Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 757/1572/20-ц
провадження № 61-20610св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги", ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року в складі судді Бусик О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса народної допомоги" (далі - ТОВ "Каса народної допомоги"), ОСОБА_2 та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 0204001/000-КФІВ/13/КЗ від 04 листопада 2016 року заставної серії АА № 000170, виданої ним 24 липня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1, та заставної серії АА № 000171, виданої ним 24 липня 2013 року на квартиру АДРЕСА_2, укладений між ТОВ "Каса народної допомоги" та ОСОБА_2, а також скасувати рішення державного реєстратора про внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексними номерами 32225125 та 32226590 від 04 листопада 2016 року.
На обґрунтування позову зазначав, що 02 квітня 2013 року він уклав з ТОВ "Каса народної допомоги" кредитний договір, за умовами якого отримав у кредит 400 000 грн зі сплатою 30 % річних та кінцевим строком повернення боргу до 02 квітня 2014 року. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором він уклав з ТОВ "Каса народної допомоги" договір іпотеки, на виконання якого передав в іпотеку товариству належні йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
24 липня 2013 року він видав іпотекодержателю ТОВ "Каса народної допомоги" заставну серії АА № 000170 на квартиру АДРЕСА_1 та заставну серії АА № 000171 на квартиру АДРЕСА_2 .
04 листопада 2016 року ТОВ "Каса народної допомоги" уклало з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу заставних, виданих ним 24 липня 2013 року.
Вищевказаний договір купівлі-продажу заставних за іпотечними та кредитним договором укладений з порушенням чинного законодавства України, оскільки кредитодавцем за кредитним договором може бути виключно банк або інша фінансова установа, а не фізична особа, яка не має права надавати фінансові послуги та не може бути кредитодавцем за кредитним договором.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу заставної серії АА № 000170 від 24 липня 2013 року та заставної серії АА № 000171 від 24 липня 2013 року № 0204001/00-КФІВ/13/КЗ від 04 листопада 2016 року, укладений між ТОВ "Каса народної допомоги" та
ОСОБА_2 іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що укладений між ТОВ "Каса народної допомоги" та ОСОБА_2 оспорюваний договір за своєю юридичною природою є договором факторингу.
З укладенням договору купівлі-продажу заставної відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою та має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Оспорюваний правочин суперечить вимогам цивільного законодавства щодо суб`єктного складу договору факторингу, тому наявні підстави для визнання його недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ТОВ "Каса народної допомоги" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заставна є цінним папером, яка може передаватися й фізичній особі. Права, які випливають із заставної, передаються шляхом вчинення індосаменту, а не на підставі договору купівлі-продажу заставної.
Передача ТОВ "Каса народної допомоги" заставної фізичній особі є законною. Відчуження заставної (іпотечного цінного паперу) є нічим іншим, як реалізацією своїх прав власником. Для вчинення вказаних дій не вимагається наявність ліцензії.
Суди попередній інстанцій неправильно застосували статті 20, 25 Закону України "Про іпотеку" та дійшли помилкового висновку про те, що договір купівлі-продажу заставної за своєю юридичною природою є договором факторингу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
28 вересня 2022 року справа № 757/1572/20-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Каса народної допомоги" про розгляд справи за участі його представника та призначено справу до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 02 квітня 2013 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Каса народної допомоги" кредитний договір № 0204001/000-КФІВ/13, за умовами якого отримав кредит у розмірі 400 000 грн зі сплатою 30 % річних та кінцевим строком повернення боргу до 02 квітня 2014 року.
З метою забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором цього ж дня позивач та ТОВ "Каса народної допомоги" уклали договори іпотеки, відповідно до пунктів 1.3 яких ОСОБА_1 передав товариству в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, а також квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно з пунктом 8.1. договорів іпотеки в рамках даного договору іпотекодавець оформляє та видає іпотекодержателю заставну серії АА № 000131 від 02 квітня 2013 року та заставну серії АА № 000132 від 02 квітня 2013 року.