Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 183/4873/18
провадження № 61-20336св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
відповідачі: ОСОБА_1, державний реєстратор Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергель Сергій Володимирович,
третя особа - Новомосковська районна держана адміністрація Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. та просив:
визнати незаконним розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року "Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП "Самарське" в частині передачі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею
55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області;
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер
1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
На обґрунтування позову зазначав, що при перевірці місцевою прокуратурою стану дотримання законодавства у сфері земельних відносин на території Новомосковського району встановлено, що 13 лютого 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Відповідно до відомостей Державного реєстру право власності на зазначену земельну ділянку виникло у ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня
2005 року.
Згідно відповіді Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 02-11-1367/0/327-18 від 19 квітня 2018 року у розпорядженні Новомосковської районної державної адміністрації від 21 грудня 2005 року № 1772 "Про відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок в земельні ділянки на території Василівської сільської ради, колишнє АВОП "Самарське", ОСОБА_1 як громадянка, якій передається земельна ділянка (пай) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не зазначена, відведення земельної ділянки вказаній особі не проводилося.
Отже, розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є підробленим, що відповідно до статті 393 ЦК України є підставою для визнання його незаконним.
Також підлягає скасуванню і рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області
Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, оскільки таке рішення прийняте на підставі підробленого документу, а спірна земельна ділянка підлягає витребуванню з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
З урахуванням наведеного, керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держегокадастру у Дніпропетровській області, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею
55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності рішення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Відповідно до приписів статті 152 ЗК України та статті 387 ЦК України земельна ділянка повинна бути витребувана у відповідача ОСОБА_1 на користь держави зі скасуванням рішення про її державну реєстрацію.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не розроблялася, проект землеустрою в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України, не погоджувався, отже й рішення відповідного органу щодо передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не приймалося. З урахуванням наведеного, земельна ділянка підлягає витребуванню у відповідача ОСОБА_1 на користь держави.
Постановою Верховного Суду від 17 червня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, на що апеляційний суд увагу не звернув.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. № 39719385 від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 55,6426 га, кадастровий номер 1223281000:02:028:1004, розташовану на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи у порушення вимог частини п`ятої статті 128 ЦПК України не містять доказів вручення ОСОБА_1 судової повістки про призначення справи до розгляду. Враховуючи розгляд судом першої інстанції справи за відсутності відповідача без його належного повідомлення про час і місце розгляду справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Рішення державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Гергеля С. В. від 16 лютого 2018 року про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки така державна реєстрація права власності була проведена на підставі підробленого розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 1772 від 21 грудня 2005 року в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_1 .
Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 не розроблялася, проект землеустрою в установленому законом порядку не погоджувався.
З урахуванням наведеного, наявні правові підстави для витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 910/1016/17, від 17 квітня 2018 року в справі № 914/1521/17, від 25 квітня 2018 року в справі № 295/5011/15-ц, від 14 травня 2018 року у справі № 914/1394/17, від 06 червня 2018 року в справі № 816/1618/17, від 11 липня 2018 року в справі № 904/8549/17, від 04 вересня 2018 року в справі № 915/1279/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 921/62/17-г/17, від 28 листопада 2018 року в справі № 911/926/17, від 17 липня 2019 року в справі № 810/719/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18, від 27 травня 2020 року у справі № 910/1310/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржила судове рішення з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Спірна земельна ділянка належить до земель колективної, а не державної власності, розпорядником земель колективного сільськогосподарського підприємства з 01 січня 2019 року є територіальні громади, а не територіальні органи Держгеокадастру, відтак у прокуратури були відсутні підстави для звернення з цим позовом, оскільки права Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не порушені.
Суди безпідставно застосували частину четверту статті 122 ЗК України, пославшись на відомості Державного земельного кадастру про земельну ділянку з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, форма власності - державна, як на доказ безсумнівного права власності держави на спірну земельну ділянку, оскільки в матеріалах справи міститься акт на право колективної власності на землю, який ніким не скасований та є чинним.
Cуди попередніх інстанцій, застосовуючи статтю 387 ЦК України, не врахували, що звертаючись з віндикаційним позовом до суду, позивач не підтвердив право державної власності на відповідну земельну ділянку, не довів, що саме держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є власником витребуваного майна.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
21 січня 2022 року справа № 183/4873/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участі.
Керівник Новомосковської окружної прокуратури Данилов Д. С. направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Судове рішення в частині відмовлених позовних вимог в касаційному порядку не оскаржується, тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.