якому він просить касаційну скаргу прокурора задовольнити та відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого та його захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого, захисника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Щодо доводів касаційної скарги прокурора про невмотивоване звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі статті 75 КК
Згідно зі статтею 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду в межах його дискреційних повноважень, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання. Висновок суду повинен ґрунтуватися на тих відомостях, які він оцінює на час ухвалення рішення, зокрема, відомостях про вчинений особою злочин, характер суспільно небезпечного діяння, його наслідки, зміст мети й мотивів протиправної поведінки, тривалість та інтенсивність протиправної діяльності, наявність чи відсутність судимості в особи, що притягається до кримінальної відповідальності. Крім того, важливе значення для вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням мають відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в головних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; посткримінальну поведінку; наскільки його ціннісні орієнтири співпадають із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічну характеристику винуватого тощо.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6, погодився із видом та розміром призначеного йому основного та додаткового покарання, проте вважав доцільним звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК з урахуванням даних про особу винного, конкретних обставин вчиненого, зокрема неправомірної поведінки потерпілої, яка, як учасник дорожнього руху, тобто особа, що бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі та зобов`язана дотримуватись Правил дорожнього руху в однаковій мірі, як і водії, переходила проїзну частину у невстановленому для цього місці, поза пішохідним переходом.
Крім того, своє рішення колегія суддів апеляційної інстанції мотивувала тим, що ОСОБА_6 вчинений необережний тяжкий злочин, пов`язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, який не є таким, що у відповідності до частини 1 статті 75 КК, унеможливлює застосування даної норми кримінального закону. При оцінці даних, які характеризують ОСОБА_6, суд враховав його вік, те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, тобто у нього наявні міцні соціальні зв`язки, є інвалідом ІІ групи, має одного із батьків - матір, яка є інвалідом ІІІ групи. Також врахував досудову доповідь, відповідно до якої виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а рівень ризику небезпеки для суспільства, оцінений, як низький. На думку органу пробації, виконання покарання можливе у порядку нагляду та застосуванню соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, як з боку органу пробації, так і залучивши до проведення цих заходів інші органи та установи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора, у зв`язку з чим вона не підлягає задоволенню.
Щодо доводів касаційної скарги засудженого та його захисника про ухвалення вироку упередженим судом