Постанова суду № 2-2287/2009 від 17.05.2023 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави

Постанова

Іменем України

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2287/2009

провадження № 61-9497св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сакалоша Сергія Вікторовича на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року, ухваленого у складі судді Кашперської Т. Ц., та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк) звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Позовну заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" мотивувало тим, що 21 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладений споживчий кредитний договір № 307-Ф/07 на придбання автомобіля, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 17 940 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом 12,5 % річних, зі строком виконання до 19 грудня 2014 року. Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору на забезпечення зобов`язань за договором банком прийнято в заставу автомобіль "Seat Ibiza" згідно з договором застави від 21 грудня 2007 року, укладеним між банком та позичальником, посвідченого приватним нотаріусом Морозовою С. В., який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Позивач посилався на те, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 із 16 липня 2008 року не виконує свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Станом на день пред`явлення позову заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором складалася із: 15 802,80 доларів США за кредитом (поточна - 14 736,45 доларів США, прострочена - 1 066,35 доларів США), заборгованості за процентами - 911,61 доларів США (поточна - 92,41 доларів США, прострочена - 819,20 доларів США), заборгованість з пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 939,02 грн, а всього 16 714,41 доларів США та 939,02 грн.

Уточнивши позовні вимоги, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило суд:

- стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 17 543,43 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 15 802,80 доларів США заборгованість за кредитом (поточна - 13 668,60 доларів США, прострочена - 2 134,20 доларів США); заборгованість за процентами - 1 740,63 доларів США (поточна - 87,59 доларів США, прострочена - 1 653,04 доларів США) та штрафні санкції - 8 739,10 грн, з яких: пеня, нарахована на суму прострочених процентів за користування кредитом за період з 16 січня 2008 року по 17 вересня 2009 року - 4 209,25 грн, штраф за невиконання пунктів 3.3.1-3.3.8 договору застави - 4 529,85 грн;

- звернути стягнення на предмет застави - автомобіль "SEAT IBIZA" 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19 грудня 2007 року, видане Ірпінським МРЕВ ДАІ в Київській області.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 17 543,43 долари США та 8 739,10 грн.

Звернуто стягнення на предмет застави автомобіль SEAT IBIZA 2007 року випуску, № шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_3, Р№ НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19 грудня 2007 року, видане Ірпінським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській області, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 77-Ф/08 від 19 березня 2008 року.

Стягнуто із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судові витрати, з кожної по 872,31 грн.

Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції, вважав доведеним неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 лютого 2022 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сакалоша С. В. залишено без задоволення, заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд (провадження № 61-17841св20).

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд указав, що погоджуючись з висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав про наявність підстав для задоволення позову, вважав, що можливо договір поруки було припинено відносно окремих щомісячних платежів, але матеріали справи свідчать про те, що сам поручитель ОСОБА_2 не оскаржувала рішення суду у частині поруки, а права позичальника ОСОБА_1 у частині стягнення вказаної заборгованості не порушуються, у зв`язку з чим не підлягають захисту. При цьому рішення суду першої інстанції апеляційним судом переглянуто повністю, за результатами перегляду апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості з боржника та поручителя у солідарному порядку, у розмірі заявленому у позові.

Касаційний суд зауважив, що ОСОБА_2 не подавала заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, чим порушила визначений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення. Апеляційний суд безпідставно переглянув рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 повністю.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року у частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави залишено без змін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 скасовано.

Позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 17 543,43 доларів США та 8 739,10 грн, яка має бути стягнута солідарно з ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 872,31 грн.

Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вказав, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце судового розгляду. Отже, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_2, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов банка у частині вимог про стягнення заборгованості, заявлених до ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції, зважаючи на встановлення у пункті 5.2 договору поруки строку її припинення протягом трьох років, на час подачі позову порука не припинилася, оскільки спірний кредитний договір діяв до 19 грудня 2014 року, останній платіж було здійснено боржником у листопаді 2008 року, а з відповідним позовом позивач звернувся 25 серпня 2009 року, тобто в межах строку дії вказаного договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що порука припинилася, оскільки права вимоги на дострокове повернення боргу у банка виникло 16 липня 2008 року та позивач міг звернутися до поручителя до 16 січня 2009 року, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними та такими, що спростовуються умовами договору.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав про наявність заборгованості позичальника ОСОБА_1 станом на 17 вересня 2009 року у розмірі 17 543,43 доларів США та 8 739,10 грн штрафних санкцій, яка заочним рішенням суду першої інстанції від 21 жовтня 2009 року стягнута із позичальника ОСОБА_1, а заочне рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги у частині заборони одночасного стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, суд апеляційної інстанції вказав, що застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного права не є подвійним стягненням заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сакалош С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2009 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2

ОСОБА_1 (позичальник) судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у частині вимог, заявлених до неї, у касаційному порядку не оскаржила, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України судові рішення судів попередніх інстанцій у цій частині не переглядаються.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення про задоволення позову.

Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, заявник вказує:

- суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи, оскільки не повідомив усіх учасників справи про час розгляду справи, зокрема відповідача ОСОБА_1, а суд апеляційної інстанції не надав цьому оцінку, чим порушив принцип змагальності та рівності сторін;

- суд апеляційної інстанції, за наявності процесуальних підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не дослідив належним чином докази та не встановив дійсні обставини справи, що стосуються предмету доказування та спрямовані на забезпечення відновлення порушеного права поручителя ОСОБА_2 у кредитних правовідносинах, що виникли між банком та позичальником ОСОБА_1 ;

- суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не встановив розміру заборгованості та чи відбулося примусове виконання судового рішення, не перевірив, чи надсилалася поручителю вимога у межах строку, визначеного договором поруки та нормами чинного законодавства;

- суд апеляційної інстанції не врахував, що з інформації про виконавче провадження встановлено, що предмет застави за договором застави від 21 грудня 2007 року вже реалізовано. Суд апеляційної інстанції не врахував погашення відповідних сум та стягнув початкову суму заборгованості з поручителя ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність перед банком з позичальником ОСОБА_1 ;

- наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості не перевірявся ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції. Наявний у матеріалах справи розрахунок не несе у собі інформації про суми, які було сплачено на погашення тіла кредиту, процентів, не зрозумілі дати внесення цих сум позичальником, що позбавляє можливості встановити дійсний розмір заборгованості. Суд апеляційної інстанції не врахував, що лише виписка з банківського рахунку може бути належним доказом на підтвердження заборгованості позичальника перед банком.

Заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та вказує, що:

- суд апеляційної інстанції не застосував положення частини четвертої статті 599, частини другої статті 1050 ЦК України, оскільки сплив строк, встановлений у договорі поруки, як і сплив шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов`язання, що припиняє поруку;

- суд апеляційної інстанції не врахував положень статті 599 ЦК України, статті 24 Закону України "Про заставу" та заборону подвійного стягнення внаслідок стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет застави;

- суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що звернувшись до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості, банк втратив право нараховувати проценти, передбачені договором. Натомість, збільшивши позовні вимоги у суді, просив стягнути проценти та штрафні санкції, нараховані після звернення до суду з позовом, чим порушив вимоги частини другої статті 1050 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19).

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У листопаді 2022 року від ПАТ КБ "Укргазбанк" до Верховного Суду надійшов відзив про залишення касаційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Сакалоша С. В. залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із Ірпінського районного суду Київської області.

У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 грудня 2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 307-Ф/07, за умовами пункту 1.1 якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 17 940 доларів США на строк з 21 грудня 2007 року по 19 грудня 2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 12,5 % річних.

Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору, кредит наданий для придбання автомобіля SEAT IBIZA 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 19 грудня 2007 року, видане Ірпінським МРЕВ ДАІ у Київській області, № НОМЕР_1 .

