ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2023 року
м. Київ
справа №826/10801/17
адміністративне провадження № К/9901/49587/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стародуба О.П.
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2018 (головуючий суддя - Григорович П.О., судді: Каракашьян С.К., Смолій І.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (головуючий суддя - Твердохліб В.А., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про зобов`язати вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про зобов`язання відповідачів прийняти рішення щодо виплати компенсації 50% вартості житла в розмірі 336 898,74 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Шахтарське міста Антрацит Луганської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України.
Позивач виїхав з тимчасово окупованої території до міста Бориспіль Київської області через проведення антитерористичної операції на сході України.
Підтвердженням переїзду на тимчасове проживання (перебування) до міста Бориспіль Київської області є довідка, видана Бориспільським РВ УДМС України в Київській області №3249000413 від 18.11.2014 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
26.10.2015 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав №37 ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до вказаного договору, позивачем за квартиру було сплачено суму коштів в розмірі 673 797,48 грн., що становить 100% вартості майнових прав.
30.06.2017 ОСОБА_1 письмово звернувся до Кабінету Міністрів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з листами, в яких просив прийняти рішення щодо виплати йому компенсації 50 % вартості придбаного житла, а саме, квартири АДРЕСА_1, в сумі 336898,74 грн.
Листом №8/17-853-17 від 18.07.2017 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України повідомило ОСОБА_1 про те, що однією з вимог цієї програми є перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та визначені центральними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ведуть зазначений облік, такими, що мають право на доступне житло.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він має право на компенсацію 50% вартості придбаного житла відповідно до Закону України від 16.03.2017 №1954-VIII "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" щодо реалізації державних житлових програм".
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час звернення позивача до відповідачів із заявами про компенсацію 50% вартості житла (придбаної квартири), Порядок від 11.02.2009 №140 (в редакції від 11.05.2011) не містив в собі норм, які б врегульовували процедуру отримання такої компенсації внутрішньо переміщеним особам.
Також, судами зроблено висновок, що позивач, як власник нерухомого майна, що розташоване не на тимчасово окупованій території, чи на території населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, позбавлений права на державну підтримку відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.2008 в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" щодо реалізації державних житлових програм" від 16.03.2017.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що відсутність прийнятого підзаконного нормативно-правового акта (Порядку), при наявності Закону від 16.03.2017 №1954-VIII, який регулює спірні правовідносини, не може бути підставою невиплати позивачу компенсації 50% вартості придбаного ним житла, оскільки право на таку виплату передбачено Законом, який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт.
У відзивах на касаційну скаргу представники відповідачів просили залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до Преамбули Закону України від 25.12.2008 №800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" цей Закон прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи.
Цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з будівництвом житла.
Статтею 1 Закону №800-VI передбачено організаційні заходи з розв`язання нагальних проблем у сфері житлового будівництва.
Так, відповідно до цієї статті подолання кризових явищ у будівельній галузі та житловому будівництві здійснюється відповідно до цього Закону шляхом:
викупу в забудовників та/або фінансових установ нереалізованого житла в об`єктах будівництва, що споруджувались із залученням коштів фізичних осіб у разі неспроможності забудовників продовжувати будівництво житла у зв`язку з недостатнім обсягом коштів для формування фондів соціального та службового житла;
надання громадянам державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла шляхом сплати державою частини його вартості;
отримання громадянами житла в оренду з викупом за рахунок власних коштів громадян та коштів державної підтримки;
надання фізичним та юридичним особам пільгових кредитів на будівництво житла та компенсацій процентної ставки за цими кредитами;
збільшення статутних капіталів державних банків та Державної іпотечної установи для надання кредитів на завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків;
викупу державою у кредиторів іпотечних кредитів, отриманих фізичними особами на будівництво та придбання житла до набрання чинності цим Законом і віднесених до категорії ризикованих.
Таким чином, законом передбачено виключний перелік організаційних заходів з розв`язання нагальних проблем у сфері житлового будівництва і подолання кризових явищ у будівельній галузі та житловому будівництві у формі компенсації частини вартості придбаного житла не передбачено.