Постанова
Іменем України
18 травня 2023 року
місто Київ
справа № 824/97/22
провадження № 61-11254ав22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
стягувач - Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта),
боржник - RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови),
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта) на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, постановлену суддею Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта) 30 серпня 2022 року звернулося до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу - Асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 05 листопада 2021 року, постановлене у складі одноосібного арбітра - Д. Перка (м. Лондон, Велика Британія) у справі № 18-412 за позовом Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта) до RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) про стягнення несплаченої ціни відвантаженого товару.
Відповідно до заяви та поданих до неї матеріалів місце знаходження боржника RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) є за адресою: 958, Пейсі Естейт, Роуд Таун Тортола, Британські Віргінські острови/ Box 958, Pasea Estate, Road Town Tortola, British Virgin Island.
Обґрунтовуючи визначення підсудності заяви національному суду України, заявник посилається на те, що на території України знаходиться майно боржника - кукурудза 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, країна походження - Україна, 3 654, 10 метричних тонн.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
Ухвалою від 15 вересня 2022 року Київський апеляційний суд повернув заяву Agrostudio Group Limited про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA).
Повертаючи заяву стягувачу, Київський апеляційний суд виснував, що стягувач до заяви не додав будь-яких доказів про те, що майно, зазначене у заяві про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, належить на праві власності боржнику. Відповідно до долученої до заяви ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/19506/20 про забезпечення позову право власності на таке майно (кукурудзу) належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДП "Зернятко" (далі - ТОВ "ДП "Зернятко").
Київський апеляційний суд також зазначив, що інші надані заявником письмові матеріали також безумовно не свідчать про те, що RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) має на території України на праві власності майно, за рахунок якого компанія може задовольнити свої майнові вимоги, що задоволені рішенням арбітражу - Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 05 листопада 2021 року у справі № 18-412.
Тож, за висновками суду, наведені представником заявника обставини не можуть слугувати підставою для виконання на території України судового рішення міжнародного комерційного арбітражу у справі за участю двох іноземних компаній (стягувача та боржника), спір між якими в цьому випадку не підпадає під юрисдикцію судів України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 11 листопада 2022 року, Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта) просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (Київського апеляційного суду).
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Заявник обґрунтовує апеляційну скаргу порушенням Київським апеляційним судом норм процесуального права.
Зазначає, що Київський апеляційний суд не дослідив доказів на предмет визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, не звернув уваги на численні спори, які розглядають національні суди України, між стягувачем та боржником.
Звертає увагу, що під час визначення, чи підлягає розгляду заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у цій справі, суд повинен був врахувати положення контракту, укладеного між сторонами, зокрема абзацу третього пункту 5.5 контракту від 08 жовтня 2020 року № Р931, відповідно до якого право власності на товар переходить від продавця до покупця в день поставки цього товару, а місцем виконання є один із терміналів порту/ів Одеса/Південний/Чорноморськ, тобто територія Одеської області України.
Також на обґрунтування підсудності заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу саме національним судам України стягувач посилається на обставини, встановлені у справі № 910/19506/20.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у цій справі разом з апеляційною скаргою двічі було направлено на адресу боржника, та відповідно до відомостей трекінгу з вебсайту Укрпошти такі поштові відправлення вручені адресатові 09 лютого та 12 травня 2023 року відповідно.
Верховний Суд врахував, що боржник вважається таким, який повідомлений про апеляційний розгляд справи, що також підтверджено витягом із листа від 25 квітня 2023 року, адресованого адвокатом Козолупом Микитою Сергійовичем боржнику RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови).
Водночас відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду на момент вирішення апеляційної скарги не надійшов.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 05 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження, ухвалою від 14 лютого 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд дослідив матеріали справи, перевірив правильність застосування Київським апеляційним судом як судом першої інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішенні суду першої інстанції
Київський апеляційний суд як суд першої інстанції встановив, що рішенням від 05 листопада 2021 року у справі № 18-412 Міжнародний комерційний арбітраж - Асоціація торгівлі зерном та кормами (GAFTA) - задовольнив позов Agrostudio Group Limited (Республіка Мальта) до RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) про стягнення суми в розмірі 201 532, 54 дол. США, а також відсотків на нараховану за рішенням суму за ставкою 3 % річних щоквартально.
Місце знаходження боржника RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) є: 958, Пейсі Естейт, Роуд Таун Тортола, Британські Віргінські острови / Box 958, Pasea Estate, Road Town Tortola, British Virgin Island.
Верховний Суд також встановив, що підставою для звернення до міжнародного комерційного арбітражу стало невиконання з боку
RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) умов контракту від 08 жовтня 2020 року № 931, укладеного між сторонами.
Відповідно до пункту 1.1 цього контракту продавець (Agrostudio Group Limited) передає у власність, а покупець (RISOIL OVERSEAS LTD) приймає і сплачує товар на умовах, визначних у цьому контракті. Вид, кількість, якість, ціна і вартість товару встановлюються відповідно до умов цього контракту.
За умовами пункту 2.1 контракту товаром є кукурудза третього класу, насипом, врожай 2020 року, країна походження - Україна.
Поставка товару здійснюється автомобільним/залізничним транспортом на умовах CPT (форма контракту GAFTA № 78 в редакції, чинній на момент укладення цього контракту) в один із терміналів порту/ів Одеса/Південний/Чорноморськ відповідно до інструкцій покупця (пункт 5.1 контракту).
Місце фактичної передачі товару - термінал. Приймання товару на терміналі оформлюється актом приймання-передачі товару, підписаним уповноваженими представниками покупця і продавця. Право власності на товар переходить від продавця покупцю в дату поставки товару (пункт 5.5 контракту).