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що згідно з договором про заставу від 21 грудня 2007 року у забезпечення виконання зобов`язання за дійсним договором банком прийнято у заставу автомобіль, який зазначено у пункті 1.4 цього договору.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 кредитного договору передбачено обов`язок банку відкрити позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_4 та видати позичальнику кредит у сумі 17 940 доларів США з позичкового рахунку № НОМЕР_4 шляхом видачі готівки через касу Лівобережного відділення ВАТ АБ "Укргазбанк" в день укладення кредитного договору; у свою чергу, пунктами 3.3.1, 3.3.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені у пункті 1.4 цього договору цілі та сплачувати заборгованість за кредитом на рахунок № НОМЕР_4 у Лівобережному відділенні № 53 АБ "Укргазбанк" МФО 320478 не пізніше 15 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 3.3.4 кредитного договору, позичальник зобов`язався сплачувати проценти за використання кредиту щомісячно, виходячи із 12,5 % річних на рахунок № НОМЕР_5 у Лівобережному відділенні № 53 АБ "Укргазбанк" МФО 320478 не пізніше 15 числа наступного місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до пункту 1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору або у разі настання строку (терміну) виконання зобов`язань у відповідності до пункту 1.1 цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, кредит, наданий банком, забезпечується неустойкою, передбаченою дійсним договором. Відповідно до пункту 3.1.10 кредитного договору, банк зобов`язується на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нарахувати, виходячи із 13,5 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 5.3 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору, у випадку порушення позичальником зобов`язань, банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань та/або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов`язаний відшкодувати банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом та витрат, понесених банком за цим договором, а також повернути банку заборгованість по кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, неустойку та інші видатки, понесені банком за цим договором.

На забезпечення зобов`язань за кредитним договором, банк прийняв у заставу автомобіль SEAT IBIZA, згідно з умовами договору застави від 21 грудня 2007 року, укладеного банком з ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Морозовою С. В. Р№ кдз-8316.

Обтяження автомобіля SEAT IBIZA заставою зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

На виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 перед банком, між ВАТ АТ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 21 грудня 2007 року укладений договір поруки № 307-П/07.

Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 307-Ф/07, укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальнику надається кредит на поточні потреби у сумі 17 940,00 доларів США на строк з 21 грудня 2007 року по 19 грудня 2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 12,5 % річних з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами у кредитному договорі.

Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору поруки дійсний договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором.

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору.

На виконання пункту 3.1.1 кредитного договору, кошти з поточного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 були видані їй готівкою через касу банку.

Звернувшись до суду з позовом у серпні 2009 року, банк вказував, що станом на день пред`явлення позову заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором складалася із: заборгованості за кредитом - 15 802,80 доларів США (поточна - 14 736,45 доларів США, прострочена - 1 066,35 доларів США), заборгованості за процентами - 911,61 доларів США (поточна - 92,41 доларів США, прострочена - 819,20 доларів США), пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 939,02 грн, а всього 16 714,41 доларів США та 939,02 грн.

Станом на 17 вересня 2009 року заборгованість ОСОБА_1 становила 17 543,43 доларів США, що еквівалентно 140 421,12 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 15 802,80 доларів США заборгованість за кредитом (поточна - 13 668,60 доларів США, прострочена - 2 134,20 доларів США); заборгованість за процентами - 1 740,63 доларів США (поточна - 87,59 доларів США, прострочена - 1 653,04 доларів США) та штрафні санкції - 8 739,10 грн, з яких: пеня, нарахована на суму прострочених процентів за користування кредитом за період з 16 січня 2008 року по 17 вересня 2009 року - 4 209,25 грн, штраф за невиконання пунктів 3.3.1-3.3.8 договору застави - 4 529,85 грн (том 1, а.с. 21 - 22, 55 - 56).

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, убачається, що останній платіж було здійснено позичальником у листопаді 2008 року.

З позовом до суду банк звернувся 25 серпня 2009 року.

Судовим рішенням стягнуто заборгованість з позичальника ОСОБА_1 у розмірі 17 543,43 доларів США, яка утворилася станом на 17 вересня 2009 року.

ОСОБА_1 у касаційному порядку вказане судове рішення не оскаржувала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Сакалош С. В. підлягає частковому задоволенню.

................

Перейти до повного тексту