Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 127/18411/22
провадження № 61-1908св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року в складі судді Бойко В. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 26 січня 2023 року в складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Оніщука В. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, про визнання права власності на автомобіль та визнання позивача добросовісним набувачем автомобіля,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" (далі - ТОВ "Дніпроолія") про визнання права власності на автомобіль та визнання позивача добросовісним набувачем автомобіля.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що йому на праві власності належав автомобіль марки "BMW" Х5, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, чорного кольору (далі - автомобіль) на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29 травня 2021 року № 6545/21/012482 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29 травня 2021 року.
До часу набуття позивачем права власності на спірний автомобіль він неодноразово був відчужений, проте першим власником автомобіля було ТОВ "Дніпроолія".
З Єдиного державного реєстру судових рішень позивачу стало відомо про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в справі № 160/9696/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року, визнано недійсним перший договір купівлі-продажу спірного автомобіля, укладений між ТОВ "Дніпроолія" та ОСОБА_3 . У зв`язку з цим 02 червня 2021 року до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено запис про скасування реєстрації права власності на вказаний автомобіль за позивачем. Станом на 07 червня 2022 року у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів право власності на автомобіль зареєстроване за ТОВ "Дніпроолія".
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу, на підставі якого позивач набув права власності на спірний автомобіль, не розірваний та не визнаний недійсним, що свідчить про правомірність набуття ним права власності на автомобіль, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати за ним право власності на спірний автомобіль;
- визнати його добросовісним набувачем автомобіля на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 29 травня 2021 року № 6546/21/012482, договору комісії від 29 травня 2021 року № 6546/21/012482, акта огляду реалізованого транспортного засобу від 29 травня 2021 року № 6546/21/012482, акта технічного стану транспортного засобу або його складової частини від 29 травня 2021 року, акта приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером від 29 травня 2021 року № 6546/21/012482, угоди про купівлю-продаж із третіми особами від 29 травня 2021 року № 6546/21/012482.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року залучено до участі в справі Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2022 року в справі замінено третю особу Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.
У грудні 2022 року Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області подала до суду клопотання, в якому просило закрити провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2022 року щодо ТОВ "Дніпроолія" було порушено провадження у справі про банкрутство, а постановою Господарського суду Вінницької області від 15 серпня 2022 року ТОВ "Дніпроолія" визнано банкрутом, створено ліквідаційну комісію і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гонту О. А. За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.
02 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Д. М. подав до суду клопотання, в якому просив суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, а цивільну справу передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області. Вказував, що відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, цей спір повинен розглядатися Господарським судом Вінницької області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ "Дніпроолія", а тому суд повинен направити справу на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
З аналогічним клопотанням про передачу справи на розгляд до Господарського суду Вінницької області звернулася до суду і арбітражна керуюча ТОВ "Дніпроолія" - Гонта О. А.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький міський суд ухвалою від 06 грудня 2022 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Д. М. про передачу справи на розгляд до Господарського суду Вінницької області відмовив. Провадження у цій справі закрив.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до Господарського суду Вінницької області, суд виходив із того, що відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства направлення справи до суду господарської юрисдикції, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, можливе лише у тому випадку коли провадження у цій справі відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство. Оскільки провадження у цій справі відкрито 23 серпня 2022 року, а провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпроолія" відкрито 14 лютого 2022 року, то відсутні підстави для направлення цієї справи до Господарського суду Вінницької області.
Закриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що оскільки ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2022 року порушено провадження у справі № 902/1420/21 про банкрутство ТОВ "Дніпроолія", то розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами господарського судочинства, а тому заявлені позовні вимоги повинні розглядатись Господарським судом Вінницької області.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Вінницький апеляційний суд постановою від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що, аналізуючи положення частини першої статті 255, частини першої статті 256 ЦПК України і частин другої та третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 23 серпня 2022 року, тобто після відкриття 14 лютого 2022 року господарським судом провадження у справі про банкрутство, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виконав вимоги частини першої статті 256 ЦПК України і роз`яснив позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи для подальшого його звернення до належного суду, а також у зв`язку з тим, що інших обов`язків для суду першої інстанції на цій стадії розгляду справи вказана частина статті не містила, то відсутні підстави для скасування правильних висновків суду першої інстанції, в тому числі щодо відмови у направленні справи до господарського суду.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
07 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Д. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2022 року і постанову Вінницького апеляційного суду від 26 січня 2023 року та прийняти нову постанову, якою передати справу до Господарського суду Вінницької області для її розгляду по суті у справі № 902/1240/21 про банкрутство ТОВ "Дніпроолія".
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди не врахували висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15 січня 2020 року в справі № 607/6254/15, від 15 червня 2021 року в справі № 916/585/18, а тому безпідставно відмовили у клопотанні позивача про передачу цієї справи до Господарського суду Вінницької області для її розгляду по суті в справі № 902/1240/21 про банкрутство ТОВ "Дніпроолія", чим позбавили позивача права на доступ до правосуддя.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Вінницького міського суду Вінницької області.
Справа надійшла до Верховного Суду в березні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що предметом розгляду цієї справи є вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Дніпроолія" про визнання права власності на автомобіль та визнання позивача добросовісним набувачем автомобіля.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2022 року щодо відповідача ТОВ "Дніпроолія" порушено провадження в справі № 902/1420/21 про банкрутство.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.