Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 216/1116/17
провадження № 61-7120св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД КР",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року в складі судді Бутенко М. В.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД КР" (далі - ТОВ "ШЛЯХБУД КР"), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "ШЛЯХБУД КР" про її звільнення № 36-к від 13 лютого 2017 року; поновити її на посаді начальника бюро з організації праці та заробітної плати цеху загальноцехової дільниці залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ "ІнГЗК" ТОВ "ШЛЯХБУД КР"; стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 14 лютого 2017 року до 25 січня 2022 року в сумі 396 103,10 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 16 січня 2015 року працювала на посаді начальника бюро з організації праці та заробітної плати цеху загальноцехової дільниці залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ "ІнГЗК" ТОВ "ШЛЯХБУД КР.
13 лютого 2017 року її звільнено з займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважала звільнення незаконним, оскільки відповідач не приймав рішення про скорочення та наступне вивільнення саме її. При звільненні відповідач порушив її переважне право залишення на роботі та не запропонував їй усі вакантні посади. Звільнення проведено без отримання згоди профспілкового органу, оскільки вона не отримувала запрошень на засідання профспілки.
Неправомірне звільнення завдало їй моральної шкоди, яка виразилась у моральних страждань, переживаннях, емоційному перевантаженні, розмір якої вона оцінила в 50 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивача проведено відповідачем з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року й ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 6-3048цс15 та в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, від 06 травня 2020 року в справі № 487/2191/17, від 19 лютого 2021 року в справі № 456/2212/19, від 08 вересня 2021 року в справі № 306/1325/18, від 22 вересня 2021 року в справі № 490/372/21, від 15 грудня 2021 року в справі № 705/4950/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що на підприємстві відповідача була велика кількість вакантних посад, які вона з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду могла займати, зокрема посади провідного інженера з охорони праці, бухгалтера, обліковця, інженера з кошторису, проте відповідач їй ці посади не пропонував.
Також суди не звернули уваги на те, що засідання профспілкового комітету, на якому було надано згоду на її звільнення, проведено без її участі, чим порушені вимоги статті 43 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 жовтня 2022 року справа № 216/1116/17 надійшла до Верховного Суду.
ТОВ "ШЛЯХБУД КР" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 16 січня 2015 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ "ШЛЯХБУД КР" на посаду начальника бюро з організації праці та заробітної плати залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ "ІнГЗК".
Наказом ТОВ "ШЛЯХБУД КР" № 122 від 18 листопада 2016 року "Про скорочення штату та чисельності працівників" у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці вирішено вивести 23 січня 2017 року зі штатного розпису загальноцехового персоналу залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ "ІнГЗК" посади енергетика цеху, провідного бухгалтера та начальника бюро з організації праці та заробітної плати цеху.
21 листопада 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників та одночасно запропонував їй посаду комірника залізничного цеху з обслуговування об`єктів, від якої вона відмовилась.
Профспілковий комітет Первинної організації ПГМУТОВ "ШЛЯХБУД КР", розглянувши подання відповідача, надав згоду на розірвання трудового договору з позивачем, про що свідчить постанова профкому № 3 від 13 лютого 2017 року.
НаказомТОВ "ШЛЯХБУД КР"№ 19 від 13 лютого 2017 року за неякісну підготовку документів на засідання балансової комісії і несумлінне виконання посадових обов`язків позивачу оголошено догану, позбавлено виробничої премії за січень 2017 року.
Наказом ТОВ "ШЛЯХБУД КР" № 36-к від 13 лютого 2017 року позивача звільнено з посади начальника бюро з організації праці та заробітної плати цеху на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Порядок вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок урахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42, 49-2 КЗпП України.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.