Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 463/12950/21
провадження № 61-403 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача -адвокат Лавринів Марія Ярославівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.
від 05 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, в якому просила суд визнати автомобіль спільною сумісною власністю подружжя та стягнути з ОСОБА_2 1/2 його вартості відповідно до висновку про оцінку майна у розмірі 111 960,00 грн, так як даний автомобіль був відчужений без її згоди.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано автомобіль марки "TОYOTA AVENSIS", сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код № НОМЕР_1, спільним майном подружжя
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, набутим за час шлюбу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості 1/2 частини автомобіля марки "TОYOTA AVENSIS", сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код № НОМЕР_1,
у розмірі 111 960,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у цій справі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 400,00 грн.
Ухвалою Личаківського районного судум. Львовавід 16 вересня 2022 року
у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Лавринів М. Я., відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2022 року скасовано.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року та ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року скасовано.
Постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 по визнання майна спільним майном подружжя та стягнення грошової компенсації вартості частини автомобіля задоволено частково.
Визнано автомобіль марки "TOYOTA AVENSIS", сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код № НОМЕР_1, спільним майном подружжя
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, набутим за час шлюбу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію ринкової вартості 1/2 частини автомобіля марки "TOYOTA AVENSIS",
сірого кольору, 2007 року випуску, VIN-код № НОМЕР_1,
у розмірі 42 212,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 422 грн судового збору за подання позовної заяви та 5 051,80 грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 046,27 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 2 990,40 грн витрат на оплату експертизи
та 4 984,00 грн витрат на правову допомогу.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 05 грудня
2022 рокуу задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката
Лавринів М. Я., про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Додаткова постанова мотивована тим, що відповідач не зазначив попереднього розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідачем не було повідомлено позивача про розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, що позбавило позивача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК.
Також суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким його заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 463/12950/21
з Личаківського районного суду м. Львова та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
20 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалена з порушенням норм процесуального права.
Вказує, що висновок суду апеляційної інстанції щодо неподання попереднього розрахунку судових витрат, неповідомлення позивача про розрахунок судових витрат і ненаправлення відповідних документів іншій стороні є помилковим, так як розрахунок судових витрат ним було зазначено і надано вапеляційній скарзі, а усі документи (апеляційну скаргу, розрахунок судових витрат, акти виконаних робіт, угоди про надання правничої допомоги) у визначений законом спосіб скеровувалися іншій стороні, зокрема шляхом скерування засобами поштового зв`язку з долученням оригіналів поштових квитанцій, однак сторона позивача в особі представника позивача - адвоката
Угриновської Ю. В., яка була присутньою у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції при розгляді даної справи, не заперечила розмір заявлених стороною апелянта судових витрат, вказаних у розрахунку, а також не подавала клопотань про необхідність додаткового ознайомлення із матеріалами справи, чи надання додаткового часу для подання відзиву або клопотання про зменшення розміру таких судових витрат.
Також посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу від учасника справи не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в
статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.