У пункті 8.39 арбітражного рішення зазначено, що, виконавши вибіркову перевірку та порівняння документів, наданих продавцями з їхніми позовними вимогами та відповідями разом із пояснювальними записками продавців, одноосібний арбітр вважав на основі зважування всіх доказів та/або факторів, що продавці доставили товар відповідно до своїх договірних зобов`язань щодо кількості та передачі необхідних товаросупровідних документів, за винятком акта приймання-передачі залізничних накладних та ваги вантажу, згідно з підпунктом 8.1.2 (b) договору та письмового підтвердження від продавців звільнення прав на товар (згідно з листом покупця), згідно з підпунктом 8.1.1 (d).
Арбітражний суд зазначив, що, як видно з фактів, покупці отримали та оплатили 18 491, 45 тонн товару без жодного заперечення, ці документи були або зайвими та неважливими, та/або їх видача була припинена або унеможливлена покупцями, або, якщо на те пішло, їх невидача чи ненадання була прийнята поведінкою покупців. Вочевидь, заперечення щодо ненадання документів, що належать до будь-якої із зазначених категорій, у ситуації, коли, як і тут, товар був належним чином отриманий, не може мати жодного виправдання.
Також до заяви стягувач надав інші докази на підтвердження того, що боржник має майно на території України.
Ухвалою від14 грудня 2020 року у справі № 910/19506/20 Господарський суд міста Києва наклав арешт на майно - кукурудзу 3 класу, насипом, врожаю 2020 року, країна походження - Україна, у кількості 3 654, 10 метричних тонн, право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко", що знаходиться на терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство Рисоіл Термінал".
Не погодившись із цією ухвалою, RISOIL OVERSEAS LTD, яке не є учасником зазначеної справи, подало апеляційну скаргу на таке судове рішення, вважаючи, що зазначене майно належить йому на праві власності.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року Північний апеляційний господарський суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою RISOIL OVERSEAS LTD на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2020 року про забезпечення позову у справі № 910/19506/20.
Постановою від 15 лютого 2022 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу RISOIL OVERSEAS LTD, скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2021 року, справу № 910/19506/20 передав до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 910/19506/20 виснував, що суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що скаржник (RISOIL OVERSEAS LTD) наголошував на тому, що вантаж уже поставлений останньому та право власності на нього уже належить скаржнику. Обставини, на які посилається заявник апеляційної скарги (RISOIL OVERSEAS LTD), зокрема щодо факту поставки йому товару та переходу до нього права власності, мають істотне значення під час з`ясування питання, чи прийнято оскаржувану ухвалу про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, оскільки у разі підтвердження доводів RISOIL OVERSEAS LTD може виявитися, що арешт накладено на майно, яке належить не сторонам у цій справі, а RISOIL OVERSEAS LTD, без залучення його до участі у справі.
Постановою від 10 серпня 2022 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу RISOIL OVERSEAS LTD, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2020 року про забезпечення позову у справі № 910/19506/20 - без змін.
Постановою від 14 грудня 2022 року Верховний Суд змінив ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2022 року у справі № 910/19506/20, виклав пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у такій редакції:
"Накласти арешт на майно - кукурудзу 3 класу, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3 654, 10 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири тисячі і одна десята) метричних тонн, яке є предметом контракту від 27 жовтня 2020 року № CN271020DPZ, укладеного між ТОВ "ДП Зернятко" та Agrostudio Group Limited, що знаходиться на терміналі ТОВ "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" (68000, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Корабельна, 4/1-Н; ідентифікаційний код 31786337) за адресою: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28".
В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 14 грудня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2022 року Верховний Суд залишив без змін.
Накладаючи арешт на майно, Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 910/19506/20 зазначив, що предметом цього судового провадження є вимога позивача про розірвання контракту та повернення товару, переданого на виконання умов правочину. Про право власності на спірний товар заявляє також скаржник. Водночас обставини щодо переходу та набуття права власності на товар підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті для правильної кваліфікації правовідносин і застосування до них відповідних норм матеріального права. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції оцінив доводи RISOIL OVERSEAS LTD щодо набуття ним права власності на товар, проте, врахувавши, що спір у цій справі по суті судом не розглянуто, зробив висновок, що немає підстав вважати, що відповідач у справі був власником товару. Відповідно передчасними визнано доводи RISOIL OVERSEAS LTD про наявність у нього права власності на товар. Тому суд апеляційної інстанції, з`ясувавши обставини щодо наявності спору стосовно товару, який є предметом контракту, як між позивачем та відповідачем, так і між скаржником і відповідачем, правомірно врахував ймовірний інтерес RISOIL OVERSEAS LTD у справі та розглянув його скаргу як скаргу особи, що не була залучена до участі у справі, без залучення його до справи як третьої особи без самостійних вимог.
Також до заяви стягувач додав акти приймання-передачі до контракту від 27 жовтня 2020 року № 983 від 10 та 11 листопада 2020 року, відповідно до яких продавець Agrostudio Group Limited передав, а покупець RISOIL OVERSEAS LTD прийняв товар (кукурудза 3 класу, насипом, врожай 2020 року) на умовах поставки СРТ - "СП Рісоіл Термінал", м. Чорноморськ, Одеська область, Україна, згідно з контрактом від 27 жовтня 2020 року № Р983, у кількості 1 871, 35 метричних тонн та 1 782, 85 метричних тон, відповідно.
Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі
Заперечуючи проти оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду, заявник зазначив, що цей суд має повноваження на розгляд заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки на території України знаходиться майно боржника.
В оцінці цих доводів заявника Верховний Суд врахував таке.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (частина перша статті 474 ЦПК України).
У визначенні, чи підлягає розгляду заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, Верховний Суд застосовує правила частин першої та другої статті 475 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.