ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 554/10716/19
провадження № 51-3439км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
представник потерпілої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170040003112, за обвинуваченням
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактично проживаючого у АДРЕСА_2, раніше судимого, востаннє:
- 07 грудня 2015 року вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 2 місяців обмеження волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 16 червня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання, до призначеного покарання частково приєднано ОСОБА_9 невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2015 року та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 визначено рахувати із 16 червня 2021 року, а строк попереднього ув`язнення зараховано наступним чином: одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні обмеження волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_9 107 703 гривні 20 копійок у відшкодування матеріальної шкоди, а також 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2022 року вирок місцевого суду скасовано, звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він 11 травня 2017 року, перебуваючи на території Шевченківського району м. Полтави, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_8, під приводом купівлі для неї вантажного автомобіля задля прибутку від його експлуатації, отримав від останньої грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, які та добровільно передала йому, будучи переконаною в доброчесності його намірів.
Надалі ОСОБА_9, не маючи наміру виконувати досягнуту із потерпілою домовленість, привласнив отримані грошові кошти, за які придбав у квітні 2017 року вантажний автомобіль марки "Fiat Ducаto", д.н.з. НОМЕР_1 для власного користування а вже 15 червня 2017 року без дозволу потерпілої продав його іншій особі, при цьому отримані кошти від продажу привласнив і витратив на власні потреби.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_7 зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження щодо нього, оскільки останній ухилявся від явки до суду.
Крім цього, таке рішення було прийнято за відсутності обвинуваченого та його захисника, що за положенням ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Також, адвокат ОСОБА_7 стверджує, що закриваючи кримінальне провадження, апеляційний суд безпідставно не вирішив долю цивільного позову, який відповідно до ст. 129 КПК України слід було залишити без розгляду.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 просила задовольнити її касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілої сторони.
Прокурор ОСОБА_5 вимоги поданої касаційної скарги не підтримала та просила відмовити в їх задоволенні.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 про безпідставне звільнення апеляційним судом ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності є неспроможними з огляду на таке.
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 16 червня 2021 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який скоєно згідно з висунутим обвинуваченням у травні 2017 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення злочину), відповідно до положень ст. 12 вказаного Кодексу відноситься до нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.
В той же час, згідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
На час розгляду 08 серпня 2022 року апеляційним судом кримінального провадження щодо ОСОБА_9 закінчилися передбачені законом строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.
ОСОБА_9 та його захисник звернулися до суду з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